P (латиниця) — Вікіпедія

P
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ƣ Ĥ Ħ Ì
Í Î Ï Ī Į İ I
IJ Ĵ Ķ Ǩ Ƙ
Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń
Ņ Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò
Ó Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő
Œ Ơ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

P («пе») — 16-а літера латинського алфавіту, присутня практично в усіх графічних системах на його основі.

Вимова[ред. | ред. код]

У більшості мов називається «пе» (в англійській мові — «пі»). Виглядає так само, як буква Р у кирилиці.

Способи кодування[ред. | ред. код]

В Юнікоді велика «P» записується U+0050, а мала «p» — U+0070.

Код ASCII для великої «P» — 80, для малої «p» — 112; чи, у двійковій системі, 01010000 та 01110000 відповідно.

Код EBCDIC для великої «P» — 215, для малої «p» — 151.

NCR код HTML та XML — «P» та «p» для великої та малої літер відповідно.


Посилання[ред. | ред. код]