Регіоналістика — Вікіпедія

Частина серії статей на тему:
Географія
Регіони України
Шаблон ШаблониКатегорія Категорія Портал

Регіоналістика — міждисциплінарна наука, що вивчає об'єктивні процеси регіоналізації (географічної, політичної, економічної, культурної). Особливу увагу приділяє вивченню регіоналізації міжнародних відносин під впливом факторів глобалізації. Засновником регіональної науки (регіоналістики) є американський економіст і географ Волтер Айзард, який у своїй фундаментальній праці намітив трансформацію регіональної економіки в регіоналістику за рахунок розширення базисних факторів, не тільки економічних, але й політичних, соціальних і екологічних. Першим кроком на цьому шляху стало розроблення еколого-економічного підходу до регіональних досліджень.

Регіоналістика відображує синтез підходів різних наук до регіональних досліджень. На думку географа А. Г. Ісаченка, регіоналістика замислювалася як вчення, що об'єднує такі напрямки:

  • Районістика, предметом якої, за задумом засновників, повинна служити розробка загальних принципів і методів систематизації шляхом районування.
  • Регіонознавство за задумом його ініціаторів має вивчати специфіку розвитку цілісних регіонів у найрізноманітніших аспектах — від природних до етноконфесійних.
  • а також ряд інших напрямків в науках, що мають справу з районуванням і вивченням районів.

З метою системного вивчення проблем регіональної та локальної історії, історичної урбаністики, мікроісторії в 2006 р. в Інституті історії України НАН України був створений Сектор теоретико-методологічних проблем історичної регіоналістики. Його очолила доктор історичних наук Ярослава Верменич.

1 травня 2012 р. на базі відділу регіональних проблем історії України та сектора теоретико-методологічних проблем історичної регіоналістики було утворено відділ історичної регіоналістики[1].

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  1. Гайдук В., Кучеренко Т., Михальченко М. Україна у регіональному вимірі: проблеми та перспективи. — Донецьк, 2002.
  2. Регіонознавство: підручник / [В. В. Копійка, В. П. Крижанівський, М. С. Дорошко та ін.]. — К. : Київський ун-т, 2014. — 642 с. — ISBN 966-439-704-6.
  3. Романюк С. А. Політика регіонального розвитку: сучасний стан і нові можливості: регіональні дослідження. — Київ, 2001.
  4. Суспільна географія: у 2 кн. Кн. 2. Проблеми українознавства, регіоналістики і краєзнавства / О. Шаблій; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів, 2015. — 705 c.
  5. Изард У. Методы регионального анализа. — М.: Прогресс, 1966. — 660 с.
  6. Дергачев В. А., Вардомский Л. Б. Регионоведение.[недоступне посилання з червня 2019] Второе издание. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2010.
  7. Дергачев В. А. Регионалистика. Электронное издание на CD, 2008. ISBN 966-02-3718-9
  8. Исаченко А. Г. Теория и методология географической науки. — М.: Академия, 2004. — 400 с.
  9. Плешакова М. В., Дробышев Д. С. Регионалистика / ВолгГТУ. — Волгоград: Учебное пособие, 2005. — 182 с.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]