Тильда — Вікіпедія

~

Пунктуація

апостроф (' , ’)
дужки ([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩)
двокрапка (:)
кома (,)
тире (, –, —, ―)
три крапки (…, …)
знак оклику (!)
крапка (.)
дефіс (-, )
знак питання (?)
лапки (« », “ ”, „ “)
крапка з комою (;)
Скісна риска (/)
Розділювачі
пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт (·)
Основні друкарські знаки
амперсанд (&)
равлик (@)
зірочка (*)
обернена скісна риска (\)
маркер списку ()
циркумфлекс (^)
макрон (¯)
хрестик (†, ‡)
символ градуса (°)
перевернутий знак оклику (¡)
перевернутий знак питання (¿)
октоторп (#)
символ номера ()
порядковий індикатор (º, ª)
відсоток (%)
проміле ()
базисний пункт ()
символ абзацу ()
штрих (′, ″, ‴)
символ параграфа (§)
тильда (~)
підкреслення (_)
вертикальна риска (|, ¦)
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права (©)
символ правової охорони товарного знаку (®)
символ знаку обслуговування ()
знак охорони суміжних прав
для фонограми
()
символ товарного знаку ()
Символи валют
символ валюти (¤)
символи валют
฿ ฿ ¢ R$ $ £ ƒ £ ¥

Ти́льда ​​(від лат. Titulus — підпис, напис) — назва кількох друкарських знаків у вигляді хвилястої риси.

Використання

[ред. | ред. код]

Діакритичний знак

[ред. | ред. код]

Надрядковий

[ред. | ред. код]

У більшості мов тильда відповідає знаку, що утворився з букв n і m, які в середньовічному скоропису часто писалися над рядком (над попередньою літерою) і в накресленні виродилися у хвилясту лінію. Такого походження, зокрема, тильда в буквах:

У деяких системах фонетичної транскрипції тильда над голосною є показником носової вимови.

У грецькій політонічній орфографії тильда над голосною позначає вбраний наголос (циркумфлекс) і є шрифтовим варіантом круглої шапочки над буквою.

У графіку польського рукописного шрифту мала літера l з тильдою над нею позначає букву ł, яка б означала твердий звук [л], перехідний у нескладове [у].

У текстах угорською мовою тильда може використовуватися як сурогатний замінник подвійного штриха над літерами o і u, якщо подвійний штрих недоступний з технічних обмежень.

Інші варіанти

[ред. | ред. код]
  • Як діакритичний знак використовується також вертикальна тильда та підрядкова тильда.
  • У деяких письменностях зустрічається діакритичний знак у вигляді тильди, яка перекреслює букву.
  • Близьку до надрядкової тильди форму має знак титла, що вживається в церковнослов'янській писемності.
  • У словниках тильда замінює в словосполученнях заголовне слово або незмінну його частину.

Математика

[ред. | ред. код]

Як унарний оператор

[ред. | ред. код]

Наприклад тильда перед однією величиною може означати «приблизно», «близько», «біля»[1] або «такого самого порядку, як». Приклад: діаметр стрижня становить ~ 8 см.

Геометрія

[ред. | ред. код]

У геометрії використовують тильду, як подібність двох трикутників.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. All Elementary Mathematics - Mathematical symbols dictionary... www.bymath.com. Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 23 червня 2022.