Тюрингіт — Вікіпедія

Тюрингіт (англ. thuringite; нім. Thuringit m) — мінерал, залізистий хлорит шаруватої будови, в якого частина алюмінію заміщається тривалентним залізом.

За назвою знахідки в обл. Тюрингія (ФРН), (J.F.A.Breithaupt, 1832).

Синоніми: оуеніт.

Опис[ред. | ред. код]

Приблизний склад (за Є.Лазаренком): (Fe²⁺,Fe³⁺,Al)₈[(OH)₂Al_1,2-2Si_2,8-2O₁₀]. Співвідношення (Fe₂O₃): (FeO+Fe₂O₃) дорівнює 0,75-1.

Відрізняється від шамозиту більш високим вмістом Al. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Утворює суцільні приховано-кристалічні маси, дрібні лусочки. Спайність по (001) досконала. Густина 3,20. Тв. 1-2. Колір оливково-зелений до зеленувато-чорного. Блиск лусочок перламутровий. Лусочки гнучкі, але не еластичні. Поширений мінерал.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Зустрічається в деяких слабо метаморфізованих осадових породах, разом з сидеритом і магнетитом. Також знаходиться в зонах гідротермальних змін багатих на залізо. Розповсюдження: гори Фіхтель (Баварія, ФРН), Штернберґ (Моравія), Бенешов — Чехія, Циризеє (Каринтія, Австрія).

Див. також[ред. | ред. код]

• Список мінералів

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Тюрингіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Тюрингіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання[ред. | ред. код]