11-та зенітна дивізія (Третій Рейх) — Вікіпедія

11-та зенітна дивізія (Третій Рейх); 11. FlaK-Division
	Прапор командира дивізії Люфтваффе
На службі	1 вересня 1941 — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Люфтваффе
Роль	Війська протиповітряної оборони
Чисельність	зенітна дивізія
У складі	Див. Командування
Гарнізон/Штаб	Бордо
Війни/битви	Друга світова війна; Західний фронт Німецька окупація Франції; Східний фронт Верхньо-Сілезька операція Облога Бреслау; ;
Командування
Визначні; командувачі	Гельмут Ріхтер; Еріх Крессманн

11-та зенітна дивізія (Третій Рейх) (нім. 11. FlaK-Division) — зенітна дивізія Вермахту, що діяла протягом Другої світової війни у складі Повітряних сил Третього Рейху.

Історія[ред. | ред. код]

11-та зенітна дивізія веде свою історію від сформованого на території окупованої частини Північної Франції 1 лютого 1941 року 11-го Командування протиповітряної оборони під командуванням генерал-майора Гельмута Ріхтера з штаб-квартирою в Бордо. 1 вересня 1941 року 11-те Командування ППО було перейменовано на 11-ту зенітну дивізію. Дивізія здійснювала керівництво протиповітряними силами на заході окупованої Франції. Протягом перших кількох місяців вже неможливо визначити, у підпорядкуванні яких структур і в якій оперативній зони перебували частини дивізії. Лише після переміщення штабу дивізії із зупинкою в Марселі до Авіньйона 15 квітня 1943 року стало відомо про першу чітку структуру 11-ї зенітної дивізії. На той час з'єднання складалося з 69-го і 89-го зенітного полку в Марселі та 653-го зенітного полку в Нарбонні. 1 листопада 1943 року дивізію очолив генерал-лейтенант Еріх Кресман.

9 січня 1944 р. штаб дивізії без підпорядкованих полків був знятий з попереднього поля завдань і переданий повітряному округу Бельгія — Північна Франція. Там на її основі був сформований III. зенітний корпус.

8 вересня 1944 року 11-ту зенітну дивізію сформували вдруге. Новий штаб дивізії створив оберст, а пізніше генерал-майор Оскар Кремер. Основним завданням дивізії було керівництво протиповітряними силами в зоні командування Люфтгау VIII у районі промислової зони Верхньої Сілезії та фортеці Бреслау. Дивізія мала наступні полки:

54-й зенітний полк;
106-й зенітний полк;
107-й зенітний полк;
150-й зенітний полк;
84-й зенітний прожекторний полк.

Незадовго до початку наступу радянських військ у січні 1945 року 11-та зенітна дивізія мала 142 важкі батареї та 16 середніх і легких зенітних батарей. Було також 4 роти димових завіс.

Вже 17 січня 1945 року всі рухомі зенітні гармати дивізії перекинули на фронт для використання їх у протитанковій обороні в наземному бою. Стаціонарні зенітні установки воювали до 28 січня 1945 року, а потім були підірвані. 26 січня 1945 року 11-та зенітна дивізія була тактично підпорядкована 10-й зенітній дивізії, оскільки остання вже була випробувана в наземних боях, але вже втратила до кінця більшу частину зенітних гармат під час битви на Одерському фронті.

Райони бойових дій[ред. | ред. код]

Франція (вересень 1941 — лютий 1944);
Німеччина (вересень 1944 — травень 1945).

Командування[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

генерал-лейтенант Гельмут Ріхтер (1 вересня 1941 — 31 жовтня 1943);
генерал-лейтенант Еріх Крессманн (1 листопада 1943 — 22 лютого 1944);
генерал-майор Оскар Кремер (нім. Oskar Krämer) (вересень 1944 — 8 травня 1945).

Підпорядкованість[ред. | ред. код]

Час	Корпус	Командування/Флот	Штаб
1941
1 лютого		Люфтгау «Західна Франція»	Західна Франція
1942
1 січня		Люфтгау «Західна Франція»	Західна Франція
листопад		Люфтгау «Західна Франція»	Південна Франція
1943
1 січня		Люфтгау «Західна Франція»	Південна Франція
1944
1 січня		Люфтгау «Західна Франція»	Південна Франція
Друге формування
1944
8 вересня		Люфтгау VIII	Сілезія
1945
1 січня		Люфтгау VIII	Сілезія
23 січня		6-й повітряний флот	Сілезія
12 лютого	I корпус ППО	6-й повітряний флот	Сілезія

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски

Джерела

Посилання[ред. | ред. код]

Luftverteidigungskommando 11 / 11. Flak-Division/ Divisionsgruppe Engel. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
11. Flak-Division. на ww2.dk. (англ.)
11. Flak-Division. на axishistory.com. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

Karl-Heinz Hummel: Die deutsche Flakartillerie 1935—1945. Ihre Großverbände und Regimenter. VDM, Zweibrücken 2010, ISBN 978-3-86619-048-1, S. 57, 58.(нім.)
Horst-Adalbert Koch, Heinz Schindler, Georg Tessin: FLAK. Die Geschichte der Deutschen Flakartillerie und der Einsatz der Luftwaffenhelfer. Podzun Verlag, 2. Auflage, Bad Nauheim 1965, S. 449.

Нацистська Німеччина Друга світова війна Війна