Історико-юридичний факультет Ніжинського державного університету — Вікіпедія

Історико-юридичний факультет — один із найдавніших факультетів Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Історія[ред. | ред. код]

Історична освіта і наука у Ніжинській вищій школі має глибокі і славетні традиції. Із самого початку своєї багатої історії – а йдеться про один з трьох перших вузів України (після Львівського та Харківського університетів) Ніжинська вища школа (спочатку як гімназія вищих наук) мала класичне гуманітарне спрямування з поглибленим вивченням історичних дисциплін. Протягом тривалого часу — з 1875 по 1920 рр. вона діяла як історико-філологічний інститут. У 1882 р. в інституті було відкрите історичне відділення, на якому діяло історико-філологічне товариство, а з 1900 р. — археологічна комісія.

За радянської доби Ніжинський університет зазнав ряд реорганізацій, які, однак, не перервали традиції підготовки педагогів-істориків. У 1921 р. в Ніжинському інституті народної освіти було відкрито факультет соціального виховання, який готував учителів історії та суспільствознавства. В Інституті працювали талановиті вчені В. Ляскоронський, О.Покровський, М.Петровський, К.Штеппа, Г.Максимович та ін. У 1924 р. було відкрито Науково-дослідну кафедру історії культури і мови, до складу якої входили секції української і російської історії та античної культури. У 1934 р. в Педагогічному інституті було відкрито історичний факультет. У 1950 р. факультет було приєднано до філологічного факультету як історичне відділення, а у 1956 р. переведено до Полтавського педагогічного інституту. Відновлено факультет у Ніжині лише у 1968 р., а у 1973 р. його знов переведено до Чернігівського педагогічного інституту.

Лише в 1990 р. було прийнято рішення про відновлення історичної освіти у Ніжинському педінституті ім. М. Гоголя – спочатку у вигляді спеціалізації, а у 1992 р.- і спеціальності “Педагогіка і методика середньої освіти. Історія” на історико-філологічному факультеті.

Історико-правознавчий (нині історико-юридичний) факультет як окремий структурний підрозділ університету почав свою діяльність у 1998 році. На той час він об'єднував дві кафедри – кафедру історії України та правознавства та кафедру всесвітньої історії.

З 1999 р. на факультеті діє студентський дискусійний клуб, що сьогодні має назву - Історичний науково-дискусійний клуб (ІНДК).

Сучасність[ред. | ред. код]

Підрозділи[ред. | ред. код]

У теперішній час у структурі факультету чотири кафедри:

кафедра історії України та політології,
кафедра всесвітньої історії,
кафедра права та методики викладання історико-правознавчих дисциплін,
кафедра філософії та соціології.

Викладачі цих кафедр забезпечують викладання дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки на всіх факультетах університету, а також фахових дисциплін на історико-юридичному факультеті. Навчальний процес на історико-юридичному факультеті забезпечує досвідчений професорсько-викладацький колектив.

Навчальний процес з фахових дисциплін повністю забезпечений методичними матеріалами для самостійної підготовки студентів до лекцій та семінарських занять, виконання ІНДЗ, написання есе та рефератів.

На історико-юридичному факультеті працюють два спеціалізованих навчально-методичних кабінети, оснащені 27 персональними комп’ютерами, які об’єднані в єдину локальну мережу факультету-університету, а також мають вихід у мережу Інтернет.

Наукова робота[ред. | ред. код]

Наукові дослідження викладачі випускаючих кафедр проводять за такими напрямками:

Актуальні проблеми розвитку та трансформації історичної науки в Україні та методика викладання історії України у вузах і середніх навчальних закладах. ( керівник - завідувач кафедри історії України, професор О.Д. Бойко);
Історико-краєзнавчі старожитності Ніжинщини та Чернігівщини, (керівник – доцент кафедри історії України О.Ю.Москаленко);
Розвиток демократичної традиції у світовій історії (керівник – доцент кафедри всесвітньої історії, декан факультету Л.М.Мицик);
Навчально-методичні матеріали з всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін (керівник – доцент кафедри всесвітньої історії Р.А.Дудка);
Етнічна, міжконфесійна, соціально-економічна та політична історія Чернігівщини, (керівник – доцент кафедри всесвітньої історії П.П.Моціяка);
Суспільно-політичні трансформації в Україні 1985 р. – поч. XXI ст. (Індивідуальна тема д. політ. н., проф. О.Д.Бойко);
Інноваційні технології навчання історії та суспільних дисциплін (керівник - доцент кафедри права та методики викладання історико-правознавчих дисциплін О.В.Желіба).

Спеціальності[ред. | ред. код]

історія та правознавство,
історія,
археологія,
політологія.

Рівні підготовки[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

Серед викладачів факультету - 9 докторів наук, у тому числі відомі у світі історики-науковці В.М. Ричка, С.А. Леп'явко, В.І. Марочко, Л.В.Таран, В.І.Яровий, В.А. Рубель, Є.М. Луняк та 12 кандидатів наук. Серед викладачів факультету є відмінники освіти України доценти Є.М. Страшко, О.В.Ростовська, О.Ю.Москаленко, О.Г.Самойленко. Професор О.Д.Бойко нагороджений медаллю АПН України К.Д.Ушинського, доцент Л.М. Мицик – меддаллю МОН України.“Петро Могила”.

Міжнародні зв'язки[ред. | ред. код]

Для підвищення кваліфікації штатні викладачі випускаючих кафедр широко використовують ресурси провідних навчальних закладів і наукових установ України (НПУ ім. М.П. Драгоманова, Інститут історії НАН України тощо) та країн СНД (Московський державний університет, Мінський державний університет та ін.). Історико - юридичний факультет має широкі міжнародні зв’язки з університетами Росії, Білорусі, Польщі, Канади, США. Так у практику факультету входять закордонні стажування в рамках міжнародних наукових та науково-педагогічних проектів. У 1999 р. декан факультету, доцент кафедри всесвітньої історії Л.М.Мицик проходила стажування в університеті Квінз (Канада), в 2000 р. – у Центрально-Європейському університеті (Угорщина), у 2002-2003 рр. – в університеті штату Айова та Американській Федерації Викладачів, Вашингтон (США), у 2008 р. – в університеті штату Небраска-Лінкольн (США). 2007 року доцент Желіба О.В. взяв участь у науковому семінарі “Citizenship Learning in Germany and Europe”. – Haus auf der Alb, Bad Urach, Germany. У 2008 та 2012 рр. доценти кафедри всесвітньої історії О.Г.Самойленко та Ю.М.Давиденко пройшли наукове стажування у Варшавському університеті (Польща).

Література[ред. | ред. код]

Аніщенко В.О. Статут Гімназії вищих наук князя Безбородко / В.О. Аніщенко, О.В. Аніщенко, М.І. Супруненко // Наук. записки / Ніжин. держ. пед. ун-т. Психолого-педагогічні науки. - №2. - Ніжин, 2001. -С. 128-140.
Гімназія вищих наук кн. Безбородька (1820-1832) // Самойленко Г.В. Ніжинський державний педагогічний університет/Г.В.Самойленко, О.Г. Самойленко. - Ніжин, 1999.
Євтух Б. М. Ніжинська гімназія вищих наук князя Безбородька // Енциклопедія освіти / гол. ред. Василь Кремень. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — ISBN 978-966-667-281-3. — С. 586—587.
Самойленко Г.В. Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя / Г.В.Самойленко, О.Г. Самойленко. - Ніжин, 1999. - 278с.

Посилання[ред. | ред. код]

Гімназія Вищих Наук і Ліцей Князя Безбородька (1820-1832) ^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Калишевский Михаил. Нежинский лицей — «гимназия высших наук» [Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.]
Офіційний сайт університету