U-74 (1940) — Вікіпедія

U-74
Підводний човен U-52, аналогічний U-74
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 31 серпня 1940 року
Виведений зі складу флоту 31 жовтня 1940 року
Сучасний статус 2 травня 1942 року потоплений глибинними бомбами та бомбами «Хеджхог» східніше Картахени британських есмінців «Ресле» та «Вішарт»
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль
Вартість 4 439 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 66,5 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 753 т
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30 Flakvierling
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін TMA або 39 мін TMB
U-74 (1940). Карта розташування: Середземне море
U-74
U-74
Район загибелі U-74

U-74 — німецький підводний човен типу VII B, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 5 листопада 1939 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 31 серпня 1940 року, а 31 жовтня 1940 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].

Історія служби[ред. | ред. код]

U-74 належав до німецьких підводних човнів типу VII B, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. З березня 1941 до травня 1942 року підводний човен здійснив вісім бойових походів в Атлантичний океан та Середземне море, під час якого потопив 5 суден противника сумарною водотоннажністю 25 619 брутто-регістрових тонн та два судна пошкодив (11 525 тонн)[2].

Під час восьмого бойового походу U-74 діяв в акваторії Середземного моря і виконував завдання з пошуку та знищення ворожих авіаносців, які входили в Західне Середземномор'я та запускали з району східніше Гібралтару винищувачі на обложену Мальту.

Вдень, 1 травня, U-573 дістав значних пошкоджень від авіаційного нальоту союзної протичовнової авіації і викликав на допомогу. U-74 залишив свою оперативну зону для надання допомоги та о 22:22 години був невдало атакований британським ПЧ «Анброукен». U-74 вийшов у ночі у визначені координати, але не знайшов постраждалий німецький підводний човен, який, як згодом з'ясувалося наступного ранку самостійно дістався порту Картахени в нейтральній Іспанії. Однак літаючий човен «Каталіна», який все ще шукав понівечений човен, і у другій половині дня 2 травня вийшов на U-375. Морська повітряна розвідка вивела на місце події два британських есмінці «Ресле» та «Вішарт». 2 травня 1942 року ці есмінці прочесали навколишні води та потопили U-74 глибинними бомбами та бомбами «Хеджхог» у Середземному морі східніше Картахени; U-375 вдалося втекти. Усі 47 членів екіпажу підводного човна U-74 загинули внаслідок атаки.

Командири[ред. | ред. код]

Перелік уражених U-74 суден у бойових походах[ред. | ред. код]

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (5.03—11.04.1941, 38 діб; БергенСен-Назер)[3]
1 11 березня 1941 Frodi[4] траулер Ісландія Ісландія 123 риба пошкоджений
61°09′ пн. ш. 14°38′ зх. д. / 61.150° пн. ш. 14.633° зх. д. / 61.150; -14.633 (Frodi)
11 (5 загиблих та 6 вцілілих)
2 3 квітня 1941 Leonidas Z. Cambanis[5] суховантажне судно  Греція 4274 6500 тонн пшениці Конвой SC 26 потоплено
58°12′ пн. ш. 27°40′ зх. д. / 58.200° пн. ш. 27.667° зх. д. / 58.200; -27.667 (Leonidas Z. Cambanis)
29 (2 загиблих та 27 вцілілих)
3 3 квітня 1941 «Вустершир»[6] допоміжний крейсер  Військово-морські сили Великої Британії 11402 Конвой SC 26 пошкоджений
58°19′ пн. ш. 27°25′ зх. д. / 58.317° пн. ш. 27.417° зх. д. / 58.317; -27.417 («Вустершир»)
? (1 загиблий та ? вцілілих)
Третій похід (5.07—12.08.1941, 39 діб; Лор'янСен-Назер)
4 5 серпня 1941 Kumasian[7] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 4922 7000 тонн генеральних вантажів Конвой SL 81 потоплено
53°26′ пн. ш. 15°40′ зх. д. / 53.433° пн. ш. 15.667° зх. д. / 53.433; -15.667 (Kumasian)
60 (1 загинув та 59 вцілілих)
Четвертий похід (8.09—26.09.1941, 19 діб; Сен-НазерСен-Назер)
5 19 вересня 1941 «Левіс»[8] корвет  Військово-морські сили Канади 925 Конвой SC 44 потоплений
60°07′ пн. ш. 38°37′ зх. д. / 60.117° пн. ш. 38.617° зх. д. / 60.117; -38.617 («Левіс»)
58 (18 загинули та 40 вціліло)
6 20 вересня 1941 Empire Burton[9] КАТ судно  Військово-морські сили Великої Британії 6966 9106 тонн пшениці Конвой SC 44 потоплено
61°34′ пн. ш. 35°05′ зх. д. / 61.567° пн. ш. 35.083° зх. д. / 61.567; -35.083 (Empire Burton)
54 (3 загиблих та 51 вцілілий)
П'ятий похід (22.10—12.11.1941, 22 доби; Сен-НазерСен-Назер)
7 7 листопада 1941 Nottingham[10] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 8532 генеральний вантаж потоплено
53°24′ пн. ш. 31°51′ зх. д. / 53.400° пн. ш. 31.850° зх. д. / 53.400; -31.850 (Nottingham)
62 (усі загинули)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. U-74. uboat.net. Архів оригіналу за 14 квітня 2021.(англ.)
  2. а б Ships hit by U-74. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2020.
  3. Patrols by U-74. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  4. Frodi. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  5. Leonidas Z. Cambanis. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  6. «Вустершир». Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  7. Kumasian. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  8. «Левіс». Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  9. Empire Burton. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  10. Nottingham. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

  • U-74. на uboat.net. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2020. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

37°32′ пн. ш. 0°10′ сх. д. / 37.533° пн. ш. 0.167° сх. д. / 37.533; 0.167Координати: 37°32′ пн. ш. 0°10′ сх. д. / 37.533° пн. ш. 0.167° сх. д. / 37.533; 0.167