Назва | Рік встановлення | Розташування | Фото | Короткі відомості |
Воїнам-«афганцям» | 2004 | | | Споруджений у 2004 році. |
Героям Буковинського куреня | 1995 | у сквері на розі вулиць Руської й Садовського | | Споруджений у 1995 році. Автор — Іван Салевич. На щиті напис: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за неї». |
Сидору Воробкевичу | 2006 2023 | у сквері навпроти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича | | Гіпсову копію погруддя було встановлено ще 1991 року, а до Дня міста 2006 року (6 жовтня) за сприяння політиків і громадськості міста її замінили на оригінальний витвір з міді[1]. Автор — Микола Лисаківський. Після проведення архітектурного конкурсу Департаментом урбаністики та архітектури було встановлено новий пам'ятник Воробкевичу. Він був виготовлений за гроші меценатів. |
Полеглим солдатам ц. і к. 41 піхотного полку імені архікнязя Євгена | | на розі вулиць Головна та Героїв Майдану | | На цьому місці стояв пам'ятник полеглим солдатам ц. і к. 41 піхотного полку імені архікнязя Євгена. Встановлений 02 грудня 1902 року з нагоди 200-річчя полку. За радянських часів, 14 грудня 1949 року його зруйнували. Десь у середині 2000-х років ентузіасти розшукали шість великих фрагментів цього пам'ятника, зокрема, — розколотий навпіл цоколь з надписами. Розбиту плиту встановили на старе місце[2]. На цоколі — напис (українською, німецькою та румунською мовами): «Поляглим на полю Слави синам-борцям 41-го піхотного полку імени архікнязя Євгенія. Вдячна Буковина». |
Гакману Євгену, митрополиту | 2006 | перед Святодухівським православним кафедральним собором | | Встановлено навесні 2006 року. |
Главці Йозефу | | в дендропарку Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича | | Встановлено у 1937 році, скульптор А. Северін. |
Емінеску Міхаю | 2000 | у скверику на вулиці Ватутіна | | Автор — Іван Миколайович Салевич. Встановлено 2000 року. |
Пам'ятний знак жертвам Голодомору | 2018 | на розі вулиць Руської та Шевченка | | Пам'ятник складається з двох майданчиків, на яких розташовані три чорних гранітних куби, які викарбував скульптор Іван Салевич ще у 2005 році. На їхніх гранях викарбували роки голодомору, а також слова «Голодомор, геноцид, репресії». Куби оточують 14 шестиметрових вертикальних чавунних стовпів, на вершинах яких — стебла пшениці з достиглим колосом, яке пов'язується з сумнозвісним законом «трьох колосків». Хоч Буковина не була у складі СРСР у 1930-х роках, вона застала не менш жахливий Голодомор 1946—1947 років, який спричинив масову загибель людей через експорт-допомогу зерна СРСР повоєнним соціалістичним країнам Європи. |
Ференцу Лісту | 2015 | у сквері біля площі Філармонії | | Пам’ятний знак збудовано за проектом ужгородського скульптора Михайла Колодка. "Наверху рояля я помістив мініатюрну гротескну фігурку Ференца Ліста. Таким чином хотів показати вічність музики порівняно з людиною, навіть такою геніальною, — пояснив архітектор. — Позаду стели встановлений датчик руху. Якщо натиснути на клавішу, він спрацює і почне лунати 2-га угорська рапсодія — один із найвідоміших творів композитора. Вона навіть лунала у мультфільмі «Том і Джеррі»[3]. |
Ользі Кобилянській | 1980 | перед будівлею Чернівецького музично-драматичного театру імені Кобилянської | | Встановлений у 2 серпня 1980 року. Автори — скульптори Анатолій Скиба, М. Мірошниченко; архітектор О. Таратута. |
«Колиска миру», скульптурна композиція | 1992 | перед палацом «Юність Буковини» на вулиці Героїв Майдану, 5 | | Встановлено 1992 року на честь встановлення побратимства між містами Чернівці (Україна) та Солт-Лейк-Сіті (США), яке заснували Павло Каспрук (1940—1991) та Лоуел Ф. Тернер (1916—1989). Скульптор — Деніс Сміт (США)[2]. |
Літописцям Русі-України, Подвижникам українського письменства | 2004 | на розі вулиць Котляревського та Лесі Українки | | Автор — Володимир Гамаль. |
Осипу Маковею | | біля Педагогічного коледжу ЧНУ імені Юрія Федьковича | | |
Милосердю / «Харитська група» | 1910 | на території Чернівецької міської дитячої клінічної лікарні № 1 по вул. Буковинська, 4 | | Встановлений 2 грудня 1910 року відомим австрійським скульптором Теодором Штундлем. Відновлений пам'ятник відкривав міський голова Микола Федорук на Миколая 2006 року (19 грудня)[4]. Напис на пам'ятнику «Пам'яти своїх в Бозі спочилих батьків: Мозеса Фішера (1823—1902) та Хани Сари Фішер (1825—1902) присв'ятив цей символ людяності і любові до ближнього д-р Герман Фішер дворянин фон Мосара»[5]. |
«Серце кохання», скульптурна композиція | 2006 | у Центральному парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка | | Встановлено на День закоханих, 14 лютого) 2006 року. Автор — луцький архітектор Василь Рижук. «Серце складається з двох половинок, а на місці з'єднання — гойдалка. Вгорі напис: „Я тебе кохаю“. На самому ж серці є табличка з написом „Це серце я присвятив коханій і всім закоханим світу“» (опис самого автора)[6]. Проєкт пам'ятника було обрано на конкурсі, оголошеному міськрадою влітку 2005 року[7]. Нині є улюбленим місцем для відвідання місцевими молодятами в день весілля. |
«Троянди, що метуть тротуар», скульптурна композиція | 2008 | на фасаді адміністративного будинку за адресою: пл. Центральна, 10 | | На кам'яній дошці — напис (українською та німецькою мовами): «Чернівці — на півдорозі між Києвом і Бухарестом, Краковом і Одесою — були таємною столицею Європи, де тротуари підмітали букетами троянд, а книгарень було більше, ніж пекарень». Інститут розвитку міста Чернівці. 2008. |
Юрію Федьковичу | 1995 | у сквері біля Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича | | Напис на постаменті: «Я люблю мою Русь-Україну, я вірую в її будучину…». |
Францу-Йосифу I | 2009 | у сквері на вулиці Марії Кордуби | | Урочисте відкриття пам'ятника австрійському імператору і королю Угорщини Францу-Йосипу Першому, за правління якого Чернівці переживали розквіт, відбулося 3 жовтня 2009 року, а перший камінь під майбутній монумент було закладено ще 2008 року під час святкування 600-річчя Чернівців. Пам'ятник виготовлено і встановлено коштом лідера громадсько-політичної організації «Фронт Змін» уродженця Чернівців Арсенія Яценюка. У церемонії відкриття пам'ятника також взяли участь Чернівецький міський голова Микола Федорук, представники обласної влади, Надзвичайний і Повноважний посол Австрії в Україні Йозеф-Маркус Вукетич, широка громадськість[8][9]. Автори пам'ятника — скульптор Володимир Цісарик та заслужений художник України Сергій Іванов[10]. |
Паулю Целану | 1992 | біля у Центрального парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка на вул. Головній | | Встановлено у 1992 році. Автор — Іван Миколайович Салевич. |
«Цісарська скеля» | 1908 | у парку імені Юрія Федьковича | | Встановлено в 1908 році вдячними містянами на честь 60-річчя правління Франца-Йосипа. |
«Чернівцям — 600 років», пам'ятний знак | 2008 | у скверику навпроти католицького костелу Воздвиження Святого Хреста | | Встановлений 2008 року (з нагоди 600-річчя міста). Є подарунком місту відомого чернівчанина Я. П. Табачника. Напис на пам'ятнику «Моєму рідному місту», зроблено вісьмома мовами (українською, російською, польською, англійською, румунською, німецькою, угорською, їдиш). |
Тарасові Шевченку | 1999 | у нижній частині Центральної площі | | Встановлений у травні 1999 року. Автор — Микола Лисаківський. |
Тарасові Шевченку | | у парку імені Юрія Федьковича неподалік комплексу центральних корпусів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича | | |
до 400-річчя Берестейської унії, пам'ятний хрест | 1996 | на подвір'ї собору Успіння Пресвятої Богородиці на вулиці Руській | | Споруджено 1996 року. |