Рибосомний білок L13 — Вікіпедія

Рибосомний білок L13
Наявні структури
PDB	Пошук для людей: PDBe RCSB
Список кодів PDB
	4UG0, 4V6X, 5AJ0, 4UJD, 4D67, 4D5Y, 4UJE, 4UJC
Ідентифікатори
Символи	RPL13, BBC1, D16S444E, D16S44E, L13, ribosomal protein L13, SEMDIST
Зовнішні ІД	OMIM: 113703 MGI: 3642685 HomoloGene: 5568 GeneCards: RPL13
Онтологія гена
Молекулярна функція	• GO:0001948, GO:0016582 protein binding; • structural constituent of ribosome; • RNA binding;
Клітинна компонента	• гіалоплазма; • рибосома; • cytosolic ribosome; • мембрана; • внутрішньоклітинний; • cytosolic large ribosomal subunit; • клітинне ядро; • ядерце; • ендоплазматичний ретикулум;
Біологічний процес	• viral transcription; • SRP-dependent cotranslational protein targeting to membrane; • translational initiation; • nuclear-transcribed mRNA catabolic process, nonsense-mediated decay; • rRNA processing; • Біосинтез білків;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	; ; ; ;
	Більше даних
Ортологи
	6137
	100040416
	ENSG00000167526
	ENSMUSG00000059776
	P26373
	н/д
	NM_033251; NM_000977; NM_001243130; NM_001243131
	XM_036163486
	NP_000968; NP_001230060; NP_150254
	н/д
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

Рибосомний протеїн L13 (англ. Ribosomal protein L13) – білок, який кодується геном RPL13, розташованим у людей на короткому плечі 16-ї хромосоми. ^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 211 амінокислот, а молекулярна маса — 24 261^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MAPSRNGMVL	KPHFHKDWQR	RVATWFNQPA	RKIRRRKARQ	AKARRIAPRP
ASGPIRPIVR	CPTVRYHTKV	RAGRGFSLEE	LRVAGIHKKV	ARTIGISVDP
RRRNKSTESL	QANVQRLKEY	RSKLILFPRK	PSAPKKGDSS	AEELKLATQL
TGPVMPVRNV	YKKEKARVIT	EEEKNFKAFA	SLRMARANAR	LFGIRAKRAK
EAAEQDVEKK	K

A: Аланін
 C: Цистеїн
 D: Аспарагінова кислота
 E: Глутамінова кислота
 F: Фенілаланін
 G: Гліцин
 H: Гістидин
 I: Ізолейцин
 K: Лізин
 L: Лейцин
 M: Метіонін
 N: Аспарагін
 P: Пролін
 Q: Глутамін
 R: Аргінін
 S: Серин
 T: Треонін
 V: Валін
 W: Триптофан
 
 Y: Тирозин

Цей білок за функціями належить до рибонуклеопротеїнів, рибосомних білків.

Література[ред. | ред. код]

The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Impens F., Radoshevich L., Cossart P., Ribet D. (2014). Mapping of SUMO sites and analysis of SUMOylation changes induced by external stimuli. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 111: 12432—12437. PMID 25114211 DOI:10.1073/pnas.1413825111

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:10303 (англ.) . Процитовано 6 лютого 2017.
↑ UniProt, P26373 (англ.) . Процитовано 6 лютого 2017.

Див. також[ред. | ред. код]

Хромосома 16

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біологія» Портал «Хімія»

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:10303 (англ.) . Процитовано 6 лютого 2017.

[UniProt-4] UniProt, P26373 (англ.) . Процитовано 6 лютого 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]