French
DeutschСліпак піщаний — Вікіпедія
| Сліпак піщаний | |
|---|---|
 | |
| Монета НБУ номіналом 2 гривні із зображенням сліпака піщаного (2005) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Сліпакові (Spalacidae) |
| Рід: | Сліпак (Spalax) |
| Вид: | Сліпак піщаний (S. arenarius) |
| Біноміальна назва | |
| Spalax arenarius Reshetnik, 1939 | |
Сліпак піщаний (Spalax arenarius) — вид підземних гризунів середніх розмірів з родини сліпакові (Spalacidae), ендемік півдня України, зберігся переважно в Чорноморському біосферному заповіднику.
Вперше для науки описаний українською вченою Євдокією Решетник з Інституту зоології (Київ) у 1939 році.
Вид занесено до Червоної книги України та Червоного списку МСОП з категорією «Endangered».
Поширення[ред. | ред. код]
Ендемік півдня України, а саме нижньодніпровського піщаного лісостепу й лук. Основна частина населення перебуває в межах Чорноморського біосферного заповідника. За межами заповідника населення дуже фрагментоване.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Високоспеціалізований землерий. Веде винятково підземний спосіб життя. Підземні кормові ходи розташовані на глибині від 25 (піски) до 60 (луки) см. Площа індивідуальних ділянок перевищує 80 м². Рийна активність залежить від кормової бази та сезону року. Взимку один сліпак робить в середньому не більш 3 викидів за добу, влітку цей показник зростає. На зиму робить запаси їжі. Харчується більшістю рослин, які є в достатку в межах ареалу (Eryngium campestre, Artemisia campestris, Tragopogon ucrainicum і т. д.). Вороги: лисиця руда, тхір степовий, куна кам'яна. Розмножується один раз на рік, злягання відбувається в березні, дітонародження у квітні-травні. Самиця народжує 3–4 малят. Період лактації близько місяця. Статевозрілим стає на 2-му році життя.
Морфологія[ред. | ред. код]
Загалом схожий з іншими видами роду (редуковані очі, вушниці і хвіст), і за краніологічними ознаками найбільш близький до Spalax giganteus. Довжина тіла — до 28 см, ступні — до 3 см. Забарвлення світло-сіре, черево по кольору не відрізняється від спини.
Загрози та охорона[ред. | ред. код]
Загрозою є господарське освоєння Нижньодніпровських пісків, залісення пісків. Вид був занесений до двох видань ЧКУ, за останнім зведенням МСОП має категорію EN. Охороняється на лісостепових ділянках Чорноморського БЗ.
Джерела[ред. | ред. код]
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||
|