1В15 — Вікіпедія

1В15 на виставці Tankfest 2012

Машина 1В15 (ACRV M1974/2b за класифікацією НАТО) — радянський і російський пересувний командно-спостережний пункт командира дивізіону КСАУ самохідної артилерії 1В12 «Машина-С».

Опис[ред. | ред. код]

Машина 1В15 комплексу 1В12 створена на базі МТ-ЛБу. Виконує функції пересувного командно-спостережного пункту командира дивізіону та призначена для ведення артилерійської розвідки, управління вогнем дивізіону, здійснення взаємодії в бою з командирами загальновійськових і доданих підрозділів. 

Машина забезпечує вирішення наступних завдань:

  • ведення розвідки противника та місцевості;
  • визначення власних координат та координат цілей;
  • ведення пристрілки та коригування вогню;
  • підтримання зв'язку зі старшим артилерійським начальником, начальником штабу дивізіону, командирами підлеглих, доданих і підтримуваних підрозділів.

До складу екіпажу машини входять 6 осіб :

  2. Механік-водій;
  4. Оператор;
  6. Розвідник-дальномірщик;
  8. Старший радіотелефоніст;
  10. Командир відділення (за сумісництвом оператор-топогеодезист);
  12. Командир дивізіону. 

Озброєння[ред. | ред. код]

Як основне озброєння використовується 7,62-мм кулемет ПКМБ. Кулемет перевозиться всередині машині, при стрільбі встановлюється в спеціальну установку, яка розташована на даху башти. Возимий боєкомплект становить 1250 патронів. Крім того є можливість ведення вогню з особистої зброї через спеціальні амбразури в корпусі

Модифікації[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • А. В. Карпенко «Оружие России». Современные самоходные артиллерийские орудия. — Санкт-Петербург: «Бастион», 2009. — 64 с.
  • ПБ1.370.004-01ТО-ОП. 1В15-(1)Э Машина командира дивизиона. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. — 185 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=1В15&oldid=28514595