18-та кулеметно-артилерійська дивізія (РФ) — Вікіпедія

18-та кулеметно-артилерійська дивізія
рос. 18-я пулемётно-артиллерийская дивизия
Нарукавний знак дивізії
Країна  Росія
Належність 68-й армійський корпус
Вид  Сухопутні війська РФ
Тип  Артилерійські війська
Чисельність дивізія
У складі Східний військовий округ (РФ) Східний ВО
Базування  Сахалінська область
село Горячі Ключі
Війни/битви

Російсько-українська війна

Командування
Поточний
командувач		 Генерал-майор Абдулхаджіев Руслан Магомедович

18-та кулеметно-артилерійська дивізія — формування ракетних військ і артилерії Східного військового округу ЗС Росії.

Штаб дивізії розташований у селищі Гарячі Ключі на острові Ітуруп. 18 кулад примітна тим, що є єдиним кулеметно-артилерійським з'єднанням в Збройних Силах, причому єдиною нерозформованою дивізією Сухопутних військ за Анатолія Сердюкова в ході реформ 2008—2013 років[1][2].

Умовне найменування — Військова частина № 05812. Інше найменування Курильський укріплений район. Сформована у 1978 році на базі кількох частин 129-ї навчальної мотострілецької дивізії (післявоєнного формування).

Історія[ред. | ред. код]

Сформована 19 травня 1978 року у селищі Князе-Волконське під Хабаровськом[4] й відразу переведена на острови Ітуруп та Кунашир.[5]

На кінець 1980-х дивізія перебувала у складі 51-ї загальновійськової армії, в чиєму веденні були озброєні формування дислоковані на Курильських островах і Сахаліні.[6]

Влітку 2022 року підрозділи дивізії брали участь у вторгненні в Україну на Слов’янському напрямку.[7] Один із військовослужбовців дивізії, загиблих у боях за Краснопілля, удостоєний звання Героя Російської Федерації.[8][9]

Склад[ред. | ред. код]

1990[ред. | ред. код]

  • управління
  • 484-й кулеметно-артилерійський полк (м Південно-Курильськ);
  • 605-й кулеметно-артилерійський полк (с. Гарячі Ключі);
  • 1527-й окремий кулеметно-артилерійський батальйон (п. Крабозаводское);
  • 110-й окремий танковий батальйон (с. Гарячі Ключі);
  • 209-й окремий зенітний ракетно-артилерійський дивізіон (с. Гарячі Ключі);
  • реактивний артилерійський дивізіон;
  • 911-й окремий батальйон матеріального забезпечення (с. Гарячі Ключі);
  • 584-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон (с. Гарячі Ключі);
  • 614-й окремий інженерно-саперний батальйон (с. Гарячі Ключі);
  • 1114-й окремий батальйон зв'язку (с. Гарячі Ключі);
  • 308-й окремий медичний батальйон (м Південно-Курильськ);
  • окрема ремонтна рота (с. Гарячі Ключі);
  • окрема рота хімічного захисту (с. Гарячі Ключі);
  • ОВКР (с. Гарячі Ключі). [6]

2017[ред. | ред. код]

У складі дивізії:[10]

  • управління дивізії (Гарячі Ключі)
  • 46-й кулеметно-артилерійський (раніше 484-й) полк, в/ч 71435 (сел. Лагунне на острові Кунашир);
  • 49-й кулеметно-артилерійський (раніше 605-й) полк, в/ч 71436 (Гарячі Ключі)
  • Рота БПЛА (о. Ітуруп)
  • Рота управління (о. Ітуруп)
  • Пожежна команда

Склад кулеметно-артилерійського полку (2017)

  • Управління;
  • 1-й кулеметно-артилерійський батальйон;
  • 2-й кулеметно-артилерійський батальйон;
  • Механізований батальйон мобільний (на МТ-ЛБ);
  • Танкова рота (9 од. Т-72Б);
  • Протитанковий артилерійський дивізіон (18 од. 2С5 або 6 од. 2С5 і 12 од. 2А36);
  • Реактивна артилерійська батарея (6 од. 9К51);
  • Батарея ПТУР;
  • Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон (6 од. «Стріла-10», 6 од. « Шилка», 27 од. 9К38 «Голка»);
  • Зенітний ракетний дивізіон (8 од. Тор-М2У);
  • Інженерно-саперна рота;
  • Рота РЕБ;
  • Рота управління (зв'язку);
  • Рота РХБЗ;
  • Рота матеріального забезпечення;
  • Ремонтна рота.

Озброєння і військова техніка (ОВТ)[ред. | ред. код]

Основне озброєння дивізії:

Командування[ред. | ред. код]

Командири дивізії:

  • полковник Морозов, Іван Сергійович (1976—1979)
  • генерал-майор Мельничук, Федір Іванович (1979—1981)
  • полковник Костенко Анатолій Іванович (1981—1984)[13]
  • генерал-майор Ситников В. І. (1984—1986)
  • полковник Подашев В. Б. (1986—1988)
  • генерал-майор Калишев Микола Ілліч (1988—1990)
  • генерал-майор Хлопцев В. В. (1990—1991)
  • генерал-майор Еніватов В. Г. (1991—1994)
  • генерал-майор Журавльов С. Л. (1994—1996)
  • генерал-майор Гусєв В. Г. (1996—1998)
  • генерал-майор Курліков Олександр Вікторович (1998 — листопад 2002)[14].
  • генерал-майор Козлов Володимир Олександрович (листопад 2002 — травень 2007)[15]
  • полковник Асапов Валерій Григорович (травень 2007 — липень 2009)
  • полковник Климовський Сергій Євгенович (липень 2009 — червень 2010)
  • полковник Кірсі Павло Валентинович (червня 2010 — червень 2011)[16]
  • генерал-майор Краєв Дмитро Володимирович (з червня 2011)
  • генерал-майор Абдулхаджіев Руслан Магомедович

Примітки[ред. | ред. код]

джерела
  1. ↑ Путинская реформа армии: от Сердюкова к Шойгу [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.] / 06.11.2013 г. «Россия навсегда. Народные ведомости». Э. Биров.
  2. ↑ С нового года на Курилах будут служить исключительно профессионалы / 29.12.2015 г. Сетевое издание 5-tv.ru. Д. Горчаков.
  3. ↑ Феськов, 2013, с. 156—157.
  4. ↑ Не путать с 18-й пулад сформированной 24 июня 1947 года на базе 18-й пулемётно-артиллерийской бригады с дислокацией в бухте Ольги. В 1949 18-я пулад свёрнута в 38-й отдельный пулемётно-артиллерийский полк, который в 1954 переформирован в 414-й отдельный стрелковый полк в 1956 году переведённый в г. Анадырь.[3]
  5. ↑ Феськов, 2013, с. 160.
  6. ↑ а б Феськов, 2013, с. 595.
  7. ↑ На Донбасі ліквідували солдат Росії перекинутих з Курильських островів. mil.in.ua.
  8. ↑ Семье Александра Владимировича Конорева, погибшего при выполнении задач в ходе специальной военной операции на Украине, передан орден Мужества. Ядринский муниципальный округ Чувашской Республики. Процитовано 30 жовтня 2023.
  9. ↑ Звание Герой России посмертно присвоили еще одному уроженцу Чувашии. Про Город Чувашия (рос.). Процитовано 30 жовтня 2023.
  10. ↑ Napalm, Inform. Гости с Сахалина: 18-я ПУЛАД в составе сил вторжения. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 вересня 2017.
  11. ↑ 18 пулад, Горячие Ключи (Курилы), ВВО[недоступне посилання з Май 2018]
  12. ↑ Восточный Военный Округ — ОСК «Восток»[недоступне посилання з Май 2018]
  13. ↑ Вся жизнь — служение Родине. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 4 квітня 2016.
  14. ↑ С юбилеем, генерал![недоступне посилання з Январь 2018]
  15. ↑ Служить России. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2016.
  16. ↑ Кадровые изменения в Вооружённых Силах. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 січня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=18-та_кулеметно-артилерійська_дивізія_(РФ)&oldid=40845023