Президент Анголи — Вікіпедія

Президент Анголи — глава держави й уряду Республіки Ангола.

Історія[ред. | ред. код]

Посаду президента Анголи було започатковано у 1975 році в результаті набуття незалежності від Португалії. Агоштінью Нету став першим президентом Анголи. Коли останній помер у 1979 році, цю посаду зайняв Жозе Едуарду душ Сантуш.

Повноваження[ред. | ред. код]

Президент:

• обирається прямим загальним голосуванням терміном на п'ять років, з правом переобрання на другий термін,
• призначає та звільняє з посади прем'єр-міністра й міністрів,
• призначає суддів Верховного Суду,
• очолює всі державні інституції,
• має право накладати вето на закони, що можуть загрожувати безпеці держави чи її міжнародним інтересам,
• головує на засіданнях Ради міністрів і Ради республіки, її консультативного органу,
• одночасно є Головнокомандувачем збройних сил Анголи.

Список президентів[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Дахно І. І. Ангола // Країни світу: енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : «МАПА», 2011. — 608 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.

Посилання[ред. | ред. код]

• Angola : [англ.] // World Statesmen.org.
• http://www.rulers.org/rula2.html#angola [Архівовано 14 грудня 2015 у Wayback Machine.]
• African States and Rulers, John Stewart, McFarland
• Guinness Book of Kings, Rulers & Statesmen, Clive Carpenter, Guinness Superlatives Ltd
• Heads of State and Government, 2nd Edition, John V da Graca, MacMillan Press 2000

п о р Президенти Анголи Агоштінью Нету (1975—1979) Жозе Едуарду душ Сантуш (1979-2017) Жуан Лоренсу (з 2017)

п о р Президенти та королі країн Африки Королі Король Есватіні (Мсваті III) • Король Лесото (Летсіє III) • Король Марокко (Мохаммед VI) Президенти Алжиру (Абдельмаджид Теббун) • Анголи (Жуан Лоренсу) • Беніну (Патріс Талон) • Ботсвани (Мокгвітсі Масісі) • Буркіна-Фасо (Ібрагім Траоре (в. о.)) • Бурунді (Еварист Ндаїшиміє) • Габону (Бріс Оліґі (в. о.)) • Гамбії (Адама Берроу) • Гани (Нана Акуфо-Аддо) • Гвінеї (Мамаді Думбуя (в. о.)) • Гвінеї-Бісау (Умару Сісоку Ембало) • Джибуті (Ісмаїл Омар Гелле) • ДР Конго (Фелікс Чісекеді) • Екваторіальної Гвінеї (Теодоро Обіанг Нгема Мбасого) • Еритреї (Ісаяс Афеверкі) • Ефіопії (Сахле-Ворк Зевде) • Єгипту (Абдель Фаттах Ас-Сісі) • Замбії (Хакаінде Хічілема) • Зімбабве (Еммерсон Мнангагва) • Кабо-Верде (Жозе Марія Невіш) • Камеруну (Поль Бія) • Кенії (Вільям Руто) • Коморських Островів (Азалі Ассумані) • Конго (Дені Сассу-Нгессо) • Кот-д'Івуару (Алассан Уаттара) • Ліберії (Джозеф Боакаї) • Лівії (Мухамед аль-Менфі) • Маврикію (Притвіраджсінг Ропун) • Мавританії (Мухаммед ульд аш-Шейх аль-Газуані) • Мадагаскару (Анрі Радзуеліна) • Малаві (Лазарус Чаквера) • Малі (Ассімі Гоїта (в. о.)) • Мозамбіку (Філіпе Н'юсі) • Намібії в.о. (Нанголо Мбумба) • Нігеру (Абдурагман Тчіані) • Нігерії (Бола Тінубу) • ПАР (Сиріл Рамафоса) • Південного Судану (Салва Киїр) • Руанди (Поль Кагаме) • Сан-Томе і Принсіпі (Карлуш Віла-Нова) • Сейшельських Островів (Вавел Рамкалаван) • Сенегалу (Бассіру Фай) • Сомалі (Хасан Шейх Махмуд) • Судану (Абдель Фаттах аль-Бурхан) • Сьєрра-Леоне (Джуліус Маада Біо) • Танзанії (Самія Сулуху) • Того (Фор Гнассінгбе) • Тунісу (Каїс Саїд) • Уганди (Йовері Мусевені) • ЦАР (Фостен-Аршанж Туадера) • Чаду (Магамет Дебі Ітно (в. о.))