Премія імені Георгія Ґонґадзе — Вікіпедія

Премія імені Георгія Ґонґадзе
Країна  Україна
Тип нагорода
На честь: Гонгадзе Георгій Русланович
Нагородження
Засновано: 2019
Нагороджені:
Категорія:Лауреати премії імені Георгія Гонгадзе (7)
Черговість
Сайт gongadzeprize.com.ua
CMNS: Премія імені Георгія Ґонґадзе у Вікісховищі

Премія імені Георгія Ґонґадзе (деколи — Премія імені Георгія Гонгадзе[1]) — нагорода для незалежних журналістів, заснована 2019 року Українським ПЕН у партнерстві з Києво-Могилянською Бізнес-Школою, KMBS Alumni platform та виданням «Українська правда». Присуджується раз на рік 21 травня — у день народження Георгія Гонгадзе.

Серед критеріїв для висунення кандидатів: інноваційність, значний внесок у розвиток жанру чи журналістського середовища, незалежність та відданість принципам професії.

Лауреати і фіналісти[ред. | ред. код]

Рік Фіналісти Лауреат
2019 Вахтанґ Кіпіані[2]
2020 Павло Казарін[3][4]
2021 Мирослава Барчук[5]
2022 Євген Малолєтка та Мстислав Чернов[6]

Спеціальна відзнака[ред. | ред. код]

У 2022 році, вперше в історії премії, вручено спеціальну відзнаку — нею посмертно відзначено фотожурналіста Макса Левіна[6].

Проекти Премії Ґонґадзе[ред. | ред. код]

Щороку у вересні Український ПЕН, який заснував Премію імені Георгія Ґонґадзе, у партнерстві з Центром прав людини ZMINA проводить Акцію пам'яті Георгія Ґонґадзе[7].

Медіадень — конференція, на якій відомі журналісти й журналістки, редактори й редакторки, а також експерти й експертки обговорюють трансформації українського медіаполя[8].

16 вересня 2020 року Премія імені Георгія Ґонґадзе та громадська організація «Львівський медіафорум» запустили спільну інформаційну кампанію «Ціна слова», мета якої нагадати аудиторії українських медіа про цінність незалежної журналістики[9].

«Лишаюсь у професії» — проєкт, у межах якого відомі журналісти розповідають, що їх надихає в роботі, як долають кризи і труднощі[10].

«30 до 30: Хто творить майбутнє українських медіа» — спецпроєкт Премії імені Георгія Ґонґадзе та The Ukrainians. У список увійшли 30 молодих українських медійників і медійниць, які, на думку організаторів проєкту, роблять у професії важливий ціннісний вибір[11].

«Журналістика незалежної України: Історія від першої особи» — серія лекцій, в рамках яких провідні українські журналісти діляться історіями про створення ключових медій та формування трендів і явищ, що визначали інформаційний порядок денний в країні[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Лауреатом премії Гонгадзе став Павло Казарін (оновлено). Процитовано 3 червня 2020.
  2. ↑ Вперше вручили премію імені Георгія Ґонґадзе. Кому і за що. ФОТО. Українська правда. 21 травня 2019.
  3. ↑ Стало відомо ім’я переможця премії імені Георгія Ґонґадзе у 2020 році. Українська правда. 21 травня 2020.
  4. ↑ Лауреатом премії Гонгадзе став Павло Казарін (оновлено). Радіо Свобода. 21 травня 2020.
  5. ↑ Премія імені Георгія Ґонґадзе оголосила переможця 2021 року. УП Життя. 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
  6. ↑ а б О. Барсукова. Премія імені Георгія Ґонґадзе-2022 оголосила переможців. Українська правда. Процитовано 22 травня 2022.
  7. ↑ 21 рік від вбивства Гонгадзе: у Києві вшанували пам’ять журналіста (фоторепортаж). https://www.radiosvoboda.org/. Процитовано 1 грудня 2021.
  8. ↑ 13 лютого – другий Медіадень Премії імені Георгія Ґонґадзе. detector.media (укр.). 22 січня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
  9. ↑ Львівський медіафорум запустив сайт кампанії «Ціна слова». zz.detector.media (укр.). 29 вересня 2020. Процитовано 1 грудня 2021.
  10. ↑ 9 грудня – онлайн-розмова з Тетяною Трощинською із циклу «Лишаюсь у професії». detector.media (укр.). 27 листопада 2020. Процитовано 1 грудня 2021.
  11. ↑ Премія імені Георгія Ґонґадзе та The Ukrainians представили лауреатів/ок проєкту «30 до 30: Хто творить майбутнє українських медіа». detector.media (укр.). 28 серпня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
  12. ↑ Krytyka. Krytyka (ua) . Процитовано 1 грудня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Премія_імені_Георгія_Ґонґадзе&oldid=35854564