Населення Гібралтару — Вікіпедія

Населення Гібралтару M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 29,3 тис. осіб
Густота 3221,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції 3,28 ‰
Природний рух
Природний приріст 0,24 %
Народжуваність 14,08 ‰
Фертильність 1,91 дітей на 1 жінку
Смертність 8,37 ‰
Смертність немовлят 6,16 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 20,11 %
 • 15–64 років 64,48 %
 • старіші за 65 років 15,41 %
Середня тривалість життя 79,28 року
 • чоловіків 76,43 року
 • жінок 82,34 року
Статева структура
загалом 1,01 чол./жін.
при народженні 1,07 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 0,9 чол./жін.
після 65 років 0,97 чол./жін.
Етнічні групи
Нація гібралтарці
Найбільший етнос британці
Нацменшини іспанці
Мови
Офіційна англійська
Також у побуті іспанська, італійська, португальська

Населення Гібралтару. Чисельність населення країни 2015 року становила 29,3 тис. осіб (219-те місце у світі)[1]. Чисельність гібралтарців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 14,08 ‰ (139-те місце у світі), смертність — 8,37 ‰ (83-тє місце у світі), природний приріст — 0,24 % (180-те місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Гібралтарі, станом на 2015 рік, дорівнює 14,08 ‰ (139-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,91 дитини на одну жінку (134-те місце у світі)[1].

Смертність у Гібралтарі 2015 року становила 8,37 ‰ (83-тє місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,24 % (180-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Гібралтару, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Гібралтару становить 34,5 року (81-ше місце у світі): для чоловіків — 33,6, для жінок — 33,5 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 79,28 року (46-те місце у світі), для чоловіків — 76,43 року, для жінок — 82,34 року[1].

Вікова структура населення Гібралтару, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 20,11 % (3 014 чоловіків, 2 870 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 15,58 % (2 383 чоловіка, 2 174 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 38,44 % (5 678 чоловіків, 5 569 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 10,47 % (1 418 чоловіків, 1 644 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 15,41 % (2 216 чоловіків, 2 291 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,7; коефіцієнт розлучуваності — 3,2; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 48 (дані за 2010 рік)[2][3].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 3221,7 особи/км² (5-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Гібралтар надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 100 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,07 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста країни: Гібралтар (столиця) — 29,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 3,28 ‰ (183-тє місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2011 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
британці
  
92.2%
іспанці
  
2.1%
європейці
  
2.4%
інші
  
1.6%
марокканці
  
1.6%

Головні етноси країни: іспанці, італійці, англійці, мальтійці, португальці, німці, вихідці з Півночі Африки.

Мови[ред. | ред. код]

Мови Гібралтару (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
  
%
іспанська
  
%
італійська
  
%
португальська
  
%

Офіційна мова[4]: англійська. Інші поширені мови: іспанська, італійська, португальська.

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Гібралтарі (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
78.1%
мусульмани
  
4%
християни
  
3.2%
юдаїзм
  
2.1%
індуїсти
  
1.8%
інші
  
0.9%
атеїсти
  
2.9%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 78,1 %, англіканство — 7 %, іслам — 4 %, інші течії християнства — 3,2 %, юдаїзм — 2,1 %, індуїзм — 1,8 %, інші — 0,9 %, не сповідують жодної — 2,9 % (станом на 2001 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні.

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 6,16 ‰ (164-те місце у світі); хлопчиків — 6,85 ‰, дівчаток — 5,42 ‰[1].

Захворювання[ред. | ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]

Дані про відсоток осіб за межею бідності відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 24 тис. унікальних інтернет-користувачів (200-те місце у світі), що становило 82 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2013 року становили 22,91 тис. осіб (211-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: промисловість і будівництво — 40 %; сфера послуг — 60 % (2001)[1]. Безробіття 2005 року дорівнювало 3 % працездатного населення (22-ге місце у світі)[1]/ Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні.

Кримінал[ред. | ред. код]

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Гібралтару
Рік Населення Зміна
1950 23 000
1955 24 000 +4.3%
1960 24 000 +0.0%
1965 25 300 +5.4%
1970 26 500 +4.7%
1975 29 700 +12.1%
1980 29 700 +0.0%
1985 28 600 −3.7%
1990 30 900 +8.0%
1995 27 200 −12.0%
2000 27 000 −0.7%
2005 28 800 +6.7%
2010 29 500 +2.4%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[5].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ Великої Британії.

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа Gibraltar : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 23 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 23 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]