Тарка (кеч., айм. tharqa) — індіанський музичний інструмент, тип флейти, поширений в Андах (відомий з часів інків). Зазвичай виробляється з деревини та має 6 дірок, що зажимаються пальцями, отвір для рота і вільний отвір на протилежному кінці. Тарка зазвийчай коротка, угловата за формою, вимагає сильного дихання та має глибокий звук.
Існують кілька варіантів тарки: велика, середня і маленька. Зазвичай всі три типи використовуються разом в ансамблі, відтворюючи ту ж саму мелодію трьома голосами з постійним інтервалом і в аккомпанементі ударних інтрументів (тінья, уанкар).
- Thomas Turino: Moving away from silence. Music of the Peruvian Altiplano and the experience of urban migration (Chicago Studies in Ethnomusicology). The University of Chicago Press, Chicago, Ill. 1993, ISBN 0-226-81699-0.
French
Deutsch
Тарка у Вікісховищі