Добовий біг — Вікіпедія

Добовий біг — один з видів ультрамарафону, в якому кожен учасник намагається пробігти якомога більшу дистанцію протягом 24 годин. Змагання зазвичай проводяться на 400-метровому стадіоні або на колі 1-2 км.

Найкращі бігуни часто пробігають 250 км і більше, залежно від умов. Деякі учасники мають команду помічників, інші розміщують все необхідне біля стартової зони, з хорошим доступом на кожному колі.

Часто добовий біг суміщений з 6 -и, 12 -и і 48-годинним бігом.

Крім добового бігу існує також і добова ходьба.

Рекорди[ред. | ред. код]

Суміе Інаґакі[en] (Японія), світова рекордсменка, в 2007
Мамі Кудо[en] (Японія) (праворуч), світова рекордсменка

Рекорди ІАЮ[ред. | ред. код]

Новостворена Міжнародна Асоціація ультрамарафону (ІАЮ) розпочала офіційну реєстрацію світових рекордів. У 1991 ІАЮ скасувала багато результатів, що були показані на незатвердженим трасах. З грудня 2013 року ІАЮ реєструє рекорди (вікові та абсолютні) незалежно від типу поверхні (шосе, стадіон, приміщення).[1]

Останні рекорди світу з добового бігу відповідно до типу поверхні[2]
Жінки Чоловіки
Результат Спортсмен Дата Місце Результат Спортсмен Дата Місце
Шосе 252,205 км Японія Мамі Кудо[en] 11/12.05.2013 Нідерланди Стенберген 290,221 км Греція Яніс Курос 2/3.05.1998 Швейцарія Базель
Стадіон 255,303 км Японія Мамі Кудо[en] 10/11.12.2011 Китайський Тайбей Тайбей 303,506 км Греція Яніс Курос 4/5.10.1997 Австралія Аделаїда
Приміщення 240,631 км Японія Суміе Інаґакі[en] 29/30.01.2011 Фінляндія Еспоо 275,576 км Росія Микола Сафін 27/28.02.1993 Росія Подольськ

8/9 квітня 2017 року на чемпіонаті Польщі з добового бігу в Лодзі Патріція Березновська перевищила рекорд світу. Вона показала 256,246 км. Три місяці по тому на чемпіонаті світу в Белфасті 1/2 липня 2017 року вона поліпшила свій результат до 259,991 км.

Добовий біг в СРСР/СНД[ред. | ред. код]

Володимир Деменев (Нитва, Пермська обл.) і Олександр Комісаренко (Тула) показали в одиночних забігах 264 (1977) і 266,529 (1982) км відповідно. Ткачук (Бровари) в 1985 пробіг 245 км. Це були сольні незмагальні забіги.

Перший в СРСР змагальний добовий пробіг відбувся в 1982 році в Москві. Наразі — «Доба бігом» в травні (починаючи з 1990 щорічно). З 1984 року проводився в Одесі.

З 1987 року на початку вересня в Ленінграді проводився «Випробуй себе»[ru], що включав напів-, марафон, 100 км і 24 години (з 2012 добовий біг не проводиться).

Змагання[ред. | ред. код]

Рьоічі Секія[zh] (Японія), чемпіон світу 2004, 2006, 2007, 2008

Перший міжнародний чемпіонат відбувся 3-4 лютого 1990 в місті Мілтон-Кінз (Бакінгемшир, Англія)[3]. У тому ж 1990 заснований Кубок Європи (залік за двома найкращими результатами), з 1992 проходить Чемпіонат Європи[4]. З 2003 року міжнародна асоціація ультрамарафону організовує Чемпіонати світу.

Чемпіонати світу[ред. | ред. код]

Рік Дата Місце проведення Чемпіон (чол), країна, дистанція Чемпіон (жін), країна, дистанція
2001 22/23.09 Італія Сан-Джованні-Лупатото Греція Яніс Курос 275,829 км Угорщина Едіт Берсеш 235,030 км
2003 11/12.10 Нідерланди Уден[en] Бельгія Поль Бекерс, 270,087 км Росія Ірина Реутович[ru], 237,052 км
2004 23/24.10 Чехія Брно Японія Рьоічі Секія, 269,085 км Японія Суміе Інаґакі[en], 237,154 км
2005 16/17.07 Австрія Вьоршах[ru] Росія Анатолій Кругліков, 268,065 км Росія Людмила Калініна, 242,228 км
2006 25/26.02 Китайський Тайбей Тайбей Японія Рьоічі Секія -2-, 272,936 км Японія Суміе Інагакі -2-, 237,144 км
2007 28/29.07 Канада Драммонвіль Японія Рьоічі Секія -3-, 263,562 км Росія Людмила Калініна -2-, 236,848 км
2008 18/19.10 Південна Корея Сеул Японія Рьоічі Секія -4-, 273,366 км Франція Анн-Марі Верне[fr], 239,685 км
2009 02/03.05 Італія Бергамо Швеція Хенрік Олссон, 257,042 км Франція Анн-Сесіль Фонтен, 243,644 км
2010 14/15.05 Франція Брив-ла-Гаярд Японія Шинго Інуоє, 273,708 км Франція Анн-Сесіль Фонтен -2-, 239,797 км
2011 Скасовані[5] Швейцарія Бруг, потім
Китайський Тайбей Тайбей
2012 08/09.09 Польща Катовиці США Майк Мортон[en] 277,543 км Чехія Міхаела Дімітріаду 244,232 км
2013 11—12 травня Нідерланди Стенберген США Джон Ольсен 269,675 км Японія Мамі Кудо[en] 252,205 км WR*[6]
2014 Скасовано[7] Чехія Плзень, потім
Китайський Тайбей Тайбей
2015 11/12 квітня Італія Турин Німеччина Флоріан Рейс 263,899 США Кетлін Надь 244,495
2017[pl] 1/2.7.2017 Велика Британія Белфаст Японія Йошіхіко ІшІкава 270,870 Польща Патріція Березновська[pl] 259,991 WR
XIII 11/12.5.2019 Австрія Ірднинг[en]

Чемпіонати Європи[ред. | ред. код]

Дата Місце проведення Чемпіон (чол) Чемпіон (жін)
1992 Нідерланди Апелдорн
1993 Швейцарія Базель
1994
1995
Скасовано
Бельгія Торхаут[en]
IV 21/22.9.1996 Франція Курсон Угорщина Ференц Дьорі[hu] 259,922 Франція Марі Бертран 231,049
V 3/4.8.1997 Швейцарія Базель[de] Росія Володимир Тівіков 249,039 Росія Ірина Реутович[ru] 236,284
VI 29/30.8.1998 Франція Маркетт-ле-Лілль Бельгія Люсьєн Тельман 267,626 Франція Марі Бертран -2- 226,457
VII 25/26.9.1999 Італія Сан-Джованні-Лупатото Греція Яніс Курос Росія Ірина Реутович -2- 223,763
VIII 21/22.10.2000 Нідерланди Уден[en] Словаччина Любомир Хрмо 259,273 км Росія Ірина Реутович -3- 225,418 км
IX 25/26.5.2001 Нідерланди Апелдорн Бельгія Поль Беккерс 269,559 Росія Ірина Реутович -4- 226,634
X 7/8.9.2002 Франція Гравіньї Німеччина Йенс Лукас 267,294 Угорщина Едіт Берцеш 232,284
XI 11/12.10.2003 Нідерланди Уден[en] Бельгія Поль Бекерс -2- 270,087 км Росія Ірина Реутович[ru] 237,052 км
XII 23/24.10.2004 Чехія Брно Словаччина Любомир Хрмо 259,064 Росія Галина Єрьомина 235,012
XIII 16/17.7.2005 Австрія Вьоршах[ru] Росія Анатолій Кругліков 268,065 км Росія Людмила Калініна 242,228 км
XIV 23/24.9.2006 Італія Сан-Джованні-Лупатото Росія Володимир Бичков 254,774 Росія Ірина Коваль 229,452
XV 5/6.5.2007 Іспанія Мадрид Росія Анатолій Кругликов -2- 257,358 Росія Людмила Калініна -2- 233,307
2008
не проводився
XVI 2/3.5.2009 Італія Бергамо Швеція Хенрік Олссон 257,042 км Франція Анн-Сесіль Фонтен 243,644 км
XVII 13/14.5.2010 Франція Брив-ла-Гаярд Італія Іван Кудін[it] 263,841 Франція Анн-Сесіль Фонтен -2-, 239,797 км
2011
Скасовано[5]
Швейцарія Бруг
XVIII 08/9.9.2012 Польща Катовиці Німеччина Флоріан Рейс[de] Чехія Міхаела Дімітріаду 244,232 км
XIX 11/12.5.2013 Нідерланди Стенберген Німеччина Флоріан Рейс -2-, 259,939 км Франція Анн-Марі Верне[fr] 229,393 км
2014
Скасовано[7]
Чехія Плзень
XX 11/12.4.2015 Італія Турин Німеччина Флоріан Рейс -3-, 263,899 Швеція Марія Янссон 238,964
XXI 22/23.10.2016 Франція Альбі Велика Британія Дан Лоусон 261,843 Швеція Марія Янссон -2- 250,647 ER

Чемпіонат України[ред. | ред. код]

Офіційний чемпіонат України з добового бігу довгий час не проводився. Змагання команди Шрі Чінмоя[8] не мали офіційного статусу. Тому найсильніші ультрамарафонці України розігрували свою першість на головному старті сезону — Чемпіонаті світу (також неофіційно).

Переможці[ред. | ред. код]

2010—2013[ред. | ред. код]
Рік Дата Місце проведення Чемпіон (чол.), місто Чемпіон (жін.), місто
2010 14/15.05 Франція Брив-ла-Гаярд Валерій Христенок Київ
2012 08/09.09 Польща Катовиці Ігор Мудрик Вінниця Ніна Мітрофанова Харків
2013 11/15.05 Нідерланди Стенберген Володимир Васютін Енергодар Лариса Лабарткава Львів
2015 11/12 квітня Італія Турин Валерій Христенок Київ Олена Шевченко Одеса


З 2014[ред. | ред. код]

У 2014 ФЛАУ надала офіційного статусу київським змаганням. Першим офіційний чемпіонат України з добового бігу відбувся в Києві. В квітні 2015 року традиційно був розіграний неофіційний чемпіонат України на Чемпіонаті світу в Турині.

Рік Дата Місце проведення Чемпіон (чол.), місто Чемпіон (жін.), місто
2014 20/21.09 Київ Ігор Мудрик Вінниця Світлана Іпатко Київ
2015[9] 11/12 квітня Італія Турин Валерій Христенок Київ Олена Шевченко Одеса
2015 19/20.09 Київ

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [Сверхмарафон: векторы развития на ближайшие годы(рос.). Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017. Сверхмарафон: векторы развития на ближайшие годы(рос.)]
  2. IAU World_Best_Performances_Ocober_2010.pdf [Архівовано 15 травня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  3. 'Running' April 1990,Volume 108, p.6
  4. gbrathletics: World and European Ultra Running Championships [Архівовано 9 серпня 2011 у Wayback Machine.] (Treppchenplätze 2003—2006)
  5. а б http://www.iau-ultramarathon.org/index.asp?menucode=h02&col001=941&tmp=tmp3&foto=photo0 [Архівовано 14 березня 2012 у Wayback Machine.] Final Update on the 24 Hour World Championships 2011
  6. uitslagen 2013 may 11 [Архівовано 8 червня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. а б Cancellation of 2014 24 Hour IAU World Championships [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] Звернення президента федерації (2014) (англ.)
  8. /12/6 годинний біг Самоперевершення. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
  9. неофіційний

Посилання[ред. | ред. код]