Бели — Вікіпедія

Белли (лат. Belli чи Beli) — стародавній кельтський народ на північному сході Піренейського півострова, що населяв територію сучасної іспанської провінції Сарагоса. Головним містом була Сегеда (Segeda). Іншими важливими містами були Nertóbriga і Bilbilis. Карбували кілька різновидів власних монет. Основою економіки було сільськогосподарське виробництво, а також металургія. Родючі ґрунти області їх розселення давали гарні врожаї зернових культур (зокрема ячменю), також було розвинене виробництво оливкової олії.

Історія[ред. | ред. код]

Бели були змішаного кельтського і іллірійського походження та мігрували близько IV століття до н. е., влаштувавшись в середній частині долини річки Ебро[1]. Ймовірно були споріднені племені белловаків[2].

У III столітті до н. е. увійшли до складу так конфедерації, що протистояла Риму, куди крім белів входили племена ареваків, титтіїв та лузонів, з якими вони перебували у близьких військово-політичних зв'язках.

У 179 році до н. е. підписаний мирний договір між Тиберієм Семпронієм Гракхом і племенами[3], однією з умов якого було нерозширення міських мурів Сегеди. Але у 154 році до н. е. бели порушили договір, розширивши стіни, що дало Риму формальний привід (casus belli) для початку війни. У 153 році до н. е., під час Першої нумантійської війни відбулася битва між військами конфедерації і тридцятитисячною армією римського консула Квінта Фульвія Нобіліора[4], під час якої загинуло 6000 римлян. З падінням Нуманції у 133 році до н. е. і крахом конфедерації, територія розселення белів увійшла до складу провінції Ближня Іспанія. Надалі бели поступово латинізувалися.

Див. також[ред. | ред. код]

Прмітки[ред. | ред. код]

  1. Пліній Старший, Історія, 3, 29
  2. Страбон, Географія, III, 4, 12
  3. Аппіан, Iberiké, 44
  4. Діодор Сицилійський, Історична бібліотека, 29, 28

Література[ред. | ред. код]

  • Ángel Montenegro et alii, Historia de España 2 — colonizaciones y formación de los pueblos prerromanos (1200—218 a.C), Editorial Gredos, Madrid (1989) ISBN 84-249-1386-8
  • Alberto J. Lorrio, Los Celtíberos, Universidad Complutense de Madrid, Murcia (1997) ISBN 84-7908-335-2
  • Francisco Burillo Mozota, Los Celtíberos, etnias y estados, Crítica, Barcelona (1998) ISBN 84-7423-891-9
  • Rafael Treviño, Rome's Enemies (4): Spanish Armies 218BC-19BC, Men-at-Arms series 180, Osprey Publishing, London (1986) ISBN 0-85045-701-7

Посилання[ред. | ред. код]