U-1195 — Вікіпедія

U-1195
Зображення підводного човна підтипу VIIC
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Належність Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
Порт приписки Берген
Замовлення 25 серпня 1941
Закладений 6 лютого 1943
Спуск на воду 2 вересня 1943
Введений до складу флоту 4 листопада 1943
Виведений зі складу флоту 7 квітня 1945
На службі 19431945
Загибель 7 квітня 1945 року знищений «Хеджхогами» британського есмінця «Вотчмен» південніше острову Вайт
Сучасний статус затоплений
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту F Schichau, Данциг
Вартість 4 439 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 8500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна)
80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (підводна)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Силова установка
Дизель-електрична:
2 дизельні двигуни Germaniawerft F46
2 електродвигуни BBC GG UB 720/8
Гвинти 2
Потужність 2 × 2 800 к.с. (дизелі)
2 × 750 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА
14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
U-1195. Карта розташування: Моря навколо Британських островів
U-1195
U-1195
Район загибелі U-1195

U-1195 — німецький підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 6 лютого 1943 року на верфі F Schichau у Данцигу. Спущений на воду 2 вересня 1943 року, а 4 листопада 1943 року корабель увійшов до складу 21-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1].

Історія служби[ред. | ред. код]

U-1195 належав до німецьких підводних човнів типу VII C, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Увійшов до складу 21-ї навчальної флотилії ПЧ, потім продовжив підготовку у складі 24-ї та 5-ї навчальних флотилій, де проходив навчання до 1 січня 1945 року. Після завершення тренувань перейшов до 11-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне. У лютому-квітні 1945 року здійснив 1 бойовий похід, під час якого потопив два транспортних судна (18 614 GRT)[2].

7 квітня 1945 року на завершальній стадії першого бойового походу U-1195 був виявлений південно-східніше острову Вайт британським есмінцем «Вотчмен», який атакував ворожий підводний човен реактивною установкою «Хеджхог»; загинули 32 члени екіпажу німецького ПЧ, ще 18 були врятовані.

Командири[ред. | ред. код]

Перелік затоплених U-1195 суден у бойових походах[ред. | ред. код]

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (25.02—7.04.1945, 42 доби; Бергензагибель)
1 21 березня 1945 John R. Park[3] суховантажне судно США США 7 194 баласт Конвой TBC 102 потоплено
49°56′ пн. ш. 5°26′ зх. д. / 49.933° пн. ш. 5.433° зх. д. / 49.933; -5.433 (John R. Park)
75 (усі вціліли) судно типу «Ліберті»
2 6 квітня 1945 Cuba[4] транспортне судно Велика Британія Велика Британія 11 420 баласт Конвой VWP 116 потоплено
50°36′ пн. ш. 0°58′ зх. д. / 50.600° пн. ш. 0.967° зх. д. / 50.600; -0.967 (Cuba)
265 (1 загинув, решта вціліли)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. U-1195. uboat.net. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020.(англ.)
  2. а б Ships hit by U-1195. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 5 листопада 2020.
  3. John R. Park. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 листопада 2020.
  4. Cuba. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 5 листопада 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

  • U-1195. на uboat.net. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 5 листопада 2020. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

50°33′ пн. ш. 00°56′ зх. д. / 50.550° пн. ш. 0.933° зх. д. / 50.550; -0.933Координати: 50°33′ пн. ш. 00°56′ зх. д. / 50.550° пн. ш. 0.933° зх. д. / 50.550; -0.933