Чемпіонат Європи з футболу 2024 — Вікіпедія

Ця стаття чи розділ висвітлює майбутню спортивну подію. Зміст може докорінно змінюватись у міру наближення дати змагання та появи нової інформації. Очікувана дата: 14 червня 2024.

Чемпіонат Європи з футболу 2024
Команд	53 (кваліфікація) (у фінальній частині: 24)
Господар(і) турніру	Німеччина
Місця проведення	10 стадіонів (в 10 містах)
Час проведення	14 червня — 14 липня 2024 (фінальна частина) березень 2023 — березень 2024 (кваліфікація)
← 2020 2028 →

Чемпіонат Європи з футболу 2024 року або Євро-2024 (англ. 2024 UEFA European Football Championship, нім. Fußball-Europameisterschaft 2024) — 17-й чемпіонат Європи з футболу, який пройде з 14 червня до 14 липня 2024 року в Німеччині.

Німеччину, як країну, що буде приймати турнір, виконком УЄФА обрав у вересні 2018 року на своєму засіданні^[1]. Для Німеччини це буде третє проведення змагань: перше — у Західній Німеччині 1988 року, а друге — 2020 року, коли відбулись чотири матчі на мюнхенській Альянц-Арені. Однак це буде вперше, коли змагання проводяться в колишній Східній Німеччині^[2].

Італія захищатиме свій титул чемпіонів Європи.

Обрання країни-господарки[ред. | ред. код]

Вимоги до проведення турніру[ред. | ред. код]

9 грудня 2016 року були затверджені мінімальні вимоги до Євро-2024.

У турнірі візьмуть участь 24 команди. Для нього потрібні 10 стадіонів місткістю:

• один стадіон як мінімум на 60 тисяч глядачів (для фінального матчу);
• два стадіони як мінімум на 50 тисяч глядачів;
• три стадіони як мінімум на 40 тисяч глядачів;
• чотири стадіони як мінімум на 30 тисяч глядачів^[3]

Терміни подачі заявок[ред. | ред. код]

• 9 грудня 2016 — УЄФА офіційно запросила національні федерації брати участь у чемпіонаті;
• 3 березня 2017  — закінчення подачі заявок на Євро-2024;
• 10 березня 2017 — УЄФА офіційно називає претендентів на турнір;
• 27 квітня 2018 — закінчення подачі заявок після виконання додаткових вимог;
• Вересень 2018 — визначення країн, що будуть проводити Чемпіонат Європи з футболу 2024 року^[4].

Країни-претенденти на 2012 рік[ред. | ред. код]

•  Нідерланди  — 23 березня 2012 р. в Нідерландах анонсували можливість проведення Євро 2024. Адже 2000 року Нідерланди та Бельгія разом організували турнір^[5]. Матчі могли би проходити у містах Роттердам (2 стадіони), Амстердам (2 стадіони), Ейндговен, Геренвен, Гронінген, Енсхеде, Арнем і Утрехт (понад 20000 кожна футбольна арена з можливістю розширення щонайменше до 30000).
•  Естонія та  Росія — у грудні 2012 року повідомили про те, що Естонська футбольна асоціація веде переговори про можливість спільної заявки разом з Росією. Однак Росія приймала Чемпіонат світу з футболу 2018^[6].

Країни-претенденти на 2013—2014 роки[ред. | ред. код]

•  Німеччина — першою виявила бажання провести Євро-2024 за 11 років до його проведення Німеччина. Президент Німецького футбольного союзу Вольфганг Нірсбах заявив у липні 2013 року, що «Німеччина сама готова провести Чемпіонат Європи 2024 року»^[7]. 20 січня 2017 року Федерація футболу Німеччини на зборах 20 січня у Франкфурті ухвалила рішення взяти участь у боротьбі за проведення чемпіонату, про що розповів президент Німецького футбольного союзу Райнхард Гриндель^[8].

•  Туреччина — у квітні 2014 року Турецька футбольна федерація оголосила, що не буде претендувати на півфінал і фінал Чемпіонату Європи з футболу 2020 року, але планує підготовку для проведення Євро-2024^[9].

Країни-претенденти на 2016 рік[ред. | ред. код]

• Данія,  Швеція, Норвегія,  Фінляндія — федерації футболу Данії, Швеції, Норвегії та Фінляндії у березні 2016 року подали спільну заявку на проведення матчів Євро-2024 або Євро-2028^[10].

Інші можливі варіанти[ред. | ред. код]

Деякі матчі могли пройти на Фарерських островах і в Ісландії.

Також про бажання прийняти Євро-2024 заявили футбольні федерації Туреччини, Угорщини, Італії, Іспанії, Нідерландів, а також спільно Литва-Білорусь, Ірландія-Шотландія, Вірменія-Азербайджан, а також Україна — самостійно або зі залученням стадіонів у Польщі^[11].

Офіційні країни-претенденти[ред. | ред. код]

8 березня 2017 року УЄФА оголосила, що лише дві країни, Німеччина та Туреччина, заявили про свої наміри приймати турнір до закінчення строку 3 березня 2017 року^[12][13].

Обрання країни-господарки чемпіонату[ред. | ред. код]

У четвер 27 вересня 2018 року Виконавчий комітет Спілки європейських футбольних асоціацій (УЄФА) в Ньйоні провів засідання, на якому відбулися вибори країни, що буде проводити Євро-2024. Кандидатів було лише двоє — Німеччина та Туреччина. Більшість членів виконкому УЄФА (12) висловились за Німеччину, ще 4 — за Туреччину. Один утримався^[14].

Результати голосування

Країна	Голоси
Німеччина	12
Туреччина	4
Утрималися	1
Разом	17

Кваліфікація[ред. | ред. код]

Німеччина кваліфікувалася на турнір автоматично, як господарі. 23 інші місця будуть визначені в кваліфікаційному турнірі: 20 команд вийдуть напряму як переможці та другі місця 10 кваліфікаційних груп, тоді як три інші місця будуть визначені у плей-оф. Місця в плей-оф посядуть команди, які показали найкращі результати у Лізі націй УЄФА сезону 2022—2023 та не вийшли на турнір напряму через кваліфікацію. У серпні 2022 року УЄФА вирішила відсторонити збірну РФ від жеребкування відбіркового турніру Євро-2024 через російське вторгнення в Україну^[15].

Жеребкування груп кваліфікаційного турніру Євро-2024 відбудеться 9 жовтня 2022 року у Фестгалле у Франкфурті-на-Майні^[16]. Груповий етап кваліфікації відбудеться з березня по листопад 2023 року, тоді як три шляхи плей-оф будуть проведені у березні 2024 року^[17].

Кваліфіковані команди[ред. | ред. код]

Збірна	Кваліфікувалась як	Дата кваліфікації	Участі у фінальних турнірах[A]
Німеччина[B]	* !Господар	02018-09-2727 вересня 2018	13 (1972, 1976, 1980, 1984, 1988, 1992, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016, 2020)
Бельгія	Переможець групи F	02023-10-1313 жовтня 2023	6 (1972, 1980, 1984, 2000, 2016, 2020)
Франція	Переможець групи B	02023-10-1313 жовтня 2023	10 (1960, 1984, 1992, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016, 2020)
Португалія	Переможець групи J	02023-10-1313 жовтня 2023	8 (1984, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016, 2020)
Іспанія	Переможець групи A	02023-10-1515 жовтня 2023	11 (1964, 1980, 1984, 1988, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016, 2020)
Шотландія	Друге місце групи A	02023-10-1515 жовтня 2023	3 (1992, 1996, 2020)
Туреччина	Переможець групи D	02023-10-1515 жовтня 2023	5 (1996, 2000, 2008, 2016, 2020)
Австрія	Друге місце групи F	02023-10-1616 жовтня 2023	3 (2008, 2016, 2020)
Англія	Переможець групи C	02023-10-1717 жовтня 2023	10 (1968, 1980, 1988, 1992, 1996, 2000, 2004, 2012, 2016, 2020)
Угорщина	Переможець групи G	02023-11-1616 листопада 2023	4 (1964, 1972, 2016, 2020)
Словаччина	Друге місце групи J	02023-11-1616 листопада 2023	2 (2016, 2020)
Албанія	Переможець групи E	02023-11-1717 листопада 2023	1 (2016)
Данія	Переможець групи H	02023-11-1717 листопада 2023	9 (1964, 1984, 1988, 1992, 1996, 2000, 2004, 2012, 2020)
Нідерланди	Друге місце групи B	02023-11-1818 листопада 2023	10 (1976, 1980, 1988, 1992, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2020)
Румунія	Переможець групи I	02023-11-1818 листопада 2023	5 (1984, 1996, 2000, 2008, 2016)
Швейцарія	Друге місце групи I	02023-11-1818 листопада 2023	5 (1996, 2004, 2008, 2016, 2020)
Сербія[C]	Друге місце групи G	02023-11-1919 листопада 2023	5 (1960, 1968, 1976, 1984, 2000)
Чехія[D]	Друге місце групи E	02023-11-2020 листопада 2023	10 (1960, 1976, 1980, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016, 2020)
Італія	Друге місце групи C	02023-11-2020 листопада 2023	10 (1968, 1980, 1988, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016, 2020)
Словенія	Друге місце групи H	02023-11-2020 листопада 2023	1 (2000)
Хорватія	Друге місце групи D	02023-11-2121 листопада 2023	6 (1996, 2004, 2008, 2012, 2016, 2020)
Грузія	PC !Переможець плей-оф шлях C	02024-03-2626 березня 2024	0 (дебют)
Україна	PC !Переможець плей-оф шлях B	02024-03-2626 березня 2024	3 (2012, 2016, 2020)
Польща	PC !Переможець плей-оф шлях A	02024-03-2626 березня 2024	4 (2008, 2012, 2016, 2020)

Арени чемпіонату[ред. | ред. код]

У Німеччині збудовано багато стадіонів, які задовольняли вимогу УЄФА щодо мінімальної місткості в 40 000 місць для матчів чемпіонату Європи.

Матчі будуть проводитись на стадіонах у десяти містах. Дев'ять із них: Берлін, Мюнхен, Дортмунд, Гельзенкірхен, Штутгарт, Гамбург, Кельн, Лейпциг та Франкфурт-на-Майні^[18] приймали ігри на чемпіонаті світу з футболу 2006 року. В десятому місті Дюссельдорфі не грали 2006 року, але раніше він використовувався для Чемпіонату світу з футболу 1974 року та Євро-1988. Навпаки, Ганновер, Нюрнберг та Кайзерслаутерн, які приймали чемпіонат 2006 року, не будуть використовуватись 2024 року.

Не були відібрані Везерштадіон у Бремені (37 441 місць), Боруссія-Парк у Менхенгладбасі (46 249), Нідерзахсенштадіум у Ганновері (43 000), Макс-Морлок-Штадіон у Нюрнберзі (41 000) і Фріц-Вальтер-Штадіон у Кайзерслаутерні (46 000)^[19].

Для проведення чемпіонату планувалось задіяти всі основні регіони Німеччини, але більшість місць проведення Євро-2024 — у мегаполісі Рейн-Рур у штаті Північний Рейн-Вестфалія, 4 з 10 міст-господарів (Дортмунд, Дюссельдорф, Гельзенкірхен та Кельн) розташовані в західній частині Німеччини^[20].

Берлін	Мюнхен	Дортмунд	Штутгарт
Олімпійський стадіон	Альянц-Арена	Зігналь-Ідуна-Парк	МХП-Арена
Місткість: 74,461	Місткість: 70,076	Місткість: 65,849	Місткість: 54,906
Гельзенкірхен	Берлін Мюнхен Дортмунд Гельзенкірхен Штутгарт Гамбург Дюссельдорф Кельн Лейпциг Франкфурт-на-Майні		Франкфурт-на-Майні
Фельтінс-Арена			Дойче-банк-парк
Місткість: 54,740			Місткість: 54,697
Гамбург	Дюссельдорф	Кельн	Лейпциг
Фолькспаркштадіон	Меркур Шпіль-арена	Рейн Енергі Штадіон	Ред Булл Арена
Місткість: 52,245	Місткість: 51,031	Місткість: 49,827	Місткість: 42,959

Груповий етап[ред. | ред. код]

Переможці груп, другі місця та чотири найкращі треті місця виходять в 1/8 фіналу.

Група A[ред. | ред. код]

Поз	Команда п о р	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація
1	Німеччина (H)	0	0	0	0	0	0	0	0	Вихід в 1/8 фіналу
2	Шотландія	0	0	0	0	0	0	0	0
3	Угорщина	0	0	0	0	0	0	0	0	Можливий вихід в 1/8 фіналу за рейтингом третіх команд
4	Швейцарія	0	0	0	0	0	0	0	0

---

---

Група B[ред. | ред. код]

Поз	Команда п о р	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація
1	Іспанія	0	0	0	0	0	0	0	0	Вихід в 1/8 фіналу
2	Хорватія	0	0	0	0	0	0	0	0
3	Італія	0	0	0	0	0	0	0	0	Можливий вихід в 1/8 фіналу за рейтингом третіх команд
4	Албанія	0	0	0	0	0	0	0	0

---

---

Група C[ред. | ред. код]

Поз	Команда п о р	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація
1	Словенія	0	0	0	0	0	0	0	0	Вихід в 1/8 фіналу
2	Данія	0	0	0	0	0	0	0	0
3	Сербія	0	0	0	0	0	0	0	0	Можливий вихід в 1/8 фіналу за рейтингом третіх команд
4	Англія	0	0	0	0	0	0	0	0

---

---

Група D[ред. | ред. код]

Поз	Команда п о р	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація
1	Польща	0	0	0	0	0	0	0	0	Вихід в 1/8 фіналу
2	Нідерланди	0	0	0	0	0	0	0	0
3	Австрія	0	0	0	0	0	0	0	0	Можливий вихід в 1/8 фіналу за рейтингом третіх команд
4	Франція	0	0	0	0	0	0	0	0

---

---

Група E[ред. | ред. код]

Поз	Команда п о р	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація
1	Бельгія	0	0	0	0	0	0	0	0	Вихід в 1/8 фіналу
2	Словаччина	0	0	0	0	0	0	0	0
3	Румунія	0	0	0	0	0	0	0	0	Можливий вихід в 1/8 фіналу за рейтингом третіх команд
4	Україна	0	0	0	0	0	0	0	0

---

---

Група F[ред. | ред. код]

Поз	Команда п о р	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація
1	Туреччина	0	0	0	0	0	0	0	0	Вихід в 1/8 фіналу
2	Грузія	0	0	0	0	0	0	0	0
3	Португалія	0	0	0	0	0	0	0	0	Можливий вихід в 1/8 фіналу за рейтингом третіх команд
4	Чехія	0	0	0	0	0	0	0	0

---

---

Рейтинг третіх команд[ред. | ред. код]

Поз	Груп	Команда	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація
1		Третє місце Групи A	0	0	0	0	0	0	0	0	Вихід в 1/8 фіналу
2		Третє місце Групи B	0	0	0	0	0	0	0	0
3		Третє місце Групи C	0	0	0	0	0	0	0	0
4		Третє місце Групи D	0	0	0	0	0	0	0	0
5		Третє місце Групи E	0	0	0	0	0	0	0	0
6		Третє місце Групи F	0	0	0	0	0	0	0	0

Плей-оф[ред. | ред. код]

Турнірна сітка[ред. | ред. код]

1/8 фіналу

1/4 фіналу

1/2 фіналу

Фінал

30 червня – Кельн

Переможець Групи B

5 липня – Штутгарт

3-є місце Групи A/D/E/F

Переможець матчу 39

29 червня – Дортмунд

Переможець матчу 37

Переможець Групи A

9 липня – Мюнхен

Друге місце Групи C

Переможець матчу 45

1 липня – Франкфурт

Переможець матчу 46

Переможець Групи F

5 липня – Гамбург

3-є місце Групи A/B/C

Переможець матчу 41

1 липня – Дюссельдорф

Переможець матчу 42

Друге місце Групи D

14 липня – Берлін

Друге місце Групи E

Переможець матчу 49

2 липня – Мюнхен

Переможець матчу 50

Переможець Групи E

6 липня – Берлін

3-є місце Групи A/B/C/D

Переможець матчу 43

2 липня – Лейпциг

Переможець матчу 44

Переможець Групи D

10 липня – Дортмунд

Друге місце Групи F

Переможець матчу 47

30 червня – Гельзенкірхен

Переможець матчу 48

Переможець Групи C

6 липня – Дюссельдорф

3-є місце Групи D/E/F

Переможець матчу 40

29 червня – Берлін

Переможець матчу 38

Друге місце Групи A

Друге місце Групи B

1/8 фіналу[ред. | ред. код]

---

---

---

---

---

---

---

1/4 фіналу[ред. | ред. код]

---

---

---

1/2 фіналу[ред. | ред. код]

---

Фінал[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Бомбардири[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Офіційний сайт (англ.)

У соціальних мережах Facebook Словники та енциклопедії Велика данська енциклопедія Довідкові видання UK Parliament thesaurus · Fandom (англ.) · Fandom (англ.) Нормативний контроль Freebase: /m/0ynsg3h

п о р Чемпіонат Європи з футболу 2024 Стадії Кваліфікація Груповий етап Група A Група B Група C Група D Група E Група F Плей-оф Фінал Інше Склади команд · Статистика · Арбітри · М'яч

п о р Чемпіонати Європи з футболу Турніри Франція 1960 • Іспанія 1964 • Італія 1968 • Бельгія 1972 • Югославія 1976 • Італія 1980 • Франція 1984 • ФРН 1988 • Швеція 1992 • Англія 1996 • Бельгія / Нідерланди 2000 • Португалія 2004 • Австрія / Швейцарія 2008 • Польща / Україна 2012 • Франція 2016 • Європа 2020 • Німеччина 2024 • Велика Британія / Ірландія 2028 • Італія / Туреччина 2032 Фінали 1960 • 1964 • 1968 • 1972 • 1976 • 1980 • 1984 • 1988 • 1992 • 1996 • 2000 • 2004 • 2008 • 2012 • 2016 • 2020 • 2024 • 2028 • 2032

п о р Стадіони чемпіонату Європи з футболу 2024 Олімпійський (Берлін) Альянц-Арена (Мюнхен) Вестфаленштадіон (Дортмунд) Меркур Шпіль-арена (Дюссельдорф) МХП-Арена (Штутгарт) Фолькспаркштадіон (Гамбург) Дойче-банк-парк (Франкфурт) Ред Булл Арена (Лейпциг) Рейн Енергі Штадіон (Кельн) Фельтінс-Арена (Гельзенкірхен)