French
DeutschПоловиця (річка) — Вікіпедія
| Половиця | |
|---|---|
| Витік | Аптекарська балка, поблизу вулиці Криворізької |
| Гирло | Дніпро, Заводська набережна біля Стану - 550 Дніпровського металургійного заводу |
| Басейн | басейн Дніпра  |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Дніпропетровська область |
| Притоки: | Жабокряч, Кленовий Байрак, струмки з відрогів Аптекарської балки |
Полови́ця — річка в Україні, права притока Дніпра у центрі міста Дніпро, що протікала крізь однойменну слободу Половицю. Починається біля вулиці Криворізької, тече по Аптекарській балці[1], входить в колектор поблизу проспекта Сергія Нігояна і тече під автовокзалом Дніпро та колишнім Дніпропетровським комбайновим заводом до гирла. Впадає у Дніпро на Заводській набережній біля Стану - 550 Дніпровського металургійного заводу. Має притоки безіменні струмки, що течуть вибалками і схилами Аптекарської балки, зокрема біля вулиці Басейний тупик та провулку Полуничний тупик. В зв'язку зі зведенням Катерининської залізниці та станції Катеринослав русло річки було розвернуто в північно - західному напрямку[2].
Старе русло до 1884 року виходило з балки біля вулиці Озерний Майдан (до 2022 року - Боброва, ще раніше Трамвайна) і входило до озерної низини, де зараз Озерний базар[2]. Протікала через сад осавула Лазаря Глоби (нині парк Глоби), де сьогодні існує став. Далі вулицею Лазаря Глоби спускалася до проспекту Яворницького й шла канавою його непарною стороною до вулиці Воскресенської (раніше називалася Проточною вулицею), де до неї додавалася притока з Кленового байраку. За півкварталу від вулиці Первозванівської зустрічалася з річкою Жабокряч, що тече Довгою (катеринославська назва — Жандармська, радянська назва — Червоноповстанська) балкою й повертала ліворуч через проспект. Переходила з заходу на схід Воскресенську вулицю біля Англійського клубу та вулицю Плєханова з півдня на північ й впадала у Дніпро. Недалеко від її гирла в Дніпро впадав потік, що витікав від озерної низини між сучасними Залізничним вокзалом й Озерним базаром, що протікав від вулиці Пастера зліва від парних номерів проспекту Яворницького, ухиляючись ліворуч до Дніпра від вулиці Павла Скоропадського.
В нижній течії річка забруднена промисловими скидами Дніпровського металургійного заводу.
«Річка Половиця починалася по-теперішньому від Озерного базару, спершу одним жолобом, йшла проспектом, де тепер канава, потім, поступово ухиляючись уліво, з'єднувалася з іншим жолобом, що витікав з Жандармської балки, далі йшла вже одним жолобом, біля версти довжиною, паралельно Дніпру, відокремлюючи собою досить значний півострів і нарешті сходилася з Дніпром, саженей на 500—550, не доходячи до Монастирського, тепер Богомолівського острову.»[3]
.jpg)
"Річка Половиця, колись прорізала вздовж все місто і текла рівнобіжно Марксовому проспекту. Початок брала з двох балок, проходила через Озерний базар і впадала в Дніпро біля так званих "Каменів". Зараз вся засипана й залюднена, тільки рештки її у вигляді озера можна бачити на місці колишньої виставки."[4]
Дві балки згадані в цитаті Аптекарська і Довга.
"Бажано побачити залишок річки Половиці, не доходячи до Зимового театру імені Луначарського. Колись ця річка протікала крізь все село Половицю, зараз же вся засипана і заселена будівлями міста. Від цієї річки запорожці назвали с. Половицю."[5]
Також іноді назву Половиця переносять на її притоки — річку Жабокряч та потік, що витікав з Кленового байраку. Як свідчить Михайло Шатров,
« три степові балки виходили з півдня у межі міста. У середньої Рибаківської, названої так за іменем власника найбільшого з розташованих у неглибокій долині цегельних заводів, — спокійний характер. Майже зупинилась вона біля тодішнього південного кордону Катеринослава, спершись двома коловими дорогами в окраїнні Польову (нині — проспект Олександра Поля) та Ульянівську вулиці. Тільки вузька глибока канава, майже пересохле русло степової річки, що колись тут протікала, — за деякими здогадками це і була та річка Половиця, яка дала колись назву тутешній слободі, — звивалась далі міськими кварталами перетинала вулицю Базарну (нині князя Святослава Хороброго), Козацьку (нині Старокозацька), проспект (Яворницького) та вище Проточної (нині Воскресеньська) впадала в Дніпро. Поводила себе ця канава тихо, майже не подаючи ознак життя, зате у дні бурхливих літніх злив показувала свій підступний характер: ставала стрімкою річкою, виходила з берегів і завдавала чимало лих мешканцям довколишніх будиночків.[6]»
В свою чергу автори книжки «Дніпропетровщина. Природа та економіка» пишуть про те що «Червоноповстанською балкою протікала одна зі зниклих річок — Половиця[7]», що не зовсім відповідає дійсності, оскільки Жабокряч є практично єдиною водоймою басейну Половиць яка збереглась по всій течії.
- ↑ Колповская Мария (25. 06. 2018). Прогулка по руслу неизвестной речки. obozrevatel. com (рос.) . Процитовано 14. 12. 2020.
- ↑ а б Шруб, Константин (26 січня 2021). В Долгой балке все же течет не Половица?. Gorod.dp.ua (рос.) . Дніпровська міська рада. Процитовано 6 серпня 2024.
- ↑ Яворницький Д. І. « Історія міста Катеринослава»
- ↑ Козар, Павло (2000). На Дніпрельстан через пороги. Довідник екскурсантам//На Дніпрельстан через пороги (укр.) . 2000: УкО ІМА-прес. с. 43. ISBN 966-7179-50-8.
- ↑ Козар, Павло (2000). Маршрут для экскурсии на Днепрострой//На Дніпрельстан через пороги (рос.) . Дніпропетровськ: УкО ІМА-прес. с. 81. ISBN 966 -7179-50-8.
- ↑ Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 167.
- ↑ Калинина П. Ф., Липка К. Л. Маслий Л. Е. (1959). Днепропетровщина. Природа и экономика (рос.) . Днепропетровск: Днепропетровское областное издательство. с. 158 - 159.
- Путешествие по подземной реке в Днепропетровске. Процитовано 7 лютого 2018.
