French
DeutschАрауканські мови — Вікіпедія
| Арауканські мови | |
|---|---|
| Поширені: | Анди Чилі, Аргентини |
| Класифікація: | одна з простих мовних сімей |
| Групи: | |
Арауканські мови — мовна сім'я індіанських народів, що проживають у центральному Чилі та сусідніх регіонах Аргентини. Нині серед арауканських мов у вжитку перебувають мови мапудунґун та уїльїчі.
Демографія[ред. | ред. код]
У Чилі проживають близько 200 тисяч носіїв мови мапудунґун та ще 40 тисяч носіїв у Аргентині[1]. Мовою уїльїчі користуються кілька осіб похилого віку, вона перебуває під загрозою вимирання[2].
Мовні контакти[ред. | ред. код]
Бразильський лінгвіст Марсело Жолкескі зафіксував лексичні схожості арауканських мов з мовами кунса, мочіка, уру-чіпая, аравакськими, пано та кечуа[3].
Класифікація[ред. | ред. код]
Масон (1950)[ред. | ред. код]
- Арауканські
- північні
- південні
- східні
- Taluhet (Taluche)
- Divihet (Diviche)[4]
Жолкескі (2016)[ред. | ред. код]
(† = вимерла)
- Мапудунґун
- мапудунґун, ядерна
- мапудунґун, південні: уїльїчі
- мапудунґун, північні
Лексикологія[ред. | ред. код]
Таблиця базового лексикону арауканських мов, складена Честмиром Лоукоткою[5]:
| слово | мапуче | пікунче | пеуенче | уїльїчі | чилотська | ранкельче |
|---|---|---|---|---|---|---|
| один | kiñe | kiñe | kiñe | kiñe | kenge | kiñe |
| два | epu | epue | epu | epu | epo | epú |
| три | küla | kela | kela | kila | köla | kʔla |
| голова | longko | lonko | rlonko | lonkó | ||
| рука | kũ | kúü | kuü | ghechu | keñeu | |
| вода | ko | ko | ko | ko | ku | go |
| сонце | antu | antü | ante | ante | ánte | ant'ü |
| Місяць | kuyen | küyén | küyen | kiyen | kién | kiyet |
| кукурудза | voe | wa | wa | waká | wa | |
| птах | gunún | üñem | küñüm | giñum | trarú | |
| собака | thehua | thewa | thewa | trehua | cheuá | |
| ягуар | nahuel | nahuel | nawel | nahuel | naue |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Trilingual Mapuche poetry anthology | WorldCat.org. www.worldcat.org (англ.). Процитовано 7 січня 2023.
- ↑ Did you know Huilliche is severely endangered?. Endangered Languages (англ.). Процитовано 7 січня 2023.
- ↑ а б Jolkesky M. Estudo arqueo-ecolinguístico das terras tropicais sul-americanas. Brasilia, 2016 (PDF).
- ↑ Mason, John Alden (1950). «The languages of South America». In Steward, Julian (ed.). Handbook of South American Indians. Vol. 6. Washington, D.C., Government Printing Office: Smithsonian Institution, Bureau of American Ethnology Bulletin 143. pp. 157—317.
- ↑ Loukotka, Čestmír (1968). Classification of South American Indian languages. Los Angeles : University of California, Latin American Center.
Література[ред. | ред. код]
- Augusta, F. J. (1966). Diccionario araucano-español y español-araucano: tomo primero: araucano — español. Padre Las Casas: Impr. y Editorial «San Francisco».
- Cañas Pinochet, A. (1911). Estudios de la lengua veliche. In: C. E. Porter (ed.), Trabajos de la III Sección «Ciencias Naturales, Antropo-lógicas y Etnológicas» (Tomo I), 143—330. Santiago de Chile: Imprenta Barcelona.
- Erize, E. (1960). Diccionario comentado Mapuche-Español, Araucano, Pehuenche, Pampa, Picunche, Rancülche, Huilliches. Bahía Blanca: Cuadernos del Sur.
- Flury, L. (1944). Guiliches: tradiciones, leyendas, apuntes gramaticales y vocabulario de la zona pampa-araucana. (Publicaciones del Instituto de Arqueología, Lingüistica y Folklore Dr. Pablo Cabrera, 8). Córdoba: Universidad de Córdoba
- Hernández Sallés, A.; Luna, C. C. (1997). Diccionario ilustrado Mapudungun- Español-Inglés. Santiago de Chile: Pehuén.
|
