Панютине (станція) — Вікіпедія

Станція Панютине

Мерефа — Лозова
Південна залізниця
Харківська дирекція
смт Панютине

48°56′25″ пн. ш. 36°16′52″ сх. д. / 48.94028° пн. ш. 36.28111° сх. д. / 48.94028; 36.28111Координати: 48°56′25″ пн. ш. 36°16′52″ сх. д. / 48.94028° пн. ш. 36.28111° сх. д. / 48.94028; 36.28111
Рік відкриття 1869 (155 років)
Попередня назва Лозова-Севастопольська
(до 1872 року), Лозова-Азовська
(до 1 липня 1899 року)[1]
Тип проміжна
Колій 9
Платформ 2
Тип платформ(и) прямі
Форма платформи бічна та острівна
Відстань до Харкова, км 141
Відстань до Мерефи, км 116
Відстань до Лозової, км 7
Код станції 442904 ?
Код «Експрес-3» 2204174 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Мапа
Панютине. Карта розташування: Харківська область
Панютине
Панютине

Панютине — проміжна залізнична станція Харківської дирекції Південної залізниці на двоколійній електрифікованій постійним струмом лінії Мерефа — Лозова між станціями Герсеванівський та Лозова. Розташована в смт Панютине Лозівського району Харківської області.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита під час будівництва Лозово-Севастопольської залізниці у 1869 році. Первинна назва станції — Лозова-Азовська. На той час залізничний вузол складався з двох станцій — Лозова-Азовська та Лозова-Севастопольська. У 1872 році виникла необхідність перейменування першої станції в Панютине, а другої — в Лозову, аьби запобігти плутанини з вантажами та поштою. Тоді вже виникло питання про підвищення пропускної здатності залізниці[2].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції Панютине зупиняються лише приміські електропоїзди Харківського та Лозівського напрямків[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Справочник для железнодорожных статистических отделов, 1913 (рос.)
  2. Харків-транспортний. Залізничний транспорт. Хроніка. (рос.)
  3. Розклад руху приміських поїздів по станції Панютине. poizdato.net.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]