French
DeutschАлюторці — Вікіпедія
| Алюторці | |
|---|---|
| Самоназва | alutal'u |
| Кількість | 0 (2010) |
| Близькі до: | коряки, чукчі, кереки, ітельмени |
| Мова | алюторська, російська |
| Релігія | шаманізм |
| Згас | 2010 |
Алюторці (alutal'u) — малочисельний народ на Чукотці, інколи розглядається як субетнос коряків. За переписом 2002 року у Росії налічувалося 12 алюторців. Алюторців офіційно визнав Російський комітет по справах Сходу та малочисельних народів, створивши для них колонку на власному сайті.[1]
Етнічна своєрідність алюторці формувалося під значним мовним і культурним впливом коряків та ескімосів. Основна релігія — шаманізм.
Втрата самосвідомості[ред. | ред. код]
У Росії за даними Всеросійського перепису населення 2002 алюторці окремо не виділялися і в основному включалися до складу коряків, серед яких 3 особи самоідентифікувалися як «алюторці», ще 3 осіб як «алутальу», 6 осіб як «олюторці», тобто всього 12 алюторців[2].
Всеросійський перепис населення 2010 вже не згадує алюторців навіть як субетнос. Алюторською мовою за даними перепису 2002 володіли 40 осіб в Росії, в тому числі 2 коряки у колишньому Корякськом автономному окрузі Камчатського краю. Підсумки перепису 2010 року не містять даних про носіїв алюторської мови.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 15 травня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Всеросійський перепис населення 2002 року. ПЕРЕЛІК ВАРІАНТІВ самовизначення НАСЕЛЕННЯ З ПИТАННЯ «ВАША НАЦІОНАЛЬНА ПРИНАЛЕЖНІСТЬ», що зустрілися в переписних листах [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Алюторці/ «Історична енциклопедія Сибіру» (2009) [Архівовано 31 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
 | Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||