УПІК-82 — Вікіпедія

УПІК-82
Тип Міномет
Походження  Україна
Історія використання
На озброєнні 2017-нині
Оператори Збройні Сили України
Війни Російсько-українська війна
Російське вторгнення в Україну (2022)
Історія виробництва
Розробник
  • ТОВ «Мелітопольський завод автотракторних запчастин»,
  • ТОВ «Українська промислова інженерна компанія» (УПІК)
  • ТОВ «Українська бронетехніка».
Характеристики
Вага 44 кг (в бойовому положенні з запобіжником від подвійного заряджання)
Обслуга 4 особи

Калібр 82 мм
Підвищення 45°…85°
Траверс ±5°
Темп вогню
  • 15 пострілів/хв (з виправленням навденення)
  • 22-24 пострілів/хв (без виправлення)
Дальність вогню
Максимальна
  • 4100 м (далекобійний заряд)
  • 3216 м (повний змінний заряд)

УПІК-82 у Вікісховищі

УПІК-82 — 82-мм переносний міномет розробки компанії «Українська бронетехніка» спільно з фахівцями ТОВ «Мелітопольський завод автотракторних запчастин» та Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України[1].

Історія[ред. | ред. код]

Роботи над новим мінометом розпочались в 2015 році та тривали три роки. Головним розробником стала приватна компанія «Українська бронетехніка» у співпраці з фахівцями ТОВ «Мелітопольський завод автотракторних запчастин» та Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України[1].

Одним з ініціаторів створення міномета став Євген Замотаєв (генерал-майор запасу, свого часу очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗС України).

В червні 2018 року були завершені державні випробування 82-міліметрового міномета УПІК-82, які тривали майже чотири місяці. Зразок озброєння перевіряли на відповідність тактико-технічних характеристик, заявлених виробником.

За інформацією щорічного видання Міністерства оборони України «Біла книга», 82-мм міномет УПІК-82 був допущений до експлуатації у Збройних Силах України в 2017 році[1].

У 2018 році міномет УПІК-82 пройшов державні випробування і був прийнятий на озброєння Збройних сил України.[2]

Станом на 2021 рік, до українського війська було поставлено 300 одиниць.[2]

Виробництво мінометів продовжилось через деякий час після початку російського вторгнення 2022 року, коли компанія відновила та наростила виробничі потужності. Станом на серпень 2023 року, компанія виготовляла МП-60, УПІК-82, МП-120 та боєприпаси для них. Ці міномети постачаються як державним, так і волонтерським коштом[3].

Опис[ред. | ред. код]

Завдяки застосуванню нових сучасних сплавів та композиційних матеріалів при виготовленні як мінометного ствола, так і опорної плити, а також автоматизації та оцифруванню системи управління вогнем, вдалося досягти переваги над радянським аналогом 2Б14 «Піднос»[1].

Опорна плита виготовлена з алюмінієво-магнієвого сплаву, важить у середньому на 4,5 кг менше, ніж звичайна сталева плита радянського аналога. Завдяки вдосконаленому з'єднанню опорної плити зі стволом міномет обертається на 360 градусів — для зміни сектора стрільби не потрібно викопувати плиту, аби розвернути міномет у потрібному напрямку[1].

Нову технологію застосували й при виготовленні ствола: його прокатували, поступово нашаровуючи метал, а не обробляли заготовку, як у радянського аналога. Це суттєво збільшило живучість ствола, який під час державних випробувань витримав понад 10 000 пострілів. Тоді як у застосовуваних нині у Збройних Силах аналогів цей показник удвічі менший. Сприяла цьому й удосконалена система охолодження ствола. Для цього в його нижній частині зроблено певну кількість нарізів, завдяки чому ствол менше нагрівається та швидше охолоджується. Це не лише позитивно позначилося на зносостійкості, а й також дозволяє підтримувати високий темп стрільби[1].

Суттєво доопрацьовано й механізм горизонтального та вертикального наведення, вдосконалено процедуру вивірення прицілу. Наприклад, для того, щоб вивірити приціл як у вертикальній, так і в горизонтальній площинах, у радянського зразка необхідно було знімати запобіжник від подвійного заряджання (в УПІК-82 важить на 1,5 кг менше). Аби максимально спростити цю процедуру, українські фахівці розробили пристрій, в який для вивірення орієнтирів достатньо ввести координати квадрата для стрільби[1].

Усі внесені зміни в комплексі значно поліпшили тактико-технічні характеристики міномета, зокрема показник точності та купчастості стрільби, а також максимальної скорострільності (15 постр./хв з виправленням наведення і 23 постр./хв без нього). Також на 300 метрів збільшено максимальну дальність стрільби, що тепер становить майже 4100 м (доопрацьовано казенну частину, що зменшило прорив порохових газів у канал ствола та відбій)[1].

Тактико-технічні харакетристики[ред. | ред. код]

  • Маса в бойовому стані, кг: 44.
  • Максимальна дальність стрільби, м: 4100.
  • Характеристики розсіювання:
    • За дальністю — аналагічно 2Б14,
    • За напрямком — удвічі краще (зменшено до 9 м).
  • Час приведення:
    • у бойовий стан, сек: 30
    • у похідний стан, сек: 24

Оператори[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Завершилися держвипробування 82-мм міномета УПІК-82 від компанії «Українська бронетехніка». Ukrainian Military Pages. 2 липня 2018.
  2. а б в Валентин Бадрак (22 липня 2021). Український міномет: перспективи. LB.ua. Процитовано 28 квітня 2022.
  3. "Українська бронетехніка" з початку вторгнення поставила 600 мінометів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 31 серпня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
  4. "Українська бронетехніка" повідомила ситуацію навколо лінійки нових українських мінометів | Defense Express. defence-ua.com (укр.). 7 серпня 2020. Процитовано 28 квітня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]