Ромішевський Ігор Анатолійович — Вікіпедія

Ігор Ромішевський
Особові дані
Народження	25 березня 1940(1940-03-25) Жуковський, Московська область
Смерть	28 вересня 2013(2013-09-28) (73 роки) Москва
Зріст	177 см
Позиція	нападник, захисник
Юнацькі клуби
	ЦСКА (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1961  СКА (Куйбишев) ? (?) 1961–1972  ЦСКА (Москва) 350 (51)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1965–1972  СРСР 129 (15)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1979–1981  СКА (Ленінград) 1984–1990  СКА (Новосибірськ)
Звання, нагороди
Звання
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Ігор Анатолійович Ромішевський (рос. И́горь Анато́льевич Ромише́вский; нар. 25 березня 1940, Жуковський, Московська область, РРФСР, СРСР — пом. 28 вересня 2013, Москва, Росія) — радянський хокеїст, тренер і спортивний функціонер. Олімпійський чемпіон.

Із біографії[ред. | ред. код]

Народився 25 березня 1940 року в місті вчених — підмосковному Жуковському. Виступав за юнацьку команду ЦСКА. В березні 1961 тренер Борис Кулагін поїхав у відрядження до СКА (Куйбишев), а з ним двоє молодих гравців ЦСКА: воротар Віктор Павлушкін і нападник Ігор Ромішевський. У першому ж матчі закинув три шайби у ворота калінінградського «Труда». СКА (Куйбишев) переміг у чемпіонаті РРФСР і здобув путівку до еліти радянського хокею, а Ромішевський повернувся до Москви^[1].

У складі столичного армійського клуба дев'ять разів здобував золоті нагороди чемпіонатів країни. Двічі був срібним призером національної ліги і одного разу — бронзовим. За дванадцять сезонів у чемпіонаті СРСР провів 350 матчів та забив 51 гол. Чотири рази перемагав у кубку СРСР і три — у кубку європейських чемпіонів^[2]. З 1963 року виступав у захисті. Шість разів входив до списку 34-х найкращих радянських хокеїстів сезону (1965, 1966, 1968—1971).

За збірну Радянського Союзу дебютував 26 лютого 1965 року. У Москві господарі перемогли збірну Канади (5:1). У складі національної команди був учасником двох Олімпіад (1968, 1972). На цих турнірах збірна СРСР була найсильнішою.

На чемпіонатах світу здобув чотири золоті й одну срібну нагороду. Чемпіон Європи 1968, 1969, 1970; срібний призер — 1971, 1972. На Олімпійських іграх та чемпіонатах світу провів 43 матчі (2 закинуті шайби), а всього у складі збірної СРСР — 129 матчів (15 голів).

У 1969 закінчив Московських лісотехнічний інститут. Кандидат технічних наук (1974). У 1974—1979 роках очолював кафедру фізичного виховання і спорту Московського фізико-технічного інституту. Голова Федерації хокею РРФСР з 1975 по 1979 рік.

Працював головним тренером ленінградського СКА (1979—1981). З 1984 по 1990 очолював новосибірський СКА. З 1995 року віце-президент, а з грудня 2006 — президент клубу «Золота шайба». Вніс вагомий внесок у розвиток дитячого хокею. Нагороджений двома орденами «Знак Пошани» (1969, 1972), орденом Дружби (1996) і орденом Пошани (2011).

Помер 28 вересня 2013 року, на 74-му році життя, в Москві. Похований на Троєкурівському кладовищі.

Досягнення[ред. | ред. код]

• Олімпійський чемпіон (2): 1968, 1972
• Чемпіон світу (4): 1968, 1969, 1970, 1971
• Срібний призер (1): 1972
• Чемпіон Європи (3): 1968, 1969, 1970
• Срібний призер (2): 1971, 1972
• Володар КЄЧ (3): 1969, 1970, 1971
• Чемпіон СРСР (9): 1961, 1963, 1964, 1965, 1966, 1968, 1970, 1971, 1972
• Срібний призер (2): 1967, 1969
• Бронзовий призер (1): 1962
• Володар кубка СРСР (4): 1966, 1967, 1968, 1969

Статистика[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Статистика виступів на Олімпійських іграх (англ.)
• Біографія на сайті Championat.com (рос.)
• Профіль на сайті Yandex.ru (рос.)
• Профіль на сайті Chidlovski.net (англ.)
• Профіль на сайті клуба «Золота шайба» (рос.)