Список головних тренерів збірної Росії з футболу — Вікіпедія

Валерій Карпін — головний тренер збірної Росії з 26 липня 2021 року

У списку наведені всі головні тренери збірної Росії з футболу.

Збірна Росії була створена 1992 року, після розпаду СРСР і, відповідно, коли припинила існувати збірна СРСР. Першим тренером, який очолив збірну Росії, став Павло Садирін. Вміння тренера одразу почали перевірятися, оскільки зі всіх пострадянських держав до відбіркового етапу чемпіонату світу з футболу 1994 року допущеними були тільки Росія та країни Прибалтики.

Загалом, в історії збірної Росії було 13 тренерів та один виконувач обов'язків (Олександр Бородюк). Олег Романцев двічі очолював збірну Росії (в періоди з 1994 по 1996 рік та від 1998 до 2002 року). Тричі збірну Росії очолювали іноземці: Гус Гіддінк в 2006 році, Дік Адвокат у 2010 та Фабіо Капелло в 2012 році. Найдовше і безперервно тренером пропрацював Гус Гіддінк (з липня 2006 року по червень 2010). При ньому збірна Росії здобула свій найвагоміший здобуток — бронзу чемпіонату Європи з футболу 2008 року. Найменше збірну тренували Анатолій Бишовець (24 липня 1998 – 12 грудня 1998), при якому збірна програла усі свої матчі, та виконувач обов'язків головного тренера Олександр Бородюк (1 січня 2006 – 7 липня 2006).

11 серпня 2016 року збірну очолив Станіслав Черчесов, перед яким було поставлено завдання гідно підготувати збірну до виступів на домашньому чемпіонаті світу. Під його керівництвом команда дійшла до чвертьфіналу, у якому поступилася у серії післяматчевих пенальті збірній Хорватії[1]. На наступному великому турнірі — чемпіонаті Європи — команда виступила невдало і 8 липня 2021 року Черчесов покинув свій пост.

26 липня 2021 року новим головним тренером збірної Росії було призначено Валерія Карпіна.

Список тренерів[ред. | ред. код]

ЧС Чемпіонат світу з футболу ЧЄ Чемпіонат Європи з футболу КК Кубок Конфедерацій ЛН Ліга націй УЄФА


Тренер Фото Період роботи М В Н П % Здобутки Виноски
1 Росія Павло Садирін 16 липня 1992 – 28 липня 1994 23 12 6 5 52,1 [2][3]
2 Росія Олег Романцев 28 липня 1994 – 11 липня 1996 25 17 4 4 68,0 [4][5]
3 Росія Борис Ігнатьєв 11 липня 1996 – 19 червня 1998 20 8 8 4 40,0 [6][7]
4 Україна Анатолій Бишовець 24 липня 1998 – 12 грудня 1998 6 0 0 6 0,0 [8][9]
5 Росія Олег Романцев 28 грудня 1998 – 8 липня 2002 35 19 10 6 54,2 [4][5]
6 Росія Валерій Газзаєв 8 липня 2002 – 25 серпня 2003 9 4 2 3 44,4 [10][11]
7 Росія Георгій Ярцев 25 серпня 2003 – 5 квітня 2005 19 8 6 5 42,1 [12][13]
8 Росія Юрій Сьомін 18 квітня 2005 – 31 грудня 2005 7 3 4 0 42,8 [14][15]
в. о. Росія Олександр Бородюк 1 січня 2006 – 7 липня 2006 2 0 1 1 0,0 [16][17]
9 Нідерланди Гус Гіддінк 9 липня 2006 – 30 червня 2010 39 22 7 10 56,4 [18][19]
10 Нідерланди Дік Адвокат 15 липня 2010 — 15 липня 2012 24[A. 1] 12 8 4 50,0 [21][22]
11 Італія Фабіо Капелло 26 липня 2012 – 14 липня 2015 33 17 11 5 51,5
  • Кваліфікація на чемпіонат світу 2014 – 1 місце в групі
  • Участь збірної Росії у ЧС 2014 – 3 місце в групі
[23][24]
12 Росія Леонід Слуцький 7 серпня 2015 – 30 червня 2016 13 6 2 5 46,2
  • (основна частина — Капелло)Кваліфікація на ЧЄ 2016 — 2 місце в групі, вихід на турнір
  • Участь збірної Росії на ЧЄ 2016 – 4 місце в групі
[25][26]
13 Росія Станіслав Черчесов 11 серпня 2016 – 8 липня 2021 57 24 13 20 42,1 [27][28]
14 Росія Валерій Карпін 26 липня 2021 — 16[A. 2] 9 6 1 56,2 [30]

Статистика[ред. | ред. код]

Дані станом на 12 вересня 2023 року, останній матч — Катар — Росія (1:1, матч не входить до офіційного реєстру ФІФА).

За турнірами[ред. | ред. код]

М кількість зіграних матчів В кількість виграних матчів П кількість програних матчів Н кількість нічийних матчів
Тренер/виконувач обов'язів Матчів загалом Товариські матчі Відбір на чемпіонат Європи Чемпіонат Європи Відбір на чемпіонат світу Чемпіонат світу Кубок Конфедерацій Ліга націй УЄФА
М В Н П М В Н П М В Н П М В Н П М В Н П М В Н П М В Н П
Павло Садирін 23 12 6 4 2 8 5 2 1 3 1 0 2 Не проводилась
Олег Романцев (перший період) 25 12 9 1 2 10 8 2 0 3 0 1 2
Борис Ігнатьєв 20 10 3 5 2 10 5 3 2
Анатолій Бишовець 6 3 0 0 3 3 0 0 3
Олег Романцев (другий період) 35 12 6 7 2 10 6 1 3 10 7 2 1 3 1 0 2
Валерій Газаєв 9 4 2 1 1 5 2 1 2
Георгій Ярцев 19 5 1 2 2 5 3 2 0 3 1 0 2 6 3 2 1
Юрій Сьомін 7 1 0 1 0 6 3 3 0
Олександр Бородюк 2 2 1 1 0
Гус Гіддінк 39 10 4 3 3 12 7 3 2 5 3 0 2 12 8 1 3
Дік Адвокат 24 11 4 5 2 10 7 2 1 3 1 1 1
Фабіо Капело 33 14 8 6 0 6 2 2 2 10 7 1 2 3 0 2 1
Леонід Слуцький 13 6 2 1 3 4 4 0 0 3 0 1 2
Станіслав Черчесов 57 23 6 8 9 10 8 0 2 3 1 0 2 3 2 0 1 5 2 2 1 3 1 0 2 10 4 3 3
Валерій Карпін 16 6 4 5 0 7 5 1 1

За терміном перебування[ред. | ред. код]

Якщо брати сумарну кількість, то найдовше зі всіх тренерів пропрацював Олег Романцев, якщо безперервно — Станіслав Черчесов. У цьому списку наведені головні тренери та тривалість їх перебування на цій посаді безперервно (окрім Олександра Бородюка, який пропрацював в. о. головного тренера 187 днів):

Тренер Кількість днів Період роботи
Станіслав Черчесов 1792 11 липня 2016 — 8 липня 2021
Гус Гіддінк 1452 9 липня 2006 – 30 черня 2010
Олег Романцев (2 період) 1288 28 грудня 1998 – 8 липня 2002
Фабіо Капелло 1083 26 липня 2012 – 14 липня 2015
Валерій Карпін 1005 26 липня 2021 –
Павло Садирін 742 16 липня 1992 – 28 липня 1994
Дік Адвокат 731 15 липня 2010 — 15 липня 2012
Олег Романцев (1 період) 714 28 липня 1994 – 11 липня 1996
Борис Ігнатьєв 708 11 липня 1996 – 19 червня 1998
Георгій Ярцев 589 25 серпня 2003 – 5 квітня 2005
Валерій Газаєв 413 8 липня 2002 – 25 серпня 2003
Леонід Слуцький 323 7 серпня 2015 – 25 червня 2016
Юрій Сьомін 257 18 квітня 2005 – 31 грудня 2005
Анатолій Бишовець 141 24 липня 1998 – 12 грудня 1998

За перемогами[ред. | ред. код]

Рейтинг тренерів збірної за відсотком перемог у всіх проведених матчах (окрім в.о.):

Тренер Кількість матчів Кількість перемог Відсоток перемог
1 Олег Романцев (1-й період) 25 17 68,0
2 Гус Гіддінк 39 22 56,4
3 Валерій Карпін 16 9 56,2
4 Олег Романцев (2-й період) 35 19 54,2
5 Павло Садирін 23 12 52,1
6 Фабіо Капелло 33 17 51,5
7 Дік Адвокат 24 12 50,0
8 Леонід Слуцький 13 6 46,2
9 Валерій Газаєв 9 4 44,4
10 Юрій Сьомін 7 3 42,8
11—12 Станіслав Черчесов 57 23 42,1
11—12 Георгій Ярцев 19 8 42,1
13 Борис Ігнатьєв 20 8 40,0
14 Анатолій Бишовець 6 0 0,0

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки та виноски[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. Товариський матч між Литвою та Росією 29.05.2012, який закінчився з рахунком 0:0, не входить до офіційного реєстру ФІФА[20]
  2. Товариський матч між Катаром та Росією 12.09.2023, який закінчився з рахунком 1:1, не входить до офіційного реєстру ФІФА[29]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Хорватія перемогла Росію у серії післяматчевих пенальті на Чемпіонаті світу. 24 канал. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 9 липня 2018 року.
  2. Павел САДЫРИН. RussianTeam. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 29 січня 2015.(рос.)
  3. Павел Фёдорович Садырин. eu-football.ru. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 16 червня 2016.(рос.)
  4. а б Олег РОМАНЦЕВ. RussianTeam. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 29 січня 2015.(рос.)
  5. а б Олег Иванович Романцев. eu-football.ru. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 16 червня 2016.(рос.)
  6. Борис ИГНАТЬЕВ. RussianTeam. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 29 січня 2015.(рос.)
  7. Борис Петрович Игнатьев. eu-football.ru. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 16 червня 2016.(рос.)
  8. Анатолий БЫШОВЕЦ. RussianTeam. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 29 січня 2015.(рос.)
  9. Анатолий Фёдорович Бышовец. eu-football.ru. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 16 червня 2016.(рос.)
  10. Валерий ГАЗЗАЕВ. RussianTeam. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 29 січня 2015.(рос.)
  11. Валерий Георгиевич Газзаев. eu-football.ru. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
  12. Георгий Ярцев. RussianTeam. Архів оригіналу за 18 червня 2016. Процитовано 29 січня 2015.(рос.)
  13. Георгий Александрович Ярцев. eu-football.ru. Архів оригіналу за 18 червня 2016. Процитовано 18 червня 2016.(рос.)
  14. Юрий СЁМИН. RussianTeam. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 29 січня 2015.(рос.)
  15. Юрий Павлович Сёмин. eu-football.ru. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 20 червня 2016.(рос.)
  16. Александр БОРОДЮК. RussianTeam. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 29 січня 2015.(рос.)
  17. Александр Генрихович Бородюк. eu-football.ru. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 20 червня 2016.
  18. Гус ХИДДИНК. RussianTeam. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 29січня 2015.(рос.)
  19. Гус Хиддинк. eu-football.ru. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 20 червня 2016.(рос.)
  20. ФИФА лишила официального статуса матч с участием сборной России. Интерфакс. 28 серпня 2012. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016.(рос.)
  21. Дик АДВОКАТ. RussianTeam. Архів оригіналу за 29 січня 2015. Процитовано 29 січня 2015.(рос.)
  22. Дик Адвокат. eu-football.ru. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 20 червня 2016.(рос.)
  23. Фабио КАПЕЛЛО. RussianTeam. Архів оригіналу за 29 січня 2015. Процитовано 29 січня 2015.(рос.)
  24. Фабио Капелло. eu-football.ru. Архів оригіналу за 21 червня 2016. Процитовано 21 червня 2016.(рос.)
  25. Леонид СЛУЦКИЙ. RussianTeam. Архів оригіналу за 21 червня 2016. Процитовано 21 червня 2016.(рос.)
  26. Леонид Слуцкий. eu-football.ru. Архів оригіналу за 21 червня 2016. Процитовано 21 червня 2016.(рос.)
  27. Станислав Черчесов возглавил сборную России по футболу (рос.) . Российская Газета. 11 серпня 2016. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 27 січня 2017.
  28. Росія офіційно звільнила Черчесова з посади головного тренера. 24 канал. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
  29. FIFA sets up Russian national team ahead of the match with the hosts of the World Cup-2022. Oboyrovatel. Процитовано 6 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)(англ.)
  30. У Росії призначили нового головного тренера збірної з футболу. УНН. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]