French
DeutschАмто-мусанські мови — Вікіпедія
| Амто-мусанські мови амто-мусіанські, амто-мусан, амто-мусіан | |
|---|---|
| Поширені: | Папуа Нова Гвінея |
| Класифікація: | Папуаські Амто-мусанські мови |
| Групи: | амто мусан |
| Кількість носіїв: | 520 (2007) |
 Провінція Сандаун. | |
А́мто-муса́нські мови (також мови Амто-Мусан, мови Амто-Мусіан, амто-мусіанські мови) — мови амто і сіави (мусан, муса), що утворюють надсім'ю (сток) на рівні філи, найбільшої одиниці класифікації папуаських мов. Є ізольованими мовами, їхня спорідненість з яким-небудь іншим мовним генетичним об'єднанням поки не доведена[1][2]. Мови порівняно близькі одна до одної, але мовці не розуміють один одного. Число носіїв — близько 520 осіб (2007)[3][4].
Ареал і чисельність[ред. | ред. код]
Ареал амто-мусанських мов займає область між ареалами мов стоку Квомтарі, філи Сепік-Раму і сім'ї Лефт-Мей[5]. Ці мови поширені серед жителів чотирьох селищ у центральній частині провінції Сандаун Папуа Нової Гвінеї. На мові амто розмовляють у селищах Амто, Аму та Хабійон — в округах Аманаб і Роккі Пік дистрикту Ванімо-Грін Рівер[en] — на південь від річки Верхній Сепік у напрямку річки Лефт-Мей та верхів'їв річки Самайя. На мові сіави говорять тільки в одному селищі, розташованому між селами Амто і Ама. Ареал мови сіави розташований на північний схід від ареалу мови амто. З півночі і заходу до них примикає область поширення мови абау філи Сепік-Раму, зі сходу — область поширення мов ітері і бо[en] сім'ї Лефті-Мей.
На мові амто говорить близько 300 осіб (2006), мовою сіаві — близько 220 осіб (2007).
Соціолінгвістичні відомості[ред. | ред. код]
Амто-мусанські мови належать до категорії вразливих, але не перебувають під загрозою зникнення. Хоча кількість їхніх носіїв і є порівняно невеликою, але ці мови використовують усі покоління папуасів амто та сіаві, включно з молодшим поколінням. Для мовців амто-мусанських мов характерні різною мірою знання або розуміння мов сусідів — носії амто можуть говорити на сіаві, а носії сіаві — на амто. Крім цього, носії амто та сіаві на різному рівні володіють мовою ток-пісін. Для мови сіаві створена писемність, заснована на латинському алфавіті.
Лінгвістична характеристика[ред. | ред. код]
Порядок слів — SOV. Тональність відсутня. Лексичні збіги в амто-мусанських мовах становлять 29%. Обидві мови мають 7% лексичних збігів із мовами арайскої сім'ї та 3% — з ізольованою мовою одіай.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Верба Н. К. Папуасские языки //Лингвистический энциклопедический словарь / Главный редактор В. Н. Ярцева. —М.: Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — ISBN 5-85270-031-2.
- ↑ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, Charles D. Fennig, ред. (2016). Amto-Musan. Ethnologue: Languages of the World (19th Ed.). Dallas: SIL International. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 11 березня 2018.(Перевірено 20 листопада 2016)
- ↑ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, Charles D. Fennig, ред. (2016). Amto. A language of Papua New Guinea. Ethnologue: Languages of the World (19th Ed.). Dallas: SIL International. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.(Перевірено 20 листопада 2016)
- ↑ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, Charles D. Fennig, ред. (2016). Musan. A language of Papua New Guinea. Ethnologue: Languages of the World (19th Ed.). Dallas: SIL International. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 11 березня 2018.(Перевірено 20 листопада 2016)
- ↑ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, Charles D. Fennig, ред. (2016). Papua New Guinea, Map 5. Ethnologue: Languages of the World (19th Ed.) (англ.). Dallas: SIL International. Архів оригіналу за 11 березня 2018.(Перевірено 20 листопада 2016)(Проверено 20 ноября 2016)