Кочубіїв — Вікіпедія

село Кочубіїв
	Хрестовоздвиженська церкваХрестовоздвиженська церква
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Громада	Чемеровецька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA68020290220033560
Основні дані
Засноване	1566
Населення	1008
Площа	3,764 км²
Густота населення	267,8 осіб/км²
Поштовий індекс	31665
Телефонний код	+380 3859
Географічні дані
Географічні координати	48°49′27″ пн. ш. 26°23′31″ сх. д. / 48.82417° пн. ш. 26.39194° сх. д.Координати: 48°49′27″ пн. ш. 26°23′31″ сх. д. / 48.82417° пн. ш. 26.39194° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	217 м
Водойми	річки: Жванчик, Безіменна, Безіменна
Місцева влада
Адреса ради	31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40
Карта
	Кочубіїв
	Кочубіїв
Мапа
	Кочубіїв у Вікісховищі

Кочубіїв — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва[ред. | ред. код]

На деяких картографічних ресурсах помилково позначене як Кочубеїв. Назв має татарське походження, так як історичних документах вказано поселення як їх аул.

Географія[ред. | ред. код]

Подільське село Кочубіїв розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, за 20 кілометрів від Кам’янця-Подільського. У сел річки Безіменна та Безіменна впадають у Жванчик.

Кочубіїв знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою.

Історія[ред. | ред. код]

Згадується 11 травня 1469 року в книгах галицького суду^[1].

Також село згадується у 1566 році.

Церква Здвиження збудована після 1719 року – дерев’яна триверха споруда. Нова кам’яна п’ятиверха церква збудована в 1869 році.

На початку XIX століття Кочубіїві працював кам’яний водяний млин капітана Бистрицького.

Ще у кінці ХІХ століття «Словник Географічний Королевства Польського» називає Кочубіїв «безсумнівно аулом татарським»^[2].

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади.^[3] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.^[4]

Населення[ред. | ред. код]

Населення становить 1008 осіб.

Мова[ред. | ред. код]

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Відсоток
українська	99,5%
російська	0,5%

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Медведський-Коваль Костянтин Васильович — помічник скарбника 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
Орловський Михайло Якимович — православний священик, краєзнавець.
Грінченко Тамара Олексіївна — український фахівець у галузі інформаційних технологій.
Валіцький Віктор Миколайович — український військовослужбовець ЗС України.

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Світлини[ред. | ред. код]

Хрестовоздвиженська церква 1869 р
Школа
Старий млин на річці Жванчик
Річка Жванчик біля села

Див. також[ред. | ред. код]

Поділля — історико-географічна область.
Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
Подільський говір — різновид говорів української мови.
Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.330, № 3428 (лат.)
↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 1 серпня 2019.
↑ ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]

Погода в селі Кочубіїв [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Облікова картка на сайті Верховної ради України
Kociubijów (Koczubijów) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 232. (пол.)
Kociubijów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 98. (пол.)

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.330, № 3428 (лат.)

[2] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 1 серпня 2019.

[3] ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92

[4] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[ukr-socialdata-mova-2001-5] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]