7-ма зенітна дивізія (Третій Рейх) — Вікіпедія

7-ма зенітна дивізія (Третій Рейх); 7. FlaK-Division
	Німецька зенітна самохідна установка на базі бронетранспортера Sd.Kfz 7 у Франції. 1944
На службі	11 березня 1940 — квітень 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Люфтваффе
Роль	Війська протиповітряної оборони
Чисельність	зенітна дивізія
У складі	Див. Командування
Гарнізон/Штаб	Кельн
Війни/битви	Друга світова війна; Західний фронт Стратегічна повітряна оборона Рейху;
Командування
Визначні; командувачі	Генріх Бурхард; Альфред Ергард

7-ма зенітна дивізія (Третій Рейх) (нім. 7. FlaK-Division) — зенітна дивізія Вермахту, що діяла протягом Другої світової війни у складі Повітряних сил Третього Рейху.

Історія[ред. | ред. код]

7-ма зенітна дивізія веде свою історію від заснованого 11 березня 1940 року в Кельні із західної частини 4-го Командування ППО в районі Кельн-Аахен 7-го Командування ППО. Воно взяло на себе керівництво протиповітряною обороною в районі Кельна та Аахена. 1 вересня 1941 року 7-ме командування ППО було перейменовано на 7-му зенітну дивізію. Станом на 31 грудня 1941 року дивізія складалася з 38 важких зенітних батарей, 23 середніх і легких та 18 прожекторних батарей. До 1943 року дивізії також був приписаний район Бонна. 13 січня 1943 року до її складу входило 53 важкі батареї, 36 середніх і легких батарей і 4 батареї повітряного загородження. На 19 січня 1944 року чисельність становила 57 важких батарей, 22 середніх і легких, 23 прожекторні батареї, 3 авіаційні батареї і 4 димові роти. У вересні 1944 р. Аахенський район вийшов із зони відповідальності дивізії і був переданий у підпорядкування III корпусу ППО. На 21 грудня 1944 дивізія мала у своєму складі 59 важких батарей, 29 середніх і легких батарей, 10 прожекторних батарей і 1 димову роту. 23 січня 1945 року 7-му зенітну дивізію передали III корпусу ППО, із завданням взаємодіяти з 5-ю танковою армією. Командний пункт дивізії в 1945 році був переведений з Кельна в Геркенрат, де на початку квітня 1945 року з'єднання капітулювало.

Райони бойових дій[ред. | ред. код]

Німеччина (серпень 1938 — квітень 1945).

Командування[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

генерал-лейтенант Курт Менцель (нім. Kurt Menzel) (11 березня 1940 — 5 травня 1941);
оберст Макс Гессе (нім. Max Hesse) (5 травня — 1 серпня 1941);
генерал-лейтенант Генріх Бурхард (нім. Heinrich Burchard) (1 серпня 1941 — 21 лютого 1942);
генерал-майор Рудольф Айбенштайн (нім. Rudolf Eibenstein) (21 лютого 1942 — 1 березня 1943);
генерал-лейтенант Генріх Бурхард (1 березня 1943 — 1 серпня 1944);
оберст, з 1 січня 1945 генерал-майор Альфред Ергард (нім. Alfred Erhard) (1 серпня 1944 — 17 квітня 1945).

Підпорядкованість[ред. | ред. код]

Час	Корпус	Командування/Флот	Штаб
1940
11 березня		Люфтгау VI	Кельн
1941
1 січня		Люфтгау VI	Кельн
1942
1 січня		Люфтгау VI	Кельн
1943
1 січня		Люфтгау VI	Кельн
1944
1 січня		Люфтгау VI	Кельн
1945
1 січня		Люфтгау VI	Кельн
23 лютого	III корпус ППО	Командування Люфтваффе «Захід»	Кельн

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски

Джерела

Посилання[ред. | ред. код]

Luftverteidigungskommando 7 /7. Flak-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
7. Flak-Division. на ww2.dk. (англ.)
7. Flak-Division. на axishistory.com. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

Karl-Heinz Hummel: Die deutsche Flakartillerie 1935—1945. Ihre Großverbände und Regimenter. VDM, Zweibrücken 2010, ISBN 978-3-86619-048-1, S. 57, 58.(нім.)
Horst-Adalbert Koch, Heinz Schindler, Georg Tessin: FLAK. Die Geschichte der Deutschen Flakartillerie und der Einsatz der Luftwaffenhelfer. Podzun Verlag, 2. Auflage, Bad Nauheim 1965, S. 449.

Нацистська Німеччина Друга світова війна Війна