Борисенко Микола Іванович — Вікіпедія

Борисенко Микола Іванович
Народився 2 серпня 1935(1935-08-02)
Глибоке, Бориспільський район, Київська область, Українська СРР, СРСР
Помер 4 червня 1997(1997-06-04) (61 рік)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Національність українець
Діяльність державний діяч
Alma mater Київський державний університет імені Т. Г. Шевченко
Партія КПРС
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «Ветеран праці» Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

Микола Іванович Борисенко (нар. 2 серпня 1935(19350802), село Глибоке, Бориспільський район, Київська область — 4 червня 1997, Київ) — український державний діяч, міністр статистики України (червень 1991 — серпень 1996); заступник голови Національної ради з питань статистики при Президенті України (з квітня 1995), депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання (з 1988 року).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1952—1957 р. — студент економічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка, економіст. Член КПРС.

У серпні 1957 — березні 1958 року — економіст промислового відділу Станіславського (тепер — Івано-Франківського) обласного управління статистики.

У липні 1958 — лютому 1963 року — інструктор відділу праці та зарплати Республіканського комітету профспілки робітників і службовців сільського господарства і заготівель.

У лютому 1963 — грудні 1964 року — інструктор Київського промислово-виробничого партійного комітету КПУ.

У грудні 1964 — травні 1968 року — помічних 1-го секретаря Київського міського комітету КПУ.

У травні 1968 — липні 1969 року — начальник підвідділу технічно-економічної експертизи, у липні 1969 — лютому 1975 року — начальник підвідділу — заступник начальника відділу комплексного територіального планування, у лютому — вересні 1975 року — начальник відділу якості продукції, стандартизації та науково-технічної інформації Держплану УРСР.

У вересні 1975 — серпні 1987 року — заступник завідувача відділу планових і фінансових органів ЦК КПУ, заступник завідувача економічного відділу ЦК КПУ.

У серпні — 23 грудня 1987 року — 1-й заступник голови Державного комітету Української РСР по статистиці.

23 грудня 1987 — червень 1991 року — голова Державного комітету Української РСР по статистиці.

У червні 1991 — серпні 1996 року — міністр статистики України. З квітня 1995 року — заступник голови Національної ради з питань статистики при Президенті України.

Родина[ред. | ред. код]

Одружений, мав двох синів.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]