Михайло Громика — Вікіпедія

Миха́йло Громи́ка (Громека, Громико; нар. поч. XVII ст. — пом. поч. грудня 1651)  — активний учасник визвольної війни 1648—1658.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив із відомого роду української та білоруської православної шляхти, родоначальником якого вважається Григорій Ісаєвич Громика — писар Великого князівства Литовського.

Громика брав активну участь у Корсунській битві 1648, Зборівській битві 1649 та Берестецькій битві 1651. Білоцерківський полковник (від 1649), замінив на цій посаді І. Гирю.

Належав до поміркованої течії повстанського табору, схильної до компромісу з Річчю Посполитою. Був комендантом Білоцерківської фортеці, брав участь у боях з польсько-литовським військом під Білою Церквою у вересні 1651. Один з учасників мирних переговорів з Річчю Посполитою, що закінчилися укладанням Білоцерківського договору 1651. За дорученням Б. Хмельницького Громика скоротив удвічі чисельність козаків-реєстровців на території Білоцерківського та Корсунського полків.

Під час повстання козаків-«випищиків» у Корсуні, інспірованого колишнім корсунським полковником Лук'яном Мозирею, був убитий.

Див. також[ред. | ред. код]

• Громики

Джерела та література[ред. | ред. код]

• Мицик Ю. А. Громика Михайло [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 218. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Грушевський М. С. Історія України-Руси, т. 9, кн. 1—2.— К., 1996-97.
• Коваленко Сергій. Громика Михайло // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1.— Київ: Видавництво «Стікс», 2007.

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.