Перелік кандидатів у наднові — Вікіпедія

Ця сторінка містить динамічний перелік, який ніколи не зможе задовольнити певні стандарти повноти. Ви можете доповнити прогалини за допомогою авторитетних джерел.

Це перелік кандидатів у наднові зорі, тобто тих зір, які, на думку астрономів, є попередниками наднових.

Попередниками наднових типу II вважають зорі з масою принаймні 10 мас Сонця, а також ті, які відповідають критеріям проходження останніх стадій своєї зоряної еволюції. Яскравими прикладами зір у цьому діапазоні мас є Антарес, Спіка[1], Гамма Вітрил[en][2] Мю Цефея, та члени зоряного кластера П'ять близнят[3]. Попередники наднових типу Ia — це білі карлики, близькі за масою до межі Чандрасекара (бл. 1,44 маси Сонця), які водночас акреціюють речовину з зорі-компаньйона в подвійній системі. До переліку включені також масивні зорі Вольфа — Райє, які можуть стати надновими типу Ib та Ic.

Кандидати у наднові
Ідентифікатор Епоха J2000 Сузір'я Відстань
(світлових років) 		Спектральний
клас 		Примітки
R. A. Dec.
IK Пегаса 21г 26х 26.7с +19° 22′ 32″ Пегас 150 A8m:/DA [4][5]
Альфа Вовка 14г 41х 56с –47° 23′ 17″ Вовк 550 B1.5 [6]
Антарес 16г 29х 24с –26° 25′ 55″ Скорпіон 600 M1.5Iab-b [7]
Бетельгейзе 05г 55х 10.3с +07° 24′ 25″ Оріон 640 M2Iab [1][8]
Гамма2 Вітрил 08г 09х 32.0с −47° 20′ 12″ Вітрила 800 WC8 [9]
Рігель 05г 14х 32.3с –08° 12′ 06″ Оріон 860 B8Ia [10]
Пі Корми 7г 17х 08с –37° 05′ 51″ Корма 1 100 K3 Ib
119 Тельця 05г 32х 12.8с +18° 35′ 40″ Телець 1 700 M2Iab-Ib
RS Змієносця 17г 50х 13.2с –06° 42′ 28″ Змієносець 1 950—5 200 M2III/D [11][12]
T Північної Корони 15г 59х 30.2с +25° 55′ 13″ Північна Корона 2 000 M3III/D [13]
Mu Цефея 21г 43х 30.5с +58° 46′ 48″ Цефей 2 400 M2Ia [14]
T Компаса 09г 04х 41.5с −32° 22′ 48″ Компас 3 260 [15][16]
WR 142 20г 21х 44.3с +37° 32′ 31″ Лебідь 4 000 WO2
WR 102 17г 45х 47.5с -26° 10′ 27″ Стрілець 9 800 WO2
VY Великого Пса 07г 22х 58.3с −25° 46′ 03″ Великий Пес 4 900 M5eIa [8][17]
NML Лебедя 20г 46х 25.6с +40° 06′ 59.4″ Лебідь 5 300 M6I [18]
P Лебедя 20г 17х 47.2с +38° 01′ 59″ Лебідь 6 000 B1Ia+
Ета Кіля 10г 45х 03.6с −59° 41′ 04″ Кіль 7 000—8 000 LBV [19][20]
HD 168625 18г 21х 19.5с −16° 22′ 26″ Стрілець 7 200 B6Ia [21]
WR 104 18г 02х 04.1с –23° 37′ 41″ Стрілець 8 000 WC9d/OB [22][23]
IRC+10420 19г 26х 48.1с +11° 21′ 17″ Орел 10 000—23 000 F8Ia+ [24][25]
Ро Кассіопеї 23г 54х 23.0с +57° 29′ 58″ Кассіопея 12 000 G2Ia0e [26]
IRAS 17163-3907 17г 19х 49.3с -39° 10′ 37.9″ Скорпіон 13 000 кінець B/початок A [27]
Wray 17-96 17г 41х 35с –30° 06′ 39″ Скорпіон 15 000 B3
Sher 25 11г 15х 07.8с −61° 15′ 17″ Кіль ~20 000 B1.5Iab [28]
HD 179821 19г 13х 58.6с +00° 07′ 32″ Орел 20 000 G5Ia [29][30]
V445 Корми 07г 37х 56.9с –25° 56′ 59″ Корма 27 000 [31]
U Скорпіона 16г 22х 30.7с –17° 52′ 42″ Скорпіон 39 000 [32]
KPD 1930+2752 19г 32х 14.9с +27° 58′ 35″ Лебідь sdB/D [nb 1][33][34]

Зауваження[ред. | ред. код]

  1. ↑ Зоря Кітт Пік Доунс (The Kitt Peak Downes star).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Supernova Remnants and Neutron Stars, Гарвард-Смітсонівський центр астрофізики, 2 серпня 2005, процитовано 8 червня 2006
  2. ↑ Kaler, James B., Regor, Stars, Іллінойський університет в Урбана-Шампейн, архів оригіналу за 5 грудня 2008, процитовано 8 січня 2007
  3. ↑ Lloyd, Robin (4 вересня 2006), Strange Space Pinwheels Spotted, space.com, процитовано 8 січня 2007
  4. ↑ Samuel, Eugenie (23 травня 2002), Supernova poised to go off near Earth, New Scientist, процитовано 12 січня 2007
  5. ↑ Tzekova, S. Y. та ін. (2004), IK Pegasi (HR 8210), ESO, архів оригіналу за 26 травня 2020, процитовано 12 січня 2007 {{citation}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  6. ↑ Big and Giant Stars: Alpha Lupi. Jumk.de. Процитовано 3 січня 2013.
  7. ↑ What will happen when Antares explodes?. Disassociated.com. 13 січня 2009. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 3 січня 2013.
  8. ↑ а б Smith, Nathan; Hinkle, Kenneth H.; Ryde, Nils (March 2009). Red Supergiants as Potential Type IIn Supernova Progenitors: Spatially Resolved 4.6 μm CO Emission Around VY CMa and Betelgeuse. The Astrophysical Journal. 137 (3): 3558—3573. arXiv:0811.3037. Bibcode:2009AJ....137.3558S. doi:10.1088/0004-6256/137/3/3558.
  9. ↑ Beech, Martin (December 2011), The past, present and future supernova threat to Earth's biosphere, Astrophysics and Space Science, 336 (2): 287—302, Bibcode:2011Ap&SS.336..287B, doi:10.1007/s10509-011-0873-9
  10. ↑ Moravveji, Ehsan; Guinan, Edward F.; Shultz, Matt; Williamson, Michael H.; Moya, Andres (March 2012), Asteroseismology of the nearby SN-II Progenitor: Rigel. Part I. The MOST High-precision Photometry and Radial Velocity Monitoring, The Astrophysical Journal, 747 (1): 108—115, arXiv:1201.0843, Bibcode:2012ApJ...747..108M, doi:10.1088/0004-637X/747/2/108
  11. ↑ Than, Ker (19 липня 2006), Mystery of Explosive Star Solved, space.com, процитовано 8 січня 2007
  12. ↑ Staff (25 липня 2006), Astronomers See Future Supernova Developing, SpaceDaily, процитовано 1 грудня 2006
  13. ↑ Recurrent Novae as a Progenitor System of Type Ia Supernovae. I. RS Ophiuchi Subclass: Systems with a Red Giant Companion - Abstract - The Astrophysical Journal - IOPscience. Iopscience.iop.org. 19 грудня 2008. Процитовано 3 січня 2013.
  14. ↑ Lloyd, Robin (4 вересня 2006). Strange Space Pinwheels Spotted. space.com. Процитовано 8 січня 2007.
  15. ↑ Schaefer, Bradley E.; Pagnotta, Ashley; Shara, Michael M. (January 2010). The Nova Shell and Evolution of the Recurrent Nova T Pyxidis. The Astrophysical Journal. 708: 381—402. arXiv:0906.0933. Bibcode:2010ApJ...708..381S. doi:10.1088/0004-637X/708/1/381.
  16. ↑ Edwards, Lin (2010). Massive white dwarf in our galaxy may go supernova. PhysOrg. Процитовано 26 лютого 2010.
  17. ↑ Weaver, D.; Humphreys, R. (8 січня 2007). Astronomers Map a Hypergiant Star's Massive Outbursts. HubbleSite NewsCenter. Процитовано 16 січня 2007.
  18. ↑ Monnier, J. D.; Millan‐Gabet, R.; Tuthill, P. G.; Traub, W. A.; Carleton, N. P.; Coude Du Foresto, V.; Danchi, W. C.; Lacasse, M. G.; Morel, S.; Perrin, G.; Porro, I. L.; Schloerb, F. P.; Townes, C. H. (2004). High‐Resolution Imaging of Dust Shells by Using Keck Aperture Masking and the IOTA Interferometer. The Astrophysical Journal. 605: 436. arXiv:astro-ph/0401363. Bibcode:2004ApJ...605..436M. doi:10.1086/382218.
  19. ↑ van Boekel, R.; Schöller, M.; Herbst, T. (18 листопада 2003). Biggest Star in Our Galaxy Sits within a Rugby-Ball Shaped Cocoon. Європейська південна обсерваторія. Архів оригіналу за 3 січня 2007. Процитовано 8 січня 2007.
  20. ↑ Milan, Wil (7 березня 2000). Possible Hypernova Could Affect Earth. space.com. Процитовано 6 січня 2007.
  21. ↑ Smith, Nathan (March 2007). Discovery of a Nearby Twin of SN 1987A's Nebula around the Luminous Blue Variable HD 168625: Was Sk -69 202 an LBV?. The Astronomical Journal. 133 (3): 1034—1040. arXiv:astro-ph/0611544. Bibcode:2007AJ....133.1034S. doi:10.1086/510838.
  22. ↑ Tuthill, Peter G. та ін. (March 2008). The Prototype Colliding-Wind Pinwheel WR 104. The Astrophysical Journal. 675 (1): 698—710. arXiv:0712.2111. Bibcode:2008ApJ...675..698T. doi:10.1086/527286.
  23. ↑ Kaler, Jim (9 квітня 1999). WR 104: Pinwheel Star. Astronomy Picture of the Day. Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 8 січня 2007.
  24. ↑ Jones, Terry Jay та ін. (July 1993). IRC +10420 - A cool hypergiant near the top of the H-R diagram. Astrophysical Journal, Part 1. 411 (1): 323—335. Bibcode:1993ApJ...411..323J. doi:10.1086/172832.
  25. ↑ Than, Ker (4 жовтня 2004). Astronomers Demonstrate a Global Internet Telescope. University of Manchester. Процитовано 8 січня 2007.
  26. ↑ Staff (31 січня 2003). The William Herschel telescope finds the best candidate for a supernova explosion. Particle Physics and Astronomy Research Council. Процитовано 5 січня 2007.
  27. ↑ Staff (28 вересня 2011). 'Fried Egg' Nebula Cracks Open Rare Hypergiant Star. Space.com. Процитовано 13 червня 2015.
  28. ↑ Smartt, S. J.; Lennon, D. J.; Kudritzki, R. P.; Rosales, F.; Ryans, R. S. I.; Wright, N. (September 2002). The evolutionary status of Sher 25 - implications for blue supergiants and the progenitor of SN 1987A. Astronomy and Astrophysics. Т. 391, № 3. с. 979—991. arXiv:astro-ph/0205242. Bibcode:2002A&A...391..979S. doi:10.1051/0004-6361:20020829.
  29. ↑ Jura, M.; Velusamy, T.; Werner, M. W. (5 червня 2001). What next for the Likely Pre-Supernova, HD 179821?. Американське астрономічне товариство. Архів оригіналу за 8 липня 2008. Процитовано 8 січня 2007.
  30. ↑ Josselin, E.; Lèbre, A. (2001). Probing the post-AGB nature of HD 179821. Astronomy and Astrophysics. Т. 367, № 3. с. 826—830. Bibcode:2001A&A...367..826J. doi:10.1051/0004-6361:20000496.
  31. ↑ Woudt, P. A. та ін. (November 2009). The Expanding Bipolar Shell of the Helium Nova V445 Puppis. The Astrophysical Journal. Т. 706, № 1. с. 738—746. arXiv:0910.1069. Bibcode:2009ApJ...706..738W. doi:10.1088/0004-637X/706/1/738.
  32. ↑ Thoroughgood, T. D.; Dhillon, V. S.; Littlefair, S. P.; Marsh, T. R.; Smith, D. A. (2002). The recurrent nova U Scorpii -- A type Ia supernova progenitor. The Physics of Cataclysmic Variables and Related Objects. Т. 261. San Francisco, CA: Astronomical Society of the Pacific. Bibcode:2002ASPC..261...77T. Процитовано 24 січня 2009.
  33. ↑ Maxted, P. F. L.; Marsh, T. R.; North, R. C. (September 2000). KPD 1930+2752: a candidate Type Ia supernova progenitor. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Т. 317, № 3. с. L41—L44. arXiv:astro-ph/0007257. Bibcode:2000MNRAS.317L..41M. doi:10.1046/j.1365-8711.2000.03856.x.
  34. ↑ Kanipe, Jeff (5 серпня 2000). Skywatch—Watch This Space!. space.com. Архів оригіналу за 20 липня 2009. Процитовано 6 січня 2007.


Типи
Пов'язане
Структура
Попередники
Залишки
Відкриття
Переліки
Відомі
Дослідження
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Перелік_кандидатів_у_наднові&oldid=41919701