French
DeutschТепловідбивний екран — Вікіпедія
Тепловідбивний екран (тепловий екран, фольгований утеплювач) — це екран, що складається з шару фольги та матеріалу, який відіграє роль утеплювача. Тепловідбивний екран призначений для відбиття тепла, що виходить з обігрівача і поглинається стіною. Головна сфера застосування тепловідбивних екранів - це утеплення ділянок, які межують або безпосередньо контактують із приладами опалення, - наприклад, батареями опалення, конвектором чи теплою підлогою[1].
Тепловідбивний екран, встановлюваний за (вбудованим) приладом опалення, дає змогу підвищити температуру в приміщенні на 2—5 °C. Використання фольгованого утеплювача дає змогу підвищити тепловіддачу приладу опалення на 30—40 %, і на стільки ж може зекономити витрати на опалення. Це стосується будь-яких типів опалення, у якому зовнішні стіни будинку межують або безпосередньо контактують із приладами опалення.
У більшості квартир і житлових будинків прилади опалення встановлюються під віконними зрізами. Ділянка стіни за приладами опалення завжди обігріваються найінтенсивніше. Експерти кажуть, що ця частина стіни може нагріватися до 35—40 °C. По суті, надзвичайно цінне тепло йде на обігрів зовнішньої стіни будівлі і вулиці, замість того щоб, краще обігрівати приміщення і створювати температурний комфорт для мешканців. Ще більші теплові втрати відбуваються у випадках, коли обігрівач монтується в нішу, товщина стіни в ніші менше за іншу товщину стіни що збільшує втрати тепла, це відбувається і через те що площа прилягання обігрівача до стіни в цьому разі є значно більшою[2].
Усередині приміщень не рекомендується використовувати конструкції з горючих речовин із нещільною структурою. Наприклад, мінеральна вата, що виділяє формальдегіди і мікроскопічний пил, для екрана не годиться, хоча її коефіцієнт теплопровідності і підходить для цієї ролі - він складає 0,039 Вт/(м·К).
Найкраще у ролі матеріалу для тепловідбивного екрана підходять матеріали на основі спіненого поліетилену: пінофолу, порілексу, ізолону, стизолу, тепофолу. Вони гіпоалергенні та безпечні для людського здоров'я. Теплопровідність різних видів піно-поліетилену коливається приблизно у діапазоні 0,029—0,032 Вт/(м·К). Для ізоляції між стіною та опалювальним приладом вистачить шару 3—5 міліметрів такої ізоляції. Тепловідбивний екран повинен мати другий шар з металу, тобто поверхневий шар що безпосередньо межуватиме з обігрівачем[3].
Матеріал має містити металізовану основу не менше 0,025 мм товщини. Застосування матеріалу з металевим напиленням, виконаним термічним способом, очікуваного ефекту досягти не дозволяє, оскільки товщина подібного металевого шару занадто мала, і він не може виконувати роль металевого відбивача тепла.
За відсутності можливості використовувати спеціальний матеріал для виготовлення екрана, в такому разі екран можна виготовити зі звичайної фанери, покривши її фольгою (не менше 0,025 мм товщини), або оббивши оцинкованою жерстю.
При установці екрана між обігрівачем та зовнішньою (або підлогою) необхідно забезпечити герметичність встановленого екрана. Для цього достатньо проклеїти всі стики спеціальним металізованим скотчем.
Найефективніші екрани у тих випадках, коли відстань між їх поверхнею та обігрівачем становить три або більше сантиметрів. В іншому випадку конверсія повітря може порушитись.
Відбивний екран для обігрівача своєю стороною що відбиває, повинен розташовуватися в бік обігрівача. Якщо на використаному матеріалі відсутній самоклеючий шар, то закріпити його на стіні чи підлозі можна з використанням будівельного степлера. Розмір відбивного екрана повинен щонайменше на 20—30 міліметрів перевищувати по всіх напрямках габарити опального приладу[4].