Марія Габрієл — Вікіпедія

Марія Габрієл
болг. Мария Габриел
Заступник прем'єр-міністра Болгарії
6 червня 2023 — 9 квітня 2024
Президент	Румен Радев
Прем'єр-міністр	Николай Денков
Наступник	Людміла Пєткова
Міністр закордонних справ Болгарії
6 червня 2023 — 9 квітня 2024
Прем'єр-міністр	Николай Денков
Попередник	Іван Кондов
Наступник	Стефан Димитров
Європейський комісар з інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді
1 грудня 2019 — 15 травня 2023
Президент	Урсула фон дер Ляєн
Попередник	Тібор Наврачич
Наступник	Іліана Іванова
Європейський комісар з цифрової економіки та суспільства
7 липня 2017 — 30 листопада 2019
Президент	Жан-Клод Юнкер
Попередник	Гюнтер Етінгер
Наступник	Маргрете Вестагер
Депутат Європейського парламенту від Болгарії
14 липня 2009 — 6 липня 2017
Народилася	20 травня 1979(1979-05-20)[1] (44 роки) Хаджидимово, Народна Республіка Болгарія
Відома як	політична діячка
Країна	Болгарія
Alma mater	Інститут політичних досліджень Бордоd і Пловдивський університет
Політична партія	ГЕРБ
gov.bg/bg/pravitelstvo/sastav-na-pravitelstvoto/biografii/mariya-gabriel-zamestnik-ministar-predsedatel-i-ministar-na-vanshnite-raboti
Медіафайли у Вікісховищі

Марія Іванова Габрієл (болг. Мария Иванова Габриел; нар. 20 травня 1979(19790520), Гоце Делчев, Болгарія) — болгарська політична діячка, член партії «ГЄРБ». Міністр закордонних справ Болгарії з 6 червня 2023 до 9 квітня 2024 року. З 1 грудня 2019 обіймала посаду європейського комісара з інновацій, досліджень, освіти та молоді в комісії фон дер Ляєн. З 2017 до 2019 року — європейський комісар з цифрової економіки та суспільства в комісії Юнкера. Депутат Європейського парламенту з 2009 до 2017 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчила середню школу імені доктора Петра Берона з французькою мовою в Кюстендилі (1992–1997). Отримала ступінь бакалавра в Пловдивському університеті (1997–2001). Навчалася в Інституті політичних досліджень Бордо, Франція (2001–2002) і має ступінь магістра в області порівняльної політології, міжнародних відносин. Закінчила Докторську школу політичних досліджень, Бордо, Франція (2002–2003).

З 2008 по 2009 — парламентський секретар Європарламенту від партії ГЄРБ. Брала участь у міжнародній науково-дослідній програмі «Парламентське представництво на національному та європейському рівнях» (PARENEL), Європейській програмі Equal 2004–2008, частині Європейської стратегії зайнятості та фінансується Європейським соціальним фондом — проєкт EVEA (Економічні цінності Європейської асоціації).

Депутат Європейського парламенту з 2009 до 2017 року.

Європейський комісар з цифрової економіки та суспільства (2017—2019)

Європейський комісар з інновацій, досліджень, освіти та молоді (2019—2023).

У травні 2023 року пішла в неоплачувану відпустку в Єврокомісії, щоб узяти участь у формуванні уряду в Болгарії як представниця партії ГЄРБ, яка отримала найбільше місць на виборах, що відбулись у квітні^[2]. Після домовленості про формування уряду на ротаційній основі з другою найбільшою силою в парламенті, групою «Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія», Габрієл повернула невиконаний мандат на формування уряду^[3]. Відповідно до угоди, перші 9 місяців уряд очолюватиме представник партії «Продовжуємо зміни» Денков, Габрієл обійме посаду віцепрем'єр-міністра та міністра закордонних справ, а на наступні 9 місяців вони обміняються посадами^[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Офіційний сайт [Архівовано 12 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Біографія Габрієл на сайті уряду Болгарії. Архів оригіналу за 11 червня 2023

п о р Чинні міністри закордонних справ країн Європи  Європейського Союзу (Жозеп Боррель)  Австрії (Александер Шалленберг) •  Албанії (Ольта Джачка) •  Андорри (Марія Убах Фонт) •  Бельгії (Аджа Лябіб) •  Білорусі (Сергій Алейник) •  Болгарії (Марія Габрієл) •  Боснії і Герцеговини (Ельмедин Конакович) • Ватикану (Пол Річард Галлахер) •  Великої Британії (Девід Кемерон) •  Греції (Георгос Герапетрітіс) •  Данії (Ларс Люкке Расмуссен) •  Естонії (Маргус Тсахкна) •  Ірландії (Міхал Мартін) •  Ісландії (Тордіс Колбрун Рейкфьорд Гильфадоттір) •  Іспанії (Хосе Мануель Альбарес) •  Італії (Антоніо Таяні) •  Латвії (Байба Браже) •  Литви (Ґабріелюс Ландсберґіс) •  Ліхтенштейну (Домінік Гаслер) •  Люксембургу (Жан Ассельборн) •  Мальти (Єн Борґ) •  Молдови (Ніку Попеску) •  Монако (Ізабель Берро) •  Нідерландів (Вопке Гукстра) •  Німеччини (Анналена Бербок) •  Норвегії (Аннікен Гуйтфельдт) •  Північної Македонії (Буяр Османі) •  Польщі (Радослав Сікорський) •  Португалії (Жуан Гомес Кравіньйо) •  Росії (Сергій Лавров) •  Румунії (Лумініца Одобеску) •  Сан-Марино (Лука Беккарі) •  Сербії (Івиця Дачич) •  Словаччини (Юрай Бланар) •  Словенії (Таня Файон) •  Угорщини (Петер Сіярто) •  України (Дмитро Кулеба) •  Фінляндії (Еліна Валтонен) •  Франції (Стефан Сежурне) •  Хорватії (Гордан Грлич Радман) •  Чехії (Ян Ліпавський) •  Чорногорії (Ранко Кривокапич) •  Швейцарії (Ігнаціо Кассіс) •  Швеції (Тобіас Більстрем)

п о р Комісія фон дер Ляєн (з 2019 року) Президент: Урсула фон дер Ляєн Перший віцепрезидент: Франс Тіммерманс Віцепрезиденти: Маргрете Вестагер • Валдіс Домбровскіс • Жозеп Боррель • Марош Шефчович • Вера Йоурова • Дубравка Шуїця • Маргарітіс Схінас Закордонні справи і політика безпеки Жозеп Боррель Міжвідомчі відносини та прогнозування Марош Шефчович Цінності і прозорість Вера Йоурова Демократія і демографія Дубравка Шуїця Пропаганда європейського способу життя Маргарітіс Схінас Бюджет і адміністрація Йоганнес Ган Фінанси Мейрід МакГіннесс Інновації та молодь Марія Габрієл Робочі місця і соціальні права Ніколя Шміт Економіка Паоло Джентілоні Сільське господарство Януш Войцеховський Згуртованість та реформи Еліза Феррейра Сусідство та розширення Олівер Варгеї Здоров'я Стелла Киріакідес Правосуддя Дідьє Рейндерс Транспорт Адіна-Іоана Валеан Соціальна рівність Гелена Даллі Внутрішній ринок Тьєррі Бретон Внутрішні справи Йлва Йоганссон Кризове реагування Янез Ленарчич Міжнародне партнерство Ютта Урпілайнен Енергетика Кадрі Сімсон Довкілля, океани та рибальство Віргініюс Сінкевічюс

п о р Комісія Юнкера (2014—2019) Президент: Жан-Клод Юнкер Перший віцепрезидент: Франс Тіммерманс Верховенство права та фундаментальні права Франс Тіммерманс Міжінституційні відносини та адміністрування Франс Тіммерманс Закордонні справи і політика безпеки Федеріка Могеріні Цифрова економіка і суспільство Марія Габрієл Енергетичний союз Марош Шефчович Робочі місця, зростання, інвестиції та конкуренція Юркі Катайнен Євро і соціальний діалог Валдіс Домбровскіс Фінансова стабільність, фінансові послуги та ринки Джонатан Гілл (2014—2016) Валдіс Домбровскіс (з 2016) Цифровий єдиний ринок Андрус Ансип Юстиція, фундаментальні права та громадянство Вера Йоурова Економіка та фінанси П'єр Московісі Оподаткування, митний союз, аудит та боротьба з шахрайством П'єр Московісі Бюджет та людські ресурси Крісталіна Георгієва (2014—2016) Гюнтер Етінгер (з 2017) Зайнятість, праця та соціальна сфера Маріанна Тіссен Регіональна політика Коріна Крецу Розширення та європейська політика сусідства Йоганнес Ган Міграція, внутрішні справи та громадянство Дімітріс Аврамопулос Охорона здоров'я та безпека харчових продуктів Витяніс Андрюкайтіс Безпека союзу Джуліан Кінг Внутрішній ринок та послуги Ельжбета Беньковська Промисловість та підприємництво Ельжбета Беньковська Кліматичні зміни Мігель Аріас Каньєте Енергетика Мігель Аріас Каньєте Міжнародне співробітництво та розвиток Невен Мимиця Конкуренція Маргрете Вестагер Транспорт Віолета Булк Торгівля Сісілія Мальмстрем Навколишнє середовище Кармену Велья Рибальство та морські справи Кармену Велья Освіта, культура, багатомовність та молодь Тібор Наврачич Дослідження, інновації та наука Карлуш Моедаш Сільське господарство і розвиток сільських районів Філ Гоган Гуманітарна допомога та кризове реагування Христос Стіліанідес

п о р Європейські комісари з питань досліджень, інновацій та науки   Фріц Хельвіг (1967—1970) • Ральф Дарендорф (1973—1977) • Гвідо Бруннер (1977—1981) • Філіппо Маріа Пандолфі (1989—1993) • Антоніо Руберті (1993—1995) • Едіт Крессон (1995—1999) • Філіп Бускен (1999—2004) • Луї Мішель (2004) • Янез Поточнік (2004—2010) • Маїре Геоґкехан (2010—2014) • Карлуш Моедаш (2014—2019) • Марія Габрієл (з 2019)

п о р Європейські комісари з питань цифрової економіки і суспільства   Карл-Хайнц Нар'єс (1985—1992) • Антоніо Руберті (1992—1995) • Мартін Бангеман (1995—1999) • Ерккі Лііканен (1999—2004) • Ян Фігель (2004) • Вів'єн Редінг (2004—2010) • Нелі Крус (2010—2014) • Гюнтер Етінгер (2014—2017) • Андрус Ансип (2017) • Марія Габрієл (2017—2019)

У соціальних мережах Facebook · Twitter Довідкові видання Munzinger IBA · OpenSanctions Нормативний контроль Freebase: /m/0wkp63l · GND: 1194445942 · MAK: 9811788049105606 · VIAF: 3153156858479849780001 · WorldCat: viaf-3153156858479849780001

Це незавершена стаття про особу Болгарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.