Оскар Ляске — Вікіпедія

Оскар Ляске
нім. Oskar Laske
Народився 8 січня 1874(1874-01-08)[1][2][…]
Чернівці, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 30 листопада 1951(1951-11-30)[1][2][…] (77 років)
Відень, Окупація Австрії союзниками[1]
Поховання каплиця Лайнцер Фрідхофd
Країна  Австрія[5]
Діяльність художник, архітектор
Галузь архітектура[6] і малярство[6]
Знання мов німецька[7][8]
Учасник Перша світова війна
Батько Oskar Lasked
Брати, сестри Elisabeth Laske-Kesselbauerd[9]
Нагороди

Оскар Ляске (нім. Oskar Laske; 8 січня 1874(18740108), Чернівці, Герцогство Буковина — 30 листопада 1951, Відень) — австрійський архітектор і митець.

Життя[ред. | ред. код]

Могила Оскара Ляске

Як син однойменного архітектора, Оскара Ляске-старшого (1842–1911; проєктанта будинку Wiener Mörtelfabrik, Handelskai 130) Ляске в юності отримував уроки лише від художника-пейзажиста Антона Главачека. Він закінчив Шоттенфельдське реальне училище в 1892 році. Після вивчення архітектури у Віденській художній академії у класі Отто Ваґнера він працював архітектором-фрілансером, а з 1904 року головним чином займався малюванням.

Улюбленими сюжетами були акварелі з подорожей Європою та Північною Африкою. Переважно це пейзажі, міські площі та жанрові сцени. Йому притаманні життєрадісний стиль та колорит зображень. Ляске відомий як графік та книжковий ілюстратор. З 1907 року він був членом Гаґенського гуртка, з 1924 року — Віденської сецесії та з 1928 року — Віденського Кюнстлергаузу, брав участь у їхніх виставках.

Під час Першої світової війни був офіцером у Королівстві Галичини та Володимирії, а з 1915 року на Італійському фронті. Потім він, як баталіст, був приділений до художньої групи цісарсько-королівської військової прес-служби. Його військові пережиття знайшли вираз у численних батальних сценах, деякі з яких зберігаються у Військово-історичному музеї у Відні.

Ляске був дуже плідним художником, і частина його багатої спадщини пов'язана з Україною чи українцями, особливо з його родинним містом Чернівцями.

У Чернівцях, де він служив на той час лейтенантом, у 1902 році за його проєктом було споруджено пам'ятник полеглим воїнам 41-го піхотного полку імені архікнязя Євгенія, відомий як «Чорний орел». Монумент було відкрито і освячено 2 грудня 1902 року до 200-річчя полку, який квартирував у Чернівцях та вважався «буковинським». Пам'ятник являв собою 10-метровий обеліск, увінчаний орлом, що тримає пазурами бойове знамено полку. На постаменті був напис німецькою, румунською та українською мовами: «Полеглим на полю слави синам-борцям 41-го піхотного полку імени архікнязя Євгенія. Вдячна Буковина». На жаль, пам'ятник було зруйновано комуністами в 1949 році на пряму вказівку Микити Хрущова. Після відновлення української держави ентузіастам вдалося відшукати фрагменти знищеного постаменту та встановити його на старому місці[10][11].

Оскар Ляске помер у 1951 році у 77-річному віці у Відні і похований на Лайнцерському цвинтарі (поле 3, номер 170) у Гітцинґу.

На його будинку за адресою Nisselgasse 1 у Відні в районі Пенцинґ є меморіальна дошка. У 1955 році на честь митця була названа вулиця Ляскеґассе у Відні в районі Майдлінґ, а також у 2005 році — вулиця в Нойленґбаху, в районі Ляа (яка перед тим називалась Ляа 1 — 4).

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Державна Золота медаль (1932)
  • Премія Райхеля (1937)
  • Премія міста Відня за живопис та графіку (1948)

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Картини[ред. | ред. код]

  • Орфей серед тварин (Відень, Österreichische Galerie Belvedere, інв. No 4566), близько 1938 р., олія на полотні, 72 × 56 см.
  • Танець відьми
  • Лісовий пейзаж із садибою та кінним возом
  • Катання на лижвах в Аннаберґу, виставлялася в 1914 році на Великій Берлінській художній виставці
  • Зображення Балкан та Сходу
  • Барикадний бій у Белґраді 9 жовтня 1915 року (Відень, музей Heeresgeschichtliches), олія на полотні.
  • Прорив 12-ї ц-к Піхотної дивізії поблизу Лузни у битві при Горлицях 2 травня 1915 року (Відень, музей Heeresgeschichtliches), олія на полотні.

Архітектура[ред. | ред. код]

Зображення Роки будови Назва об'єкту Місце Опис
1902 Пам'ятник полеглим воїнам 41-го піхотного полку імені архікнязя Євгенія ріг вул. Головної та вул. Героїв Майдану, Чернівці, Україна зруйнований комуністами в 1949
1899–1900 Вілла Узель Wien 13, Kopfgasse 8
1900 Житловий будинок Wien 10, Oberlaaer Straße 233 зруйнований
1900–1901 Житло на винайм Відень-3 Linke Bahngasse 5 und 7 змінений
1901–1902 Житло і аптека «Під білим ангелом» Wien 1, Bognergasse 9 / Naglergasse 10
1902 Будинок Florahof Wien 5, Wiedner Hauptstraße 88
1902 Житловий будинок Wien 7, Lerchenfelderstraße 139
1904 Житловий будинок Wien 7, Neustiftgasse 67–69
1904 Житловий будинок Arndstraße 77
1904 Корпус Берндорфської фабрики металевих виробів Berndorf
1904 Елементи інтер'єру плавального басейну Jörgerbad Wien 17, Jörgerstraße 42–44, Wandmalereien Звірі Ноєвого Ковчегу. Простір при вході до закладу.
1905 Житловий будинок Wien 14, Teybergasse 8
1907 Житловий будинок Wien 2, Rustenschacherallee 30 зруйнований
1908 М'ясо-ковбасний цех у Берндорфі Berndorf
1908 Хлібопекарня у Берндорфі Berndorf
1908 Робоча зала Акціонерного товариства електромережі Wien 10, Gudrunstraße 187 зруйнована
1915–1916 Господарський університет Wien 19, Franz-Klein-Gasse 1 Зображення гаваней у Константинополі, Нью-Йорку, Гамбургу і Трієсті на бічних стінах фоє

Література[ред. | ред. код]

  • Erika Tietze-Conrat: Oskar Laske, 1921
  • Fritz Novotny: Oskar Laske, 1954
  • Liselotte Popelka: Vom Hurra zum Leichenfeld. Gemälde aus der Kriegsbildersammlung 1914-1918, Wien, 1981
  • Marian Brisanz-Prakken. Laske, Oskar. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1982, Band 13, S. 649 f. (Digitalisat).
  • Felix Czeike: Historisches Lexikon Wien. Band 3: Ha – La. Kremayr & Scheriau, Wien 1994,
  • Heeresgeschichtliches Museum (Hg.): Nicht größer als eine Ameise. Oskar Laske und der Erste Weltkrieg, Katalog zur Sonderausstellung 11. April bis 28. Juli 2002. Wien, 2002.
  • Оскар Ляске /Юхим Гусар // На обширах часу. Календар січня. - Чернівці : Місто, 2022. - С. 69.

Вебпосилання[ред. | ред. код]

  • Literatur von und über Oskar Laske im Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
  • Eintrag zu Oskar Laske in der Datenbank Gedächtnis des Landes zur Geschichte des Landes Niederösterreich (Museum Niederösterreich)
  • Oskar Laske. // Architektenlexikon Wien 1770–1945. Herausgegeben vom Architekturzentrum Wien. Wien 2007.
  • Oskar Laske. // archINFORM.
  • Oskar Laske sen.. // Architektenlexikon Wien 1770–1945. Herausgegeben vom Architekturzentrum Wien. Wien 2007.
  • Die Farbe der Tränen - Der Erste Weltkrieg aus Sicht der Maler

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118938584 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Oskar Laske
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Oskar Laske — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  5. ↑ https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb13508365s
  6. ↑ а б Czech National Authority Database
  7. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  8. ↑ CONOR.Sl
  9. ↑ RKDartists
  10. ↑ 115 років тому в Чернівцях відкрили пам’ятник воїнам 41-го піхотного полку//Молодий буковинець, 2.12.2017
  11. ↑ Пам'ятник полеглим солдатам 41 піхотного полку//Історична та етнографічна спадщина – частина сталого розвитку туризму на Буковині HERITAGE, проєкт реєстру об’єктів історико-етнографічної спадщини за підтримки Європейського Союзу
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оскар_Ляске&oldid=41383505