40-ва окрема бригада морської піхоти (РФ) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 40-ва бригада.
40-ва окрема бригада морської піхоти
(з 2013)

3-й окремий полк морської піхоти
(2009—2013)

40-ва окрема бригада морської піхоти
(2007—2009)

40-ва окрема мотострілецька бригада
(2002—2007)

22-га мотострілецька дивізія
(1992—2002)
рос. 40-я отдельная Краснодарско-Харбинская дважды Краснознамённая бригада морской пехоты
Країна  Росія
Вид ВМФ Росії
Гарнізон/Штаб м. Петропавловськ-Камчатський
Війни/битви Російське вторгнення в Україну (2022)
Нагороди Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Медіафайли на Вікісховищі

40-ва окрема Краснодарсько-Харбінська двічі Червонопрапорна бригада морської піхоти (40 ОБрМП, в/ч 10103) — з'єднання морської піхоти Тихоокеанського флоту Збройних сил Росії. Пункт постійної дислокації — селище Долинівка, місто Петропавловськ-Камчатський Камчатського краю, на території Східного військового округу.

У 2022 році бригада брала участь у повномасштабному вторгненні Росії до України.

Історія[ред. | ред. код]

Див. також: 22-га мотострілецька дивізія (СРСР)

Після розпаду СРСР у 1992 році 22-га мотострілецька дивізія Радянської армії перейшла до складу Збройних сил Російської Федерації.

1 червня 2002 дивізія переформована на 40-ву окрему мотострілецьку бригаду й передана до Тихоокеанського флоту.

Указом Президента РФ від 6 серпня 2007 року мотострілецька бригада була переформована на 40-ву окрему бригаду морської піхоти.[1]

1 грудня 2009 року переформована на 3-й окремий полк морської піхоти.

У 2013 році сталася переорганізація частини — полк знову став 40-ю окремою бригадою морської піхоти.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Бригада брала участь у вторгненні Росії в Україну 2022 року.

19 березня 2022 року Генштаб ЗСУ повідомив, що на територію Білорусі були перекинуті окремі підрозділи 40-ї окремої бригади морської піхоти та 155-ї окремої бригади морської піхоти (Владивосток) для поповнення втрат угруповання Східного військового округу.[2]

12 серпня український журналіст Роман Цимбалюк написав, що 40-ва бригада втратила загиблими «не менше 400 військовослужбовців».[3]

Взимку 2023 року 40 ОБрМП разом із 155-ю бригадою морської піхоти штурмувала позиції 72-ї бригади ЗСУ під Вугледаром. За заявою українських військових, під Вугледаром сталася «найбільша танкова битва війни». Під час боїв 72-га бригада утримала місто і завдала обом російським бригадам важких втрат. Лише візуально підтверджені втрати російської бронетехніки (танків, БМП та БТР) склали 130 одиниць[4][5][6].

Склад[ред. | ред. код]

Активна фаза двостороннього бригадного тактичного навчання 40-ї обрмп. 4 жовтня 2019 року

2021 рік

управління;

окремий батальон морскої піхоты ;

окремий десантно-штурмовий батальон;

окремий самохідний артилерійський дивізіон;

зенітный ракетно-артилерийский дивізіон;

развідувальний батальон;

батальон матеріального забезпечення;

танкова рота;

реактивна батарея;

батарея ПТУР;

стрілецька рота (снайперська);

рота зв'язку;

инженерно-десантна рота;

вогнеметна рота;

ремонтна рота;

рота РЕБ;

медична рота;

рота десантно-висадочних засобів;

взвод РХБЗ;

взвод управління начальника артиллерії;

комендантский взвод;

взвод военної поліції.

2017[ред. | ред. код]

  • управління;
  • окремий батальйон морської піхоти (селище Словник);
  • окремий десантно-штурмовий батальйон;
  • окремий самохідний артилерійський дивізіон;
  • танкова рота[7]
  • реактивна батарея;
  • зенітний ракетно-артилерійський дивізіон;
  • розвідувально-десантна рота;
  • рота зв'язку;
  • батальйон матеріально забезпечення;
  • інженерно-десантна рота;
  • вогнеметна рота;
  • ремонтна рота;
  • рота десантно-висадочних засобів;
  • батарея ПТКР;
  • взвод РХБ захисту;
  • взвод управління начальника артилерії;
  • комендантський взвод.[8]

Командування[ред. | ред. код]

  • (з вересня 2017) полковник Петух Дмитро Іванович[9]

Втрати[ред. | ред. код]

На червень 2023 року відомо 80 імен загиблих військовослужбовців 40 ОБрМП під час вторгнення в Україну.

Докладніше: Втрати 40-ї окремої бригади морської піхоти (РФ)
Див. також: Російські військовослужбовці, що загинули внаслідок російського вторгнення в Україну (2014)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Н. Бондарева. Морская пехота Камчатки. Журнал «Морской пехотинец». Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 11 червня 2019.
  2. ↑ У білорусь перекинули війська з іншого кінця росії, аби поповнити втрати. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 13 серпня 2022.
  3. ↑ Бійці Сил спецоперацій ЗСУ вночі знищили 13 окупантів та взяли в полон офіцерів. sprotyv.info. 12.08.2022.
  4. ↑ David Axe. Smashed By Ukrainian Mines And Artillery, Russia’s Winter Offensive Just Ground To A Halt Outside Vuhledar. Forbes (англ.). Процитовано 5 березня 2023.
  5. ↑ David Axe. Russian Marines Just Attempted Another Frontal Assault On Ukrainian Positions Around Pavlivka. The Result Was Predictably Bloody. Forbes (англ.). Процитовано 5 березня 2023.
  6. ↑ Kramer, Andrew E. (1 березня 2023). In an Epic Battle of Tanks, Russia Was Routed, Repeating Earlier Mistakes. The New York Times. 0362-4331. Процитовано 5 березня 2023.
  7. ↑ На самых дальних рубежах. Красная звезда. 3 грудня 2017. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 11 червня 2019.
  8. ↑ Тихоокеанский флот РФ. Milkavkaz / изучение процессов в области политики, безопасности и экономики. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 11 червня 2019.
  9. ↑ Петух Дмитрий Иванович / Півень Дмитро Іванович / Petuh Dmitrij Ivanovich. myrotvorets.center.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=40-ва_окрема_бригада_морської_піхоти_(РФ)&oldid=42077553