Раґнар Фріш — Вікіпедія

Рагнар Антон Кіттілх Фріш
норв. Ragnar Anton Killi Frisch
Рагнар Фріш
Рагнар Фріш
Рагнар Фріш
Ім'я при народженні бук. Ragnar Anton Kittil Frisch
Народився 3 березня 1895(1895-03-03)
Осло, Норвегія
Помер 31 січня 1973(1973-01-31) (77 років)
Осло, Норвегія
·інсульт
Країна Норвегія Норвегія
Національність Норвегія Норвегія
Діяльність економіст, econometrician, викладач університету
Alma mater Університет Осло
Галузь Економіка
Заклад Університет Осло
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
Аспіранти, докторанти Olav Reiersøld
Членство Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія дей-Лінчей
Інститут математичної статистикиd[1]
Економетричне товариство[2]
Відомий завдяки: Економетрика, Теорія виробництва
Рід Frischd
У шлюбі з Marie Smedald[3]
Astrid Johannessend[3]
Нагороди Нобелівська премія з економіки (1969)
Особ. сторінка Сторінка Нобеліських Лауреатів

CMNS: Раґнар Фріш у Вікісховищі

Рагнар Антон Кіттілх Фріш (норв. Ragnar Anton Killi Frisch; *3 березня 1895 — †31 січня 1973) — норвезький економіст, разом з голландцем Яном Тінбергеном став першими лауреатами тільки що заснованої Нобелівської премії з економіки «За створення та застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів»[4]. Відомий як засновник дисципліни економетрика, також у 1933 році запровадив широковживану пару термінів мікроекономіка/ макроекономіка.

Біографія[ред. | ред. код]

Раґнар народився 3 березня 1895 р. в Осло в сім'ї відомих ювелірів Антона й Рагни Фредерікке (Кіттілсен) Фріш. Він одночасно навчався в знаменитій ювелірній фірмі «Давид Андерсен» (Осло) (отримавши в 1920 р. патент золотих справ майстра) й в Університеті Осло на економічному факультеті.

У 1919 році Раґнар здобув ступінь бакалавра, а через рік продовжив навчання в аспірантурі у Франції, потім у Німеччині, Великій Британії, Італії й США.

1920 р. Фріш одружився з Марі Слідаль, від якої мав дочку. Після смерті дружини 1952 р. він одружився з А. Йоханнессен.

1925 р. Р. Фріш повернувся в Університет Осло асистент-професором економіки. 1926 р. він захистив дисертацію з математичної статистики й здобув докторський ступінь. 1928 р. Р.Фріш став ад'юнкт-професором, а 1931 р. професором соціальної економіки й статистики, очоливши дослідницький відділ економічного інституту при Університеті Осло.

На початку 30-х років разом із Я.Тінбергеном вони створюють Економетричне товариство (1931) — міжнародну асоціацію економістів, що застосовують у роботі математичні методи. Р.Фріш протягом понад 20 років був головним редактором часопису «Економетрика». Паралельно з економістами шведської школи і Дж. М.Кейнсом в Англії Р.Фріш інтенсивно займався розробкою теорії економічної політики. Під час окупації Норвегії нацистами Р.Фріш перебував під арештом і як відомий супротивник нацизму, і як єврей. Після війни він був консультантом норвезького уряду, економічним радником в Індії й Єгипті[5].

Упродовж 50-х років Р. Фріш працював над створенням загальних моделей економічного планування. Моделі Фріша відіграли важливу роль як аналітичні інструменти у щорічних розрахунках національного доходу Норвегії. Дослідницька і викладацька діяльність Р.Фріша сприяла формуванню економічної школи в Осло[5][6]. Після виходу в 1965 році на пенсію з Університету Осло Р. Фріш продовжував свої дослідження в галузі економічної теорії й практики, працюючи професором до 1971 р. 1969 р. Р.Фріш і Я.Тінберген розділили Нобелівську премію з економіки «за розвиток і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів».

Помер в Осло 31 січня 1973 р.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Scientific Legacy DatabaseInstitute of Mathematical Statistics.
  2. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
  3. а б Norsk biografisk leksikonKunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
  4. Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва. Навчальний посібник О. М. Кравчук, В. П. Лещук. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 16 травня 2011.
  5. а б Нобелівський лауреат Рагнар Антон Кіттілх Фріш (Frisch). Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 16.5.2011.
  6. Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). Т. В. Куриленко (ред.). Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |авторлінк= (довідка)[недоступне посилання з квітня 2019]

Джерела[ред. | ред. код]