Державний кордон Ірану — Вікіпедія

Карта Ірану

Державний кордон Ірану — державний кордон, лінія на поверхні Землі та вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, що визначають межі державного суверенітету Ірану над власними територією, водами, природними ресурсами в них і повітряним простором над ними.

Сухопутний кордон[ред. | ред. код]

Загальна довжина кордону — 5894 км[1]. Іран межує з 7 державами. Уся територія країни суцільна, тобто анклавів чи ексклавів не існує[2].

Ділянки державного кордону
Держава Ділянка Довжина (км) Прикордонні регіони Примітки
Афганістан Афганістан схід 921
Вірменія Вірменія північний захід 44
Азербайджан Азербайджан північний захід 689
Ірак Ірак захід 1599
Пакистан Пакистан південний схід 959
Туреччина Туреччина північний захід 534
Туркменістан Туркменістан північ 1148

Морські кордони[ред. | ред. код]

Іран на півночі омивається водами внутрішнього Каспійського моря замкненої безстічної області; на півдні водами Перської і Оманської заток Індійського океану[2]. Загальна довжина морського узбережжя 2440 км + 740 км додатково узбережжя внутрішнього Каспійського моря[1]. Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[3]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[3]. Виключна економічна зона встановлена до двосторонньоузгоджених і серединних ліній у Перській затоці. Континентальний шельф — до його природних меж[4][1].


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Iran, Geography. Factbook.
  2. а б Атлас світу, 2005.
  3. а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  4. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]