Квазізоря — Вікіпедія

Квазізоря (її ще називають зорею чорної діри) — це гіпотетичний тип надзвичайно масивних зір, які, можливо, існували дуже рано в історії Всесвіту. На відміну від сучасних зір, джерелом енергії яких є ядерний синтез у їх ядрах, енергія квазізорі надходить від матеріалу, що падає на чорну діру в її центрі^[1].

Опис[ред. | ред. код]

Вважається, що квазізоря утворюється, коли ядро великої протозорі колапсує в чорну діру під час її утворення, а зовнішні шари зорі були досить масивні, щоб поглинути отриманий сплеск енергії, без викиду в міжзоряне середовище (як це відбувається в сучасних наднових). Маса такої зорі повинна була становити не менше 1000 мас Сонця^[1]. Такі зорі, можливо, також утворювалися, коли гало темної матерії притягувало величезну кількість газу за допомогою гравітації, у ранньому Всесвіті. У такий спосіб можуть утворюватися надмасивні зорі масою в десятки тисяч сонячних мас^[2][3]. Такі великі зорі могли сформуватися лише на початку історії Всесвіту — ще до того, як водень та гелій були забруднені важчими елементами; таким чином, вони, можливо, були дуже масивними зорями населення III.

Після того як чорна діра формується в ядрі протозорі, вона продовжуватиме генерувати велику кількість променистої енергії від падіння додаткового зоряного матеріалу. Ця енергія протидіяла б силі сили тяжіння, створюючи рівновагу, подібну до тієї, яка підтримує сучасні зорі на основі термоядерного синтезу^[4]. Прогнозується, що квазізоря мала максимальний термін життя близько 7 мільйонів років^[5], протягом якого чорна діра в ядрі виросла б приблизно до 1000—10 000 мас Сонця^[1]. Ці чорні діри середньої маси були запропоновані як джерело надмасивних чорних дір сучасної епохи. Прогнозується, що квазізорі мали температуру поверхні обмеженою приблизно 4000 К (3730 °C) і діаметр приблизно 10 мільярдів км (66,85 а. о.) або в 7187 разів більше, ніж діаметр Сонця, і кожна з них випромінювала б стільки ж світла, як невелика галактика.

Див. також[ред. | ред. код]

• Квазар
• Об'єкт Торна — Житков
• Гіпергігант
• Надгігант

Примітки[ред. | ред. код]

п о р Чорні діри Типи Шварцшильда • Обертальна чорна діра • заряджена • заряджена, яка обертається  • Екстремальна • Віртуальна Розміри Планківська • Електронна • Зоряної маси • Середньої маси • Надмасивна • Квазар (Активні ядра галактик • Лацертиди • Велика група квазарів) Утворення Зоряна еволюція • Колапс • Білий карлик • Межа Чандрасекара • Нейтронна зоря • Межа Оппенгеймера — Волкова • Кваркова зоря • Преонна зоря • Наднова • Гіпернові зорі • Гамма-спалахи Властивості Горизонт подій • Термодинаміка чорних дір • Гравітаційний радіус • Фотонна сфера • Ергосфера • Процес Пенроуза • Процес Бленфорда - Знаєка • Акреція Бонді • Спагетіфікація • Гравітаційна лінза • Співвідношення M–сигма • Квазіперіодичні осциляції • Випромінювання Гокінга • Зникнення інформації в чорній дірі Моделі Мембранна парадигма • Гравітаційна сингулярність • Кільцеподібна сингулярність • Первинна чорна діра • Гравастар • Темна зоря • Зоря темної енергії • Чорна зоря • Магнітосферний об'єкт, що вічно колапсує • Фазболл • Гола сингулярність • Біла діра • Кротовина • Параметр Іммірдзі • Кугельбліц • Квазізоря Теорії Теорема про сингулярності Пенроуза - Хокінга • Чорні діри не мають волосся • Інформаційний парадокс • Принцип космічної цензури  • Несингулярні моделі чорних дір • Голографічний принцип • Комплементарність чорних дір Точні рішення в ЗТВ Шварцшильда  • Керра  • Рейснера - Нордстрема  • Керра - Ньюмена  • Точне рішення чорної діри Пов'язані теми Список чорних дір (Список квазарів)  • Хроніка фізики чорних дір  • RXTE  • Гіперкомпактна зоряна система  • Сингулярний реактор  • Чисельна відносність  • Гравітаційні хвилі Категорія:Чорні діри