Обговорення:Роксолана — Вікіпедія

Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 28 березня 2014 року.

Варто відзначити, що відомий історик, краєзнавець, етнограф, бібліограф, громадсько-просвітницький діяч Михайло Якимович Орловський, який протягом другої половини ХІХ ст. зробив вагомий внесок у вивчення історії Поділля та наукового формування подільського краєзнавства, не тільки друкував історико-краєзнавчі та етнографічні праці, а одним з перших звернувся до історії дочки священика Насті Лісовської, (1505-1561), яка в 1520 р. під час нападу кримських татар на українські землі потрапила у полон і була продана в султанський гарем, і стала відома в історії під іменем Роксолани. Використовуючи документи дослідник у своєму оригінальному літературному творі «Роксолана, или Анастасия Лисовская. Историческая повесть из ХVІ ст.» (1880) мав підстави стверджувати, що дружина турецького султана Сулеймана Пишного (Сулеймана І), яка увійшла в світову історію під ім’ям Роксолана, була родом з подільського містечка Чемерівці. Як дружина Сулеймана І, Роксолана, маючи великий вплив на чоловіка і турецьку політику, змогла посадити на турецький престол свого сина Селіма. Після виходу цієї праці Михайла Якимовича, лише майже через двадцять років про Роксоляну були написані – опера Д.Січинського «Роксоляна» (1908-1909), повісті О.Назарука (1930), С.Плачинди і Ю.Колісниченка «Неопалима купина» (1968), драма Г.Якимовича (1969) та роман М.Лазорського «Степова Квітка» (1965), студія І.Книша «Імператорська кар’єра Анастасії Лісовської» (1972), роман П.Загребельного «Роксолана» (1979) та багато інших.

Література : 1. Орловский М. Роксоланна или Анастасия Лисовская (Историческая повесть из XVI в.) // ПЕВ. – 1880. – № 42. – С. 501-502, № 43. – С. 509-510, № 44. – С. 519-520, № 45. – С. 533-535, № 47. – С. 556-557, № 48. – С. 568-569, № 49. – С. 581-583, № 50. – С. 601-603, № 52. – С. 631-633, № 53. – С. 652-653. 2. Роксоляна (Лісовська Настя, 1505-1561) // Енциклопедія Українознавства-ІІ. – Львів: НТШ, 1998. – Т. 7. – С. 2559. 3. Видатні постаті міста Хмельницького (Матеріали Другої науково-практичної конференції «Місто Хмельницький в контексті історії України»). - Камянець-Подільський, 2007. – С. 13. 4. Михайло Якимович Орловський (1807-1887). Вибрані праці/ Упорядники А.М. Трембіцький, С. М. Єсенін./ - Хмельницький-Камянець-Подільський, 2007 – Ч.1. - С. 129-156.

Верифікованість[ред. код]

Щойно по СТБ почув, що справжнє ім'я Роксолани не відоме, а джерела з «Настя Лісовська» з'явились за кілька століть по її смерті. Це зазвичай енциклопедії, що не мають посилання на першоджерело. Або СТБ бреше, або автори друкованих енциклопедій писали плітки. --Yakiv Glück 17:35, 9 березня 2009 (UTC)Відповісти

Ім'я[ред. код]

Польські дослідники всі подають ім'я Олександра , а українською це Олеся ( Леся ) . Хто може дати хоть одне джерело звідки взяли ім'я Анастасія ? І в яких джерелах подано , що вона походить з Рогатина та її батько був Гаврило ?

Що за розумник так наполегливо подає польський варіант імені Роксолани як Olexandra??? Або Aleksandra, або Alexandra...

-- Українською мовою Aleksandra буде Олександра.

Про ім'я Анастасія пише в Загребельного і Назарука. Гаврило - непідтверджене ім'я попа, більшість дослідників називають ім'я Лука. Незнаю, чи можна вірити Загребельному, але він в архівах Стамбулу 2 роки працював, може там і справді було щось про її справжнє ім'я NazaRyJ (обговорення) 15:17, 10 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Роль в історії[ред. код]

Мені цікаво, як жінка, що померла за 3-8 років до свого чоловіка, могла посприяти сходженню на трон конкретного із своїх синів? Шляхом нацьковування вбивць на інших своїх синів?--Sergm (обговорення) 13:30, 3 лютого 2013 (UTC)Відповісти

На момент її смерті були живі лише 2 її синів. Інші були мертві. Інформація про те, що вона вбивала синів від інших наложниць Сулеймана не виглядає дуже переконливо - Сулейман наказав стратити Мустафу, інші 3 синів померли ще в 1521, син Гюррем Мехмед помер 1543, Джихангір в 1553, а Абдуллах в 1522. На момент її смерті лишилось живими лиш 2 синів Сулеймана, обидві від Роксолани. Ось і все

NazaRyJ (обговорення) 15:20, 10 грудня 2015 (UTC)Відповісти 
Що і підтверджує безглуздість твердження про сприяння схоженню на трон Селіма. --Sergm (обговорення) 11:24, 27 січня 2024 (UTC)Відповісти

Міхрімах (тур. Mihrimah) (1522 — †1578)[ред. код]

Міхрімах (тур. Mihrimah) (1522 — †1578) Сулейман найбільше любив свою єдину дочку Міхрімах. У 1539 році її видали заміж за Рустем-пашу Роксолана віддала за нього свою 12-річну доньку Міхрімах

Питання: Як Міхрімах в 1539 могло бути 12 років? Чи можна вважати інформацію в Вашій енциклопедії правдою?

Використовувала тільки інформацію з Вікіпедії.

Ви праві́, про 12-річний вік це якась популярна легенда --ASƨɐ 16:12, 2 березня 2013 (UTC)Відповісти

Султана[ред. код]

Гадаю, українською краще звучить «султанша», а не «султана»; за аналогією — «гетьманша», а не «гетьмана».--Намѣсникъ (обговорення) 15:31, 23 березня 2014 (UTC)Відповісти

Як на моє вухо, "султанша" більше відповідає традиції російського словотворення. В українській мові закінчення на "ша" має просторічний, "базарний" відтінок: "економша" (у Нечуя-Левицького) — зневажливе прозвисько Кайдашихи. По-літературному було б "економка". Називати Роксолану "султаншею" можна, якщо у вас є бажання принизити її роль, звести до гаремної функції, в якості придатка до чоловіка-султана. В історії ж бачимо, навпаки, значний вплив Роксолани на прийняття рішень у турецькій імперії в якості жінки-політика ("султана"), а не лише жінки політика (султанша). На слух порівняйте з такими словами як Світлана, Руслана, матрона, -- султана. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:17, 24 березня 2014 (UTC)Відповісти
Мова про правила суфіксального словотворення. При чому тут «Світлана», «Руслана», «матрона»? Хіба «світлан» чи «руслан» — це посади як «гетьман» чи «султан»? Чи може в українській слово є «матрон»? Не знаю, з чого ви взяли, що суфікс «-ша» російський та ще й зневажливий. Наприклад, слово «гетьманша», що семантично таке ж саме як «султанша», вживає сам Тарас Шевченко — він писав українською і без намагання принижувати когось. Тож, гадаю, ваші припущення помилкові. Слово «султана» я вперше зустірів у цій статті й схоже, що воно порушує правила українського словотоворення (за вашим прикладом з «економкою» похідним жіночим титулом від «султан» мусила б бути «султанка»). Тому пропоную замінити «султана» на «султанша».--Намѣсникъ (обговорення) 11:24, 25 березня 2014 (UTC)Відповісти
Ваша цитата з Шевченка лише підтверджує те, що "гетьманша" - пасивний придаток ("посаджу на дзиґлику") посадовця-гетьмана в силу того, що він, так сталось, жонатий. Ні про які окремі повноваження цієї особи, окрім як сидіти в кутку не йдеться. Султана ж вела переговори, давала розпорядження про будівництво мечетей і т.д. - почитайте статтю. В російській якраз повно таких утворів - напр. капітанша (точно погонів не носила, хіба капітанські підштанники прала). Так що не настоюйте. Консенсусу не буде. Mykola Swarnyk (обговорення) 16:14, 25 квітня 2014 (UTC)Відповісти

Народження[ред. код]

Я, на основі підрахунків про 11 років, якими Роксолана була молодша за Сулеймана, встановив, що Роксолана народилася між 8 липня 1505 і 27 червня 1506. Цікаво, що документи, які стверджують про те, що Роксолана молодша від Сулеймана на 11 років, згадуються лише українськими істориками. Турки датують її народження 1504 роком, англійці повідомляють про 1502-1503. Французи та іспанці називають 1500 рік. При цьому жоден з учених цих країн не згадував про архівні документи гарему, навіть турецькі вчені. А вченим Туреччини до архівів гарему ближче, ніж українцям чи англійцям, при цьому, знову ж кажу, вони їх не згадують, і повідомляють про народження Роксолани у 1503-1504. Перекази свідчать, що на момент викрадення татарами и 1519-1520 їй було 15-18 років, тобто вона народилася у 1501-1505. Назарук писав, що у 1518 році вона мала 15 років. Коли ж насправді народилася Роксолана? NazaRyJ (обговорення) 14:32, 12 грудня 2015 (UTC)Відповісти