Теодор Ровель — Вікіпедія

Теодор Ровель
Theodor Rowehl
Народження 9 лютого 1894(1894-02-09)
Барштеде, Німецька імперія
Смерть 6 червня 1978(1978-06-06) (84 роки)
Мюнстер, ФРН
Національність німець
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
 ФРН
Приналежність Райхсгеер
Вермахт
Вид збройних сил Люфтваффе
Рід військ Розвідувальна авіація
Роки служби 19141918
19331944
Звання Оберст
Командування Група Ровеля
Війни / битви Перша світова війна
Друга світова війна
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Орден Заслуг (Угорщина)
Орден Заслуг (Угорщина)
Великий хрест ордена Лева Фінляндії
Нагрудний знак спостерігача
Нагрудний знак спостерігача
Розвідувальна авіація
CMNS: Теодор Ровель у Вікісховищі

Теодор Ровель (нім. Theodor Rowehl; 9 лютого 1894, Барштеде, Німецька імперія — 6 червня 1978, Мюнстер, ФРН) — німецький військовий діяч, льотчик розвідувальної авіації, офіцер Абверу, засновник стратегічної повітряної розвідки та командир авіаційних підрозділів, що здійснювали спеціальні операції за часів Другої світової війни.

Учасник Першої та Другої світових воєн, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Теодор Ровель народився 9 лютого 1894 у місті Барштеде, під Бременом.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

28 серпня 1914 року Ровеля призвали до лав військово-морського флоту і скерували до офіцерської школи. Пройшовши курс початкової підготовки, він до початку 1916 року проходив службу на різних лінкорах[Вин. 1].

На початку 1916 року Ровеля було переведено до морської авіації і в березні направили у 1-й морський авіадивізіон, розквартирований на базі Нордер, на західному краю однойменного острову з архіпелагу Східно-Фризьких островів. 10 червня 1916 року отримав звання лейтенанта, а 21 жовтня — кваліфікацію льотчика-спостерігача.

У жовтні 1916 року отримав призначення у 3-ю ескадрилью літаків-торпедоносців, що базувалася у Фленсбурзі. Пізніше був переведений до 1-ї ескадрильї торпедоносців та 4 вересня 1917 року, разом з нею, прибув на базу морської авіації у Зебрюгге, на узбережжі Бельгії [Вин. 2].

16 серпня 1918 року призначений інструктором у авіашколу льотчиків-спостерігачів у м. Путціг на березі Данцигської затоки.

31 грудня 1918 року лейтенант Ровель офіційно залишив військову службу[2].

Між світовими війнами[ред. | ред. код]

Близько 1930 року Теодор Ровель став капітаном корабля (нім. Flug-Kapitän) в авіакомпанії «Ганза-Люфтбільд», що займалася аерофотозйомкою, була новатором в її нових методах і в комерційному використанні фотограмметрії. Дізнавшись про те, що Польща будує на кордоні з Німеччиною нові оборонні споруди, Ровель здійснює декілька польотів над прикордонними польськими районами. Зроблені ним фотографії польських укріплень, потрапили до начальника Абверу оберста фон Бредова. На той момент, аерофотозйомка була найбільш передовим методом технічної розвідки, що тільки починала зароджуватися.

Ровель залишався пілотом авіакомпанії «Ганза-Люфтбільд», але фактично вже працював на німецьку військову розвідку[Вин. 3]. Наприкінці 1933 року Ровель офіційно повернувся на військову службу. Формально його призначили начальником фотовідділу штабу 6-го повітряного округу, який розташовувався в Кілі. При цьому він безпосередньо підпорядковувався Рейхсміністерству авіації Третього Рейху і, продовжуючи свої секретні польоти, повинен був надавати рекомендації щодо розробки літаків-розвідників і спеціальних фотокамер для них, а також методів аерофотозйомки. Ровель продовжував літати над польською територією, іншою його ціллю стала Лінія Мажино, що будувалася Францією уздовж спільного з Німеччиною кордону[Вин. 4]. Згодом, у розпорядженні Головного командування Вермахту виявилися не тільки докладні аерофотознимки всієї Лінії Мажино, а й прилеглої до неї території Бельгії аж до Ла-Маншу. У 1934 році починає розвідувальні польоти і над територією Радянського Союзу, використовуючи для цього рейсові літаки, що належали авіакомпанії «Люфтганза».

1 березня 1935 року Теодор Ровель зарахований до складу Люфтваффе, отримавши від Герінга повноваження сформувати й очолити ескадрилью спеціального призначення, чиїм завданням було ведення авіарозвідки над територією інших держав у мирний час[Вин. 5].

Вперше інформація, здобута ескадрилью Ровеля, була використана на практиці вже у 1938 році. На початку року Гітлер висунув вимогу про повернення Німеччині Судетської області. Частини Вермахту, що згодом увійшли до Судетів, мали найдокладніші мапи із зазначенням всіх укріплень чехословацької армії, аеродромів, мостів, військових заводів та іншої інфраструктури[2].

«Група Ровеля»[ред. | ред. код]

Адмірал Канаріс

У січні 1939 року ескадрилья була переформована в розвідувальну авіагрупу при Головнокомандувачі Люфтваффе, котру пізніше неофіційно називали просто «Групою Ровеля». Вона дислокувалася на аеродромі Вердер, розташований в 9 км на захід від Потсдаму, на березі озера Гросенцернзее.

У серпні 1939 року на аеродромі Оранієнбургу, була утворена так звана «Дослідна станція висотних польотів» (нім. Versuchsstelle fur Höhenflüge — VfH), яку, також, підпорядкували оберст-лейтенанту Ровелю[Вин. 6].

У період з травня по серпень 1939 року групі Ровеля доручено виявлення британських радарів. Було виконана серія секретних розвідувальних польотів через Північне море до східного узбережжя Англії. Крім He 111, як розвідник, використовувався і пасажирський дирижабль LZ-130 «Граф Цепелін II», що, нібито, здійснював випробувальні рейси.

11 травня 1939 року о 22-й годині вечора, до Фінляндії таємно прибули Ровель та гауптман Гюнтер Мецнер. Наступного дня, вони зустрілися у Генеральному штабі з військовим льотчиком капітаном Армасом Есколою, для обговорення деталей навчання фінських повітряних розвідників використанню нової німецької фотокамери.

Від жовтня 1939 року до 15 червня 1941 року, група активно виконувала розвідувальні польоти над територією СРСР[3].

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Літак He 111 обладнаний для проведення спецоперацій

З початком Другої світової війни пілоти Групи Ровеля, окрім Британських островів, почали висотні польоти над Францією, Бельгією та Нідерландами. Польоти здійснювалися на: He 111, Ju 88, Do 17, Do 215, FW 200, BV 142 та інших літаках. Брала участь Група і у підготовці до вторгнення у Данію і Норвегію, відомого під кодовою назвою «Везерюбунг»[Вин. 7].

27 вересня 1940 року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста[1].

Окрім аерофоторозвідки, одним з основних завдань, залишалося здійснення секретних вильотів по закиданню агентів та вантажів на територію ворожих і нейтральних країн. Пілоти Ровеля працювали у глибокому тилу СРСР, під час німецько-радянської війни, Арктиці на Близькому сході та інших місцях.

27 січня 1943 року, як наслідок розбіжностей між Гітлером і Канарісом, з'єднання Ровеля було офіційно розформоване, а у лютому 1943 року на аеродромі Ренгсдорф, неподалік від Берліна, було сформовано так званий «Дослідний підрозділ при Головнокомандувачі Люфтваффе» (нім. Versuchsverband Ob.d.L.). До складу нового підрозділу увійшли дві ескадрильї. Першою з них, створеної на базі колишньої 4-ї ескадрильї Ровеля, було доручено займатися військовими випробуваннями дослідних зразків нових літаків та озброєння. Її очолив той таки оберст Теодор Ровель (пізніше стане командиром всієї Versuchsverband Ob.d.L.). Друга ескадрилья займалася виключно секретними операціями із закидання агентів та вантажів[2].

30 вересня 1944 року звільнений з дійсної військової служби[4].

Повоєнний період[ред. | ред. код]

Питання щодо розвідувальних польотів групи Ровеля у передвоєнний період, виникло під час слухань на Нюрнберзькому процесі[Вин. 8].

Після війни деякий час працював в уряді ПАР[4].

Сім'я[ред. | ред. код]

Двоє дітей, дружина загинула під час повітряного нальоту.

Нагороди[ред. | ред. код]

За роки служби в Люфтваффе Теодор Ровель здобув наступні нагороди:

Країна Назва отриманої нагороди Вигляд Дата нагородження Військове звання
Залізний хрест 2-го Класу
Залізний хрест 1-го Класу
Лицарський хрест Залізного хреста 27 вересня 1940
Знак спостерігача
Планка розвідувальної авіації
Орден Лева Фінляндії

Військові звання[ред. | ред. код]

Країна Дата присвоєння Звання
Німецька імперія Німецька імперія 10 червня 1916 лейтенант флоту
Третій Рейх Третій Рейх 1935 гауптман
Третій Рейх Третій Рейх 20 квітня 1936 майор
Третій Рейх Третій Рейх листопад 1938 оберст-лейтенант
Третій Рейх Третій Рейх 01 липня 1941 оберст[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні зображення
Оберст-лейтенант Ровель
Дешифрувальник унтер-офіцер обробляє отримані аерофотознімки

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б das-ritterkreuz
  2. а б в «Літаки-примари Третього Рейху. Секретні операції Люфтваффе». Архів оригіналу за 22 червня 2012. Процитовано 30 січня 2017.
  3. alchetron[недоступне посилання з липня 2019]
  4. а б в ww2.dk (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2016. Процитовано 31 січня 2017.

Джерела з інтернету та література[ред. | ред. код]

  • Aces of the Luftwaffe
  • Luftwaffe Officer Career Summaries
  • М. Зефиров, Д. Дьогтєв, М. Баженов. «Літаки-примари Третього Рейху. Секретні операції Люфтваффе» = «Самолеты-призраки Третьего Рейха. Секретные операции Люфтваффе ». — М. : АСТ, 2007. — P. 528. — 3000 прим. — ISBN 978-5-17-041728-5.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. До березня 1915& на лінкорі «Вестфалія» (нім. «Westfalen»), потім — на старому лінкорі «Кайзер Карл дер Гроссе» (нім. «Kaiser Karl der Große»), що стояв у гавані Вільгельмсгафену і який використовували як плавучу казарму і навчальний корабель, а з липня 1915 — на «Остфрісланде» (нім. «Ostfriesland»)
  2. 17 вересня T-Staffel I вилетіла до Балтії та 24 вересня прибула у порт Віндало (нині Вентспілс). Їй належало взяти участь у операції кайзерівського флоту під кодовою назвою «Альбіон». Почалася 29 вересня, з метою захоплення островів Моонзундського архіпелагу і знищення сил російського флоту у Ризькій затоці. 12 листопада штафель повернувся на свою колишню базу у Зебрюгге. 27 листопада лейтенант Ровель, разом зі своїм другом, пілотом лейтенантом Губріхом піднявся у повітря на літаку Brandenburg CW Nr.1015 і через двадцять хвилин літак впав на землю. Хубріх не постраждав, а Ровель отримав тяжке поранення і був відправлений у госпіталь у м. Брюгге. Після лікування повернувся у T-Staffel I. Деякий час командував 3-ю морською авіастанцією у Фландрії (нім. Seeflugstation Flandern III)
  3. Абвер фінансував продовження його розвідувальних польотів над польською територією. У розпорядження Ровеля надали Junkers W 34, що був спеціально обладнаний для висотних польотів. Незабаром до Ровеля приєдналися ще декілька пілотів з «Ганзи-Люфтбільд»
  4. Ці польоти спровокували конфлікт між міністром Рейхсверу Вернером фон Бломбергом і шефом Абверу Конрадом Патцігом. Припускають, що Гестапо доклало зусиль до того, щоб інформація про ці вильоти потрапила до фон Бломберга. Проте, скандал в Абвері, не торкнувся безпосередньо Ровеля — він продовжував повітряну розвідку
  5. Ескадрилья була сформована на аеродромі Штаакен. Ровель укомплектував її екіпажами з «Люфтганзи», що літали на «Хейнкелях», «Дорньє» та «Юнкерсах» і мали значний досвід польотів на великі відстані. Його заступником став Зігфрід Кнемейер (нім. Siegfried Knemeyer; 1908—?), котрий вважався одним з найкращих німецьких штурманів. Ровель використовував для таємної аерофоторозвідки легальне прикриття — рейсові двомоторні пасажирські літаки He 111
  6. При її формуванні залучався льотний персонал державної компанії «Ганза-Люфтбільд», яку передали до Люфтваффе, хоча вона і продовжувала формально залишатися цивільним підприємством. До її складу входили три ескадрильї, однак тільки 1-ша ескадрилья займалася безпосередньо дослідженнями в області висотних польотів і аерофоторозвідкою. У 2-й ескадрильї проходили всебічні випробування іноземні літаки, а 3-я ескадрилья — виконувала секретні польоти з доставки на територію інших країн розвідувально-диверсійних груп і агентів-одинаків
  7. Під час підготовки вторгнення до Скандинавії, з’ясувалося, що відсутні детальні мапи військової та транспортної інфраструктури цих країн. У середині березня 1940, за місяць до початку операції, було отримано наказ на проведення повітряної розвідки узбережжя Норвегії. Особливу цікавість викликали берегові батареї в затоці Богус та аеродроми поблизу Осло. У стислий термін, аерофотозйомку було виконано екіпажами «Кондорів». Піднявшись у повітря з аеродрому Кенігсбергу BS+AH у складі першого пілота Корнеліуса Ноеля (нім. Cornelius Noëll), штурмана Зигфрида Кнемейєра та інших членів екіпажу, за наказом та під керівництвом оберст-лейтенанта Ровеля, виконав високоякісну аерофотозйомку військових об'єктів та транспортної інфраструктури на узбережжі Норвегії від Нарвіку до Осло. Виліт з аеродрому, що розташований достатньо далеко від цілі, пояснювався тим, що літак долав значну відстань над Балтійським морем, що, у свою чергу, зменшувало ризики його виявлення
  8. Під час допиту колишнього начальника 2-го відділу Абверу генерал-майора фон Лагузена, було відзначено, що жодна країна в світі не вела перед початком Другої світової настільки інтенсивного і всеосяжного повітряного шпигунства, як Німеччина. Інструментом, за допомогою якого це досягалося, була названа «Група Ровеля». Фон Лахузен повідомив, що був особисто знайомий з оберстом Ровелем, який спочатку очолював ескадрилью особливого призначення, що проводила спільно з 1-м відділом розвідувальну роботу в різних державах Європи