Володимирський узвіз — Вікіпедія

Володимирський узвіз
Київ
МісцевістьПоділ, Хрещатий яр
РайонПечерський, Шевченківський
Колишні назви
Хрещатицький приїзд,
Мостова вул.,
Олександрівська вул. (част.),
Олександрівський узвіз,
вул. Революції (част.),
вул. Кірова (част.)
Загальні відомості
Протяжністьблизько 830 м
Координати початку50°27′10″ пн. ш. 30°31′40″ сх. д. / 50.452889° пн. ш. 30.527889° сх. д. / 50.452889; 30.527889Координати: 50°27′10″ пн. ш. 30°31′40″ сх. д. / 50.452889° пн. ш. 30.527889° сх. д. / 50.452889; 30.527889
Координати кінця50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.524389° сх. д. / 50.45000; 30.524389
поштові індекси01601
Транспорт
Найближчі станції метро «Поштова площа»,
 «Майдан Незалежності»
АвтобусиА 62, 114
Трамваїперша в Україні та Російській імперії, одна з перших у Європі ліній електричного трамваю, працювала з травня (у пасажирській експлуатації — з 1 (13) червня 1892 по 11 квітня 1977 року
Фунікулер Нижня станція
Рухдвосторонній
Покриттябруківка
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10278
У проєкті OpenStreetMapr369959
Мапа
Мапа
CMNS: Володимирський узвіз у Вікісховищі

Володи́мирський узвіз[1] — вулиця у Печерському і Шевченківському районах міста Києва. Пролягає від Європейської площі до Поштової площі.

Прилучаються вулиці Петра Сагайдачного, Хрещатик і Михайла Грушевського.

Історія

[ред. | ред. код]

Виник на початку XVIII століття (почали прокладати у 1711 році шляхом прорізання Михайлівської гори), на місці так званого Старого Печерського шляху, який сполучав Поділ з Печерськом. Первісне — Хрещатицький приїзд[2]. Мав також назву Мостова вулиця — узвіз був першою вулицею міста з брукованим покриттям. З середини 1810-х років становив частину Олександрівської вулиці[3], що пролягала від теперішньої Арсенальної площі до Контрактової площі. Паралельно використовувалась назва Олександрівський узвіз.

Для спорудження узвозу вимагалося не лише провести вулицю, але й укріпити схили Михайлівської гори. Роботи тривали понад десять років і коштували урядові декілька мільйонів рублів. Схили й тераси Михайлівської гори спланували, насипавши майже 1,5 тис. куб. сажнів ґрунту. Роботи завершили в 1844 році[4].

У березні 1919 року вулиця отримала назву вулиця Революції[5][6], з грудня 1934 року — вулиця Кірова[7]. Сучасна назва — з 1944 року[8], від розташованого над Володимирським узвозом пам'ятника київському князю Володимиру. Вулиця простягалася від площі Сталіна до Контрактової площі. Сучасна довжина — з 1955 року[9], коли від вулиці було відділено вулицю Жданова.

Визначні будівлі та об'єкти

[ред. | ред. код]
  • Споруди першої черги київського централізованого водогону:
    • Будинок № 1 — так званий «Палестинський фільтр» (1887), найстаріша діюча споруда Київського водогону;
    • Будинки №№ 4-6 — колишній житловий будинок працівників водогону (двоповерховий, дерев'яний) з будівлею мурованого складу (1871-72). У квітні 2023 року забудовник почав розбирати дах пам'яток, громадські активісти оприлюднили інформацію про наміри спорудити на цьому місці ТРЦ і станцію канатної дороги[10].

Від Володимирського узвозу до Набережного шосе Хрещатим яром ведуть сходи (1930-ті роки), які закінчуються біля пам'ятника Магдебурзькому праву.

У нижній частині узвозу стоїть пам'ятник першому київському трамваю (встановлено 1992 року) — 1 (13) червня 1892 року по узвозу було започатковано пасажирський рух першою в Києві та в Російській імперії лінією електричного трамваю (трамвайну лінію закрито та демонтовано в 1978 році).

Зображення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. За текстом постанови 1944 року про найменування — Володимирський спуск.
  2. Рибаков, 1997, с. 43..
  3. Рибаков, 1997, с. 42, 43, 127, 128..
  4. Друг, Ольга Миколаївна.Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. – Львів: Світ, 2013. – 496, [XVI] с. : іл.
  5. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  6. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  7. Про заходи до увічнення пам'яті тов. Кірова С. М. на Україні // Пролетарська правда. — 1934. — № 298 (3900). — 28 грудня. — С. 1. [Архівовано з першоджерела 17 листопада 2013.]
  8. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  9. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
  10. У центрі Києва забудовник руйнує історичну споруду ХІХ століття, щоб звести новий ТРЦ

Джерела

[ред. | ред. код]