Козача Лопань (станція) — Вікіпедія

Козача Лопань
Козача Лопань — Харків
Харківська дирекція
Південна залізниця

станція
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса смт Козача Лопань, Харківський район, Харківська область
Координати 50°20′12″ пн. ш. 36°11′41″ сх. д. / 50.3368472° пн. ш. 36.1949028° сх. д. / 50.3368472; 36.1949028
Структура
Лінія(ї) Козача Лопань — Харків
Структура Харківська дирекція
Платформ 3
Тип платформ бічна та 2 острівні
Колій 7
Історія
Відкрито 1869 (155 років)[1]
Електрифіковано 1959 (= 3 кВ)
Будівля
Поверхів 2
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 432306
Код Експрес-3 2204438
Тарифна зона 5
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Харків-Пасажирський 40 км
Бєлгород 45 км
Мапа
Мапа
Козача Лопань на Вікісховищі

Коза́ча Ло́пань — прикордонна дільнична залізнична станція 4-го класу між зупинними пунктами Нова Козача та Платформа 737 км. Розташована в смт Козача Лопань Харківського району Харківської області.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1869 року. Спочатку тут була зупинна платформа, згодом паротягово-ремонтна майстерня.

Під час Другої світової війни Козача Лопань стала місцем запеклих боїв між німецькими та радянськими військами. Вона кілька разів переходила з рук в руки і була зруйнована фашистами дощенту. На фронтах війни і в партизанських загонах проти ворога билися 410 жителів, 334 з них за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями СРСР. 196 чоловік віддали життя за свободу і незалежність Батьківщини. Біля залізничної станції розташована братська могила загиблих за звільнення Козачої Лопані.

1959 року станція електрифікована постійним струмом (= 3 кВ)[2].

За часів СРСР станція була пересічною, зі здобуттям Україною проголошення незалежності України у 1991 році станція стала першою прикордонною станцією з Росією у напрямку Москва — Крим.

Перший капітальний ремонт станція проведено у 1991 році, а у 2000 році станція була капітально реконструйована. Збудована нова двоповерхова будівля вокзалу, облаштована привокзальна територія. На станції був відкритий прикордонний пункт контролю «Козача Лопань».

Існує не підтверджена історичною наукою легенда про масовий розстріл поблизу станції учасників з'їзду кобзарів взимку між 1934 та 1935 роками.

До 24 лютого 2022 року, до широкомасштабного російського вторгнення в Україну, вантажний рух на ділянці Бєлгород — Харків з Бєлгорода у бік Козачої Лопані станом на 2021 рік становив: І квартал — 6160 вагонів, ІІ квартал — 11206 вагонів, ІІІ квартал — 10938 вагонів, IV квартал — 9600 вагонів. У 2022 році, за неповні два місяці — 4656 вагонів. У зворотному напрямку цифри ще менші, але за фактом в середньому курсували близько двох пар вантажних поїздів на добу. Наразі залізничний рух між Україною та РФ не здійснюється.

За інформацією Дергачівської міської ради, під час тимчасової окупації залізничний вокзал станції був перетворений на штаб російських загарбників, в якому вони здійснювали допити місцевих мешканців[3].

Рух електропоїздів здійснюється лише до останньої перед станцією Козача Лопань платформи Нова Козача[4].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

З лютого 2015 року є кінцевою станцією для всіх електропоїздів Харківського мотовагонного депо.

Приміський рух у напрямку Платформи 737 км відсутній (до 13 лютого 2015 року курсували електропоїзди Харків — Наумівка та Козача Лопань — Бєлгород, ще раніше — електропоїзди Харків — Бєлгород). Через припинення російською стороною в односторонньому порядку дії договору щодо спільної організації руху поїздів на прикордонних залізничних дільницях з Російською Федерацією та у зв'язку з низьким пасажиропотоком з 13 лютого 2015 року скасоване курсування регіонального електропоїзда підвищеної комфортності № 816/815 Харків — Бєлгород. Даний електропоїзд не мав додаткових зупинок, курсував лише від початкової до кінцевої станції. Ним впродовж 2014 року скористалися в середньому 21 % пасажирів від загальної кількості місць у поїзді[5].

На станції до 2014 року зупинялися пасажирські потяги далекого прямування для здійснення прикордонного та митного контролю. Після поввномасштабного російського вторгнення в Україну будь-який рух через кордон відсутній.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  2. Історія електрифікації залізниць (1959—1960) [Архівовано 13 Липня 2012 у Archive.is] (рос.)
  3. У мережі показали стан залізничної станції Козача Лопань після звільнення (фото). railinsider.com.ua. 21 вересня 2022.
  4. Розклад руху[недоступне посилання]
  5. Припинення приміського руху між Харковом і Бєлгородом. Архів оригіналу за 23 Січня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]