Післяпологові ускладнення — Вікіпедія

Postpartum disorder
Спеціальність акушерство
Причини післяпологовий період
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 JB44
МКХ-10 O90
MeSH D011644

Післяпологові ускладнення (також розлади[джерело?], англ. Postpartum disorder) — захворювання чи стани, що проявляються в післяпологовому періоді. ВООЗ описує післяпологовий період як найбільш критичний і водночас найбільш занедбаний етап у житті матерів і немовлят. Більшість смертей матерів і новонароджених припадає на післяпологовий період.[1]

Післяпологовий період можна розділити на три стадії: початкова (гостра) фаза, 6-12 годин після пологів; підгострий період (від 2 до 6 тижнів), і затягнутий (може тривати до 6 місяців).[2] У підгострому післяпологовому періоді від 87 % до 94 % жінок повідомляють про принаймні одну проблему зі здоров'ям.[3][4] Тривалі проблеми зі здоров'ям (зберігаються після відкладеного післяпологового періоду) повідомляють 31 % жінок.[5]

Частина серії
Жіноче здоров'я
Портал Проєкт Стиль



Ускладнення вагітності[ред. | ред. код]

Докладніше: Ускладнення вагітності[en]

Захворювання, спричиненні вагітністю, можуть ускладнювати пологи та провокувати післяпологові ускладнення.


Ускладнення після пологів[ред. | ред. код]

Післяпологовий посттравматичний стресовий розлад (ППТСР)[ред. | ред. код]

Дослідження показують, що симптоми посттравматичного стресового розладу, пов'язаного з пологами[en], є звичайними після пологів, з поширеністю 24–30,1 %[6] через 6 тижнів і зниженням до 13,6 % через 6 місяців.[7] При ускладненнях пологів показники ППТСР зростають.[6]

Післяпологова кровотеча[ред. | ред. код]

Докладніше: Післяпологова кровотеча[en]

Первинна післяпологова кровотеча — це крововтрата після народження плоду понад 500 мл (незначна) або 1000 мл (значна). Вторинна післяпологова кровотеча — це аномальна кровотеча у проміжку часу після 24 години та до 12 тижнів після пологів.[8]

Виникає вналідок зниження тонусу та скорочувальної здатності матки (атонія або гіпотонія): при перерозтягненні матки у зв'язку із багатоводдям, багатопліддям, великим плодом, переповненням сечового міхура, недорозвиненням матки, міомами та наслідки запальних процесів стінок матки. Дуже часто причиною післяпологових кровотеч є неправильне ведення післяпологового періоду: розминання та масаж черевної стінки та матки, потягування за пуповину до відокремлення плаценти. Погане скорочення матки зумовлене й затримкою частини плаценти. Іноді кровотеча у цей період пов'язана із порушенням механізму зсідання крові — гіпо- та афібриногенемією.

Рідше кров накопичується у порожнині матки, тоді про неї свідчать ознаки гострої анемії та збільшені розміри матки. Шкіра та видимі слизові оболонки бліді, артеріальний тиск низький, пульс частий, запаморочення, дзвін у вухах, потемніння в очах. Особливо небезпечною є крововтрата для жінок, які страждали до пологів на анемію, знижений АТ, нефропатію.

Післяпологова інфекція (пологова гарячка)[ред. | ред. код]

Післяпологові інфекції, відомі як пологова та післяпологова гарячка — це будь-які бактерійні інфекції жіночих репродуктивних шляхів після пологів або викидня. Ознаки та симптоми зазвичай включають гарячку вище 38,0 °C (100,4 °F), озноб, біль внизу живота та, можливо, вагінальні виділення з неприємним запахом. Зазвичай це відбувається після перших 24 годин і впродовж перших 10 днів після пологів. Гарячка може тривати понад 8 днів (тяжкі форми ендометритів, запалення тазової очеревини та клітковини, вен, загальні септичні захворювання).

Акушерська фістула[ред. | ред. код]

Акушерська фістула — медичний стан, при якому в родових шляхах утворюється дірка внаслідок пологів, зазвичай після тривалих ускладнених пологів[9][10], і цьому можна запобігти за допомогою своєчасного доступу до кесаревого розтину. Нориця може виникнути між вагіною і прямою кишкою, сечоводом або сечовим міхуром.[10][11] Може призвести до нетримання сечі і/або калу.[10]

Розрив промежини[ред. | ред. код]

Розрив промежини[en] — це спонтанний (неумисний) розрив шкіри та інших структур м'яких тканин, які відокремлюють вагіну від ануса. Рандомізовані дослідження вказують, що розрив промежини виникає у 85 % випадків вагінальних пологів.[12] Через 6 місяців після пологів 21 % жінок все ще повідомляють про біль у промежині[5], а 11–49 % повідомляють про сексуальні проблеми або диспареунію.[5]

Діастаз прямих м'язів живота[ред. | ред. код]

Діастаз прямого м'яза — це розходження (рідше розрив) між двома сторонами прямого м'яза живота, який може виникнути в антенатальному і післяпологовому періодах.[13] Стан не пов'язаний із захворюваністю чи смертю.[14]

Нетримання сечі[ред. | ред. код]

Нетримання сечі[en] та калу пов'язують із усіма методами пологів, причому частота випадків нетримання сечі через 6 місяців після пологів становить 3-7 % жінок, а нетримання калу — 1-3 %.[5]

Ректоцеле[ред. | ред. код]

Ректоцеле — дивертикуляційне патологічне випинання прямої кишки в бік вагіни (переднє ректоцеле) або в бік анокуприкових зв'язок (заднє ректоцеле).

Перинатальна кардіоміопатія[ред. | ред. код]

Перинатальна кардіоміопатія — порушення функцій серця, яке виникає в останній місяць вагітності або до 6 місяців після вагітності. Це підвищує ризик застійної серцевої недостатності, серцевих аритмій, тромбоемболії та зупинки серця.[15]

Післяпологовий тиреоїдит[ред. | ред. код]

Післяпологовий тиреоїдит — це тиреоїдит, який спостерігається після вагітності[16] і може включати гіпертиреоз, гіпотиреоз або обидва ці стани, але з послідовним перебігом. Вражає приблизно 5 % усіх жінок впродовж 1 року після пологів.

Мастит[ред. | ред. код]

Післяпологовий мастит — це запалення молочної залози, пов'язане з грудним вигодовуванням. Симптоми зазвичай включають місцевий біль і почервоніння.[17] Часто супроводжується лихоманкою та загальним болем.[17] Початок, як правило, досить швидкий і трапляється впродовж кількох перших місяців після пологів.[17] Серед ускладнень може бути утворення абсцесу.[18]

Пролапс тазових органів[ред. | ред. код]

Пролапс органів малого тазу виникає, коли матка, сечовий міхур або пряма кишка опускаються нижче тазу, створюючи опуклість у вагіні. Приблизно у 50% всіх жінок, які народили, спостерігається певний ступінь пролапсу тазових органів, найчастіше у літньому віці і/або в менопаузі.[19]

Післяпологова депресія[ред. | ред. код]

Післяпологова депресія — депресивний епізод від середнього до тяжкого ступеня, який починається будь-коли під час вагітності, або впродовж 4 тижнів після пологів. Вражає 4–20 % вагітних (залежно від визначення).[5] Без лікування післяпологова депресія може тривати місяцями або роками, призводити до суїциду та вбивства немовлят. У 38 % випадків післяпологової депресії жінки все ще перебувають у такому стані через 3 роки після пологів.[20] У 0,2 % вагітних післяпологова депресія призводить до психозу.[21]

Окрім впливу на здоров'я матері, знижує її здатності спілкуватися та доглядати за дитиною, може спричинити проблеми зі сном, їжею та поведінкою дитини.[22]

Післяпологовий психоз[ред. | ред. код]

Післяпологовий психоз є одним із багатьох станів, які можуть виникнути після вагітності або впродовж 6 тижнів післяпологового періоду. Він входить до списку психічних і поведінкових розладів, пов'язаних з вагітністю, пологами або післяпологовим періодом із психотичними симптомами, і включає в себе значні психічні та поведінкові особливості, включно з психотичними симптомами: марення та галюцинації. Симптоми, пов'язані з депресією або манією, також зазвичай присутні.[23]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Післяпологовий догляд
  • Післяпологові обмеження, період спокою

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ WHO. WHO recommendations on postnatal care of the mother and newborn. WHO. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
  2. ↑ Romano, Mattea; Cacciatore, Alessandra; Giordano, Rosalba; La Rosa, Beatrice (2010). Postpartum period: three distinct but continuous phases. Journal of Prenatal Medicine. 4 (2): 22—25. PMC 3279173. PMID 22439056.
  3. ↑ Glazener, Cathryn M. A.; Abdalla, Mona; Stroud, Patricia; Templeton, Allan; Russell, Ian T.; Naji, Simon (April 1995). Postnatal maternal morbidity: extent, causes, prevention and treatment. BJOG. 102 (4): 282—287. doi:10.1111/j.1471-0528.1995.tb09132.x. PMID 7612509.
  4. ↑ Thompson, Jane F.; Roberts, Christine L.; Currie, Marian; Ellwood, David A. (June 2002). Prevalence and Persistence of Health Problems After Childbirth: Associations with Parity and Method of Birth. Birth. 29 (2): 83—94. doi:10.1046/j.1523-536x.2002.00167.x. PMID 12051189.
  5. ↑ а б в г д Borders, Noelle (8 липня 2006). After the Afterbirth: A Critical Review of Postpartum Health Relative to Method of Delivery. Journal of Midwifery & Women's Health. 51 (4): 242—248. doi:10.1016/j.jmwh.2005.10.014. PMID 16814217.
  6. ↑ а б Olde, E; Vanderhart, O; Kleber, R; Vanson, M (January 2006). Posttraumatic stress following childbirth: A review. Clinical Psychology Review. 26 (1): 1—16. doi:10.1016/j.cpr.2005.07.002. PMID 16176853. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  7. ↑ Montmasson, H.; Bertrand, P.; Perrotin, F.; El-Hage, W. (October 2012). Facteurs prédictifs de l'état de stress post-traumatique du postpartum chez la primipare [Predictors of postpartum post-traumatic stress disorder in primiparous mothers] (PDF). Journal de Gynécologie Obstétrique et Biologie de la Reproduction (фр.). 41 (6): 553—560. doi:10.1016/j.jgyn.2012.04.010. PMID 22622194.
  8. ↑ Prevention and Management of Postpartum Haemorrhage: Green-top Guideline No. 52. BJOG. 124 (5): e106—e149. April 2017. doi:10.1111/1471-0528.14178. PMC 2393195. PMID 27981719.
  9. ↑ 10 facts on obstetric fistula. WHO. May 2014. Процитовано 12 грудня 2017.
  10. ↑ а б в Obstetric fistula. UNFPA - United Nations Population Fund (англ.). 8 травня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  11. ↑ Setchell, Marcus E.; Hudson, C. N. (2013). Shaw's Textbook of Operative Gynaecology - E-Book (англ.). Elsevier Health Sciences. с. 370. ISBN 978-8131234815.
  12. ↑ McCandlish, Rona; Bowler, Ursula; Asten, Hedwig; Berridge, Georgina; Winter, Cathy; Sames, Lesley; Garcia, Jo; Renfrew, Mary; Elbourne, Diana (December 1998). A randomised controlled trial of care of the perineum during second stage of normal labour. BJOG. 105 (12): 1262—1272. doi:10.1111/j.1471-0528.1998.tb10004.x. PMID 9883917.
  13. ↑ Benjamin, D.R.; van de Water, A.T.M.; Peiris, C.L. (March 2014). Effects of exercise on diastasis of the rectus abdominis muscle in the antenatal and postnatal periods: a systematic review. Physiotherapy. 100 (1): 1—8. doi:10.1016/j.physio.2013.08.005. PMID 24268942.
  14. ↑ Norton, Jeffrey A. (2003). Essential practice of surgery: basic science and clinical evidence. Berlin: Springer. с. 350. ISBN 978-0-387-95510-0.
  15. ↑ Pearson, Gail D.; Veille, Jean-Claude; Rahimtoola, Shahbudin; Hsia, Judith; Oakley, Celia M.; Hosenpud, Jeffrey D.; Ansari, Aftab; Baughman, Kenneth L. (1 березня 2000). Peripartum Cardiomyopathy: National Heart, Lung, and Blood Institute and Office of Rare Diseases (National Institutes of Health) Workshop Recommendations and Review. JAMA. 283 (9): 1183—8. doi:10.1001/jama.283.9.1183. PMID 10703781.
  16. ↑ Muller, Alex F.; Drexhage, Hemmo A.; Berghout, Arie (1 жовтня 2001). Postpartum Thyroiditis and Autoimmune Thyroiditis in Women of Childbearing Age: Recent Insights and Consequences for Antenatal and Postnatal Care. Endocrine Reviews. 22 (5): 605—630. doi:10.1210/edrv.22.5.0441. PMID 11588143.
  17. ↑ а б в Berens, Pamela D. (December 2015). Breast Pain: Engorgement, Nipple Pain, and Mastitis. Clinical Obstetrics and Gynecology. 58 (4): 902—914. doi:10.1097/GRF.0000000000000153. PMID 26512442.
  18. ↑ Spencer, Jeanne P. (15 вересня 2008). Management of Mastitis in Breastfeeding Women. American Family Physician. 78 (6): 727—731. PMID 18819238.
  19. ↑ Pelvic organ prolapse. Hysterectomy Association (en-GB) . Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 3 квітня 2018.
  20. ↑ Vliegen N.; Casalin S.; Luyten P. (2014). The course of postpartum depression: a review of longitudinal studies. Harvard Review of Psychiatry. 22 (1): 1—22. doi:10.1097/hrp.0000000000000013. PMID 24394219.
  21. ↑ Sit D.; Rothschild A. J.; Wisner K. L. (2006). A review of postpartum psychosis. Journal of Women's Health. 15 (4): 352—368. doi:10.1089/jwh.2006.15.352. PMC 3109493. PMID 16724884.
  22. ↑ Postpartum Depression Facts. National Institute of Mental Health. Процитовано 5 травня 2018.
  23. ↑ ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. icd.who.int. Процитовано 12 березня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Планування сім'ї
Фізіологія вагітності
та пологів
Переривання вагітності
Вагітність та хвороби
Ускладнення вагітності[en] та
материнська смертність
(МКХ-10)
Порушення
перебігу

Позаматкова вагітність (оваріальна[en], інтерстиціальна[en], цервікальна[en], абдомінальна[en], гетеротопічна[en])

Викликані
хвороби
Пологи та
післяпологовий період
Менеджмент та захист
вагітності та пологів
В культурі
Жіноча репродуктивна система Це незавершена стаття з гінекології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Післяпологові_ускладнення&oldid=42111145