Eurocopter Tiger — Вікіпедія

Tiger/Tigre
Eurocopter Tiger
Призначення Ударний вертоліт
Походження  Франція
 Німеччина
 Іспанія
Виробник Eurocopter
Перший політ 21 квітня 1991
Дата прийняття на службу 2003
Статус На озброєнні
Основні користувачі  Франція
 Австралія
 Німеччина
 Іспанія
Виробництво 1991—н.ч.
Кількість 135 (жовтень 2017)[1]
Вартість програми €14,5 млрд (Франція/Німеччина/Іпанія, Фін. Рік 2012)
Вартість одиниці
€27,4 млн[2] (Tiger HAP, FY2013)
€36,1 млн[2] (Tiger HAD, FY2013)
Оптико-електронний прицільний комплекс над втулкою несного гвинта протитанкової модифікації вертольота Tiger HAP (Франція).

Єврокоптер Тайгер/Тигр (англ. Eurocopter Tiger) — сучасний ударний вертоліт, розроблений франко-німецьким консорціумом Eurocopter.

Історія створення[ред. | ред. код]

На основі результатів комп'ютерного моделювання бойової експлуатації вертольотів і аналізу їх застосування в локальних військових конфліктах, до середини 1980-х років серед авіаційних фахівців США та НАТО поширилося уявлення, згідно з яким виживаність вертольота в перспективі буде в більшій мірі визначатися не живучістю конструкції, а рівнем помітності вертольота в основних фізичних полях, комплексом засобів які використовує РЕБ, і досконалістю застосовуваних тактичних прийомів. Тут під виживанням машини розуміється рівень втрат — відношення числа збитих вертольотів до загальної кількості вироблених вильотів. Разом з тим розгляд використаних принципів проектування, конструктивно-компонувальних рішень і особливостей вертольотів RAH-66, Eurocopter Tiger тощо. не дає підстави говорити про скасування вимог забезпечення бойової живучості, скоріше мова йде про зміну ранжирування пріоритетів і вимог.

Принципи проектування[ред. | ред. код]

Проектування вертольота Tiger здійснювалося на основі наступних основних принципів[3].

  • Зниження помітності (англ. «Do not be seen by the enemy»). Вузький фюзеляж (ширина кабіни 1 м) виконаний з полімерних композиційних матеріалів (ПКМ), прозорих для високочастотного випромінювання РЛС.
  • Можливість використання тактичних прийомів ухилення при виявленні радіолокаційними, ІЧ— і акустичними засобами противника (англ. «If seen, do not be hit»). З цією метою вертоліт оснащується різними датчиками і пристроями виявлення випромінювань засобів ППО супротивника. Повинні бути реалізовані високі характеристики маневреності, необхідні для забезпечення енергійного маневру ухилення, здатність конструкції витримувати перевантаження від +3,5 до -0,5.
  • Здатність продовжувати політ при вогневій протидії супротивника (англ. «If hit, survive and stay in the air»). Продовження польоту при одиночному ураженні конструкції 23-мм ОФЗ снарядом. Комплекс заходів забезпечення бойової живучості, що включає наявність бронеперегородки між двигунами, трубчастий приводний вал кермового гвинта діаметром 130 мм з ПКМ. Бічні зсувні бронещитки оператора і пілота, протекторовані вибухобезпечні і пожежонебезпечні паливні баки.

Конструкція[ред. | ред. код]

Фюзеляж[ред. | ред. код]

У верхній частині знімку — пристрій зменшення теплового контрасту вихлопних газів двигуна вертольотаEurocopter Tiger HAP Франції. Вихлопні гази змішуються з атмосферним повітрям і відхиляються вгору.
Приладова панель пілота вертольота з двома багатофункціональними дисплеями.

Конструкція фюзеляжу на 80 % складається з полімерних композиційних матеріалів (ПКМ) на основі вуглецевого волокна і кевлара, 11 % припадає на алюмінієві і 6 % на титанові сплави. Лопаті несного і кермового гвинтів виконані з ПКМ і зберігають працездатність при бойових пошкодженнях і зіткненнях з птахами. Блискавкозахист і стійкість до дії електромагнітного імпульсу (ЕМІ) забезпечуються тонкою бронзовою сіткою і мідною сполучною фольгою, нанесеними на поверхні фюзеляжу.

Розташування членів екіпажу — стандартне для ударних вертольотів — тандемом, особливістю вертольота «Тигр» є переднє розташування місця пілота, робоче місце оператора — позаду. При цьому крісла пілота і оператора зміщені в протилежні сторони щодо поздовжньої осі машини для забезпечення кращого переднього огляду оператора з заднього крісла.

Живучість і захищеність[ред. | ред. код]

До складу устаткування входить бортовий комплекс виявлення AN/AAR-60 MILDS, що попереджає екіпаж про опромінення вертольота РЛС супротивника, лазерними системами наведення і прицілювання, і про пуск/атаку ракет. Комплекс розроблений німецьким відділенням консорціуму EADS. Всі системи замикаються на бортову ЕОМ, команди якої подаються на автомат скидання протирадіолокаційних відбивачів і ІЧ-помехових пристроїв фірми MBDA. На вертольоті встановлені засоби РЕБ EloKa. Мінімізовані характеристики помітності вертольота в оптичному, радіолокаційному, ІЧ і акустичному діапазонах.

Живучість конструкції і бортових систем вертольота забезпечує можливість продовження польоту при ураженні одиночним 23-мм ОФЗ снарядом. Захист кабіни екіпажу забезпечується за допомогою комбінованої броні AMAP-AIR[4].

Модифікації[ред. | ред. код]

Французький Tigre HAP
  • Tiger UHT (Unterstutzungshubschrauber Tiger) — вертоліт вогневої підтримки для Бундесвера.
  • Tiger HAP (Helicoptere d'Appuit et de Protection) — ударний вертоліт вогневої підтримки для армії Франції.
  • Tiger HAC (Helicoptere Anti-Char) — багатоцільовий ударний вертоліт з основною протитанковою задачею для армії Франції.
  • Tiger HAD (Helicoptere d'Appui Destruction) — багатоцільовий вертоліт вогневої підтримки, замовлений Іспанією. Ідентичний Tiger HAP, але з кращими двигунами і кращим балістичним захистом. Іспанський варіант озброєний замість ПТКР Hellfire 2 ракетами Spike-ER.
  • Tiger ARH (Armed Reconnaissance Helicopter) — багатоцільовий розвідувально-ударний вертоліт для армії Австралії. У австралійських військах замінили застарілі розвідувальні вертольоти OH-58A Kiowa і транспортно-ударні UH-1H Iroquois. 4 машини були зібрані Eurocopter, а інші 18 — австралійським підприємством у Брисбені. Перші два вертольота були поставлені 15 грудня 2004 року. Поставки завершилися у грудні 2011 року.

Експлуатація[ред. | ред. код]

Виробництво й остаточне складання вертольота здійснюється на заводах Eurocopter у Донаувюрте (Німеччина) й Міріньяне (Франція). Завод у Міріньяні пізніше був перепрофільований на випуск вертольота вогневої підтримки HAP (Helicoptere d'Appuit et de Protection), більшість з них доопрацьовано в варіант HAD для армії Франції. Німецьке підприємство спочатку призначалося для випуску протитанкових варіантів HAC (Helicopter Anti-Char) і UHT (Unterstützunghubschrauber Tiger). HAC призначений для Франції, UHT — для Німеччини. Перший вертоліт Tiger замовник отримав у 2002 році[5]. Австралія вибрала Tigre HAP за основу для свого Tiger ARH (Armed Reconnaissance Helicopter), який став першою європейською платформою, яка була озброєна КР AGM-114 Hellfire. Перший з 22 замовлених ARH переданий Австралії 15 грудня 2004 року. В Армії країни вони повинні були замінити застарілі розвідувальні вертольоти Bell OH-58A Kiowa і списані в 2007 році Bell UH-1H Iroquois.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

UHT (UH Tiger) німецької армії. 2010 рік
Eurocopter Tiger ARH
Tiger UHT німецької армії
Tiger UHT німецької армії

Наведені характеристики відповідають модифікації HAP.

Джерело: Jane's, 2004.

Основні характеристики

  • Екіпаж: 2 (пілот та оператор озброєння)
  • Довжина: 15,8 м
  • Довжина фюзеляжу: 15,0 м (з гарматою)
  • Висота: 4,32 м (з хвостовим гвинтом)
  • Діаметр несучого гвинта: 13,0 м
  • Діаметр кермового гвинта: 2,7 м
  • Максимальна ширина фюзеляжу: 4,53 м (з пілонами)


Льотні характеристики

  • Максимально допустима швидкість: 322 км/год
  • Крейсерська швидкість: 230 км/год
  • Практична дальність: 800 км
  • Перегінна дальність: 1280 км (з ППБ)
  • Тривалість польоту: 2 г 50 мін
    • з максимальним запасом палива: 3 г 25 мін

Озброєння

12,7 мм кулемети з 250 набоями або ППБ на зовнішніх вузлах



На озброєнні[ред. | ред. код]

В масовій культурі[ред. | ред. код]

Присутній у фільмі «Золоте око» і в авіасимулятор 1999 року «Gunship!». У грі ArmA 2 існують неофіційні доповнення, що додають в редактор гри австралійський, іспанський, французький та німецький Tiger.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. airbus.com. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 24 червня 2019.
  2. а б Projet de loi de finances pour 2014 : Défense : équipement des forces et excellence technologique des industries de défense. Senate of France. 21 листопада 2013. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 29 липня 2019.(фр.)
  3. Flight International, v. 147 (1995), N 4461, pp. 28-31
  4. Ballistic Protection for Tiger Combat Helicopter. Архів оригіналу за 1 лютий 2010. Процитовано 29 вересень 2016.
  5. Мировая авиация. Полная энциклопедия, № 125, 2011. Файл 0492, лист 02
  6. Lenta.ru: Оружие: Австралия получила последний ударный вертолет Tiger. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
  7. а б в Eurocopter Tiger [Архівовано 23 листопада 2015 у Wayback Machine.] (Aviation Today, 1 июня 2011)
  8. Вертолёт Ми-28Н(Э)
  9. Ка-52 «Аллигатор»
  10. AH-64D Apache Longbow
  11. Bell AH-1Z
  12. AugustaWestland T129
  13. AW129 Multirole Combat Helicopter, Italy
  14. ATAK
  15. EC-665 Tiger Multirole Combat Helicopter
  16. Eurocopter Tiger
  17. [1]
  18. Минобороны РФ закупит у ОАО «Вертолёты России» более 140 вертолётов Ка −52 на 120 млрд рублей
  19. Boeing AH-64D Apache Longbow
  20. CUTAWAY: AH-1Z Viper enters production as substantially new aircraft
  21. Department of the Navy FY 2011 budget estimates
  22. Турция выбрала «Мангусту»
  23. «Eurocopter 665 Tiger/Tigre». Jane’s All the World’s Aircraft. Jane’s Information Group, 2009. subscription article, dated 30 July 2009.
  24. Denel AH-2 Rooivalk
  25. Kawasaki OH-1
  26. WZ-19
  27. WZ-10 Attack Helicopter
  28. Zhi-10 Attack Helicopter
  29. HAL Light Combat Helicopter (LCH), India
  30. شاهد285 شمشير بُرنده سپاه+عکس
  31. What went wrong with the Rooivalk?
  32. Индия купит 64 собственных боевых вертолёта

Посилання[ред. | ред. код]