Думанці — Вікіпедія

село Думанці
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Леськівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71080190020051169
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване до 1789 р.
Населення 760
Поштовий індекс 19645
Телефонний код +380 472
Географічні дані
Географічні координати 49°14′58″ пн. ш. 32°12′59″ сх. д. / 49.24944° пн. ш. 32.21639° сх. д. / 49.24944; 32.21639Координати: 49°14′58″ пн. ш. 32°12′59″ сх. д. / 49.24944° пн. ш. 32.21639° сх. д. / 49.24944; 32.21639
Середня висота
над рівнем моря
85 м
Водойми р. Тясмин
Місцева влада
Адреса ради с. Леськи
Карта
Думанці. Карта розташування: Україна
Думанці
Думанці
Думанці. Карта розташування: Черкаська область
Думанці
Думанці
Мапа
Мапа

CMNS: Думанці у Вікісховищі

Ду́манці — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Леськівській сільській громаді. За даними перепису 2001 року в селі мешкало 760 людей.

Історія[ред. | ред. код]

11 — 13 лютого 1920 року у Думанцях під час Зимового походу стояв на відпочинку Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР[1].

В селі Думанці на даний час є кам'яна церква Святого Миколая, але колись була,  дерев'яна на кам'яному фундаменті — це була пам'ятка архітектури. І під час технічного огляду, який проводив архітектор Попель Іван Романович 15 листопада 1984 р. оцінив її стан як "задовільний". Також замовили табличку яка є копією попередньої, але прикріпити не встигли, бо церква була пограбована та спалена грабіжниками. Табличка збережена до нашого часу жителем села Думанці, Тузом Володимиром Михайловичем, пращури якого походять з козацького роду.

Населення[ред. | ред. код]

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 712 93,68 %
Російська 35 4,61 %
Інше 13 1,71 %
Разом 760 100,00 %

Сучасність[ред. | ред. код]

Думанці розміщене за 26 км від обласного центру, за 6 км від автодороги Канів — Черкаси — Кременчук, на річці Тясмин.

Село було відоме старовинною дерев'яною Миколаївською церквою, побудованою у 1789 році. Належала до пам'яток національного значення. Пізніша перебудова (ймовірно ХІХ ст.) внесла в образ церкви риси класицизму. Церква згоріла 1997 року. У середині 2000 років в селі коштом мешканців збудували нову церкву, але вже на новому місці.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]