Млинці — Вікіпедія

Млинці
Входить у національні кухні Україна Україна
Росія Росія
Білорусь Білорусь

Млинці, заст. ляпуни́[1][2] — страва з прісного яєчного рідкого тіста на гарячій сковороді, змащеній жиром. Млинці подають з різними закусками або начиненими. В українські кухні млинці можуть готуватися з пшеничного, кукурудзяного чи гречаного (гречаники) борошна або пшона чи манки.

Назва[ред. | ред. код]

Слово «млинець» (прасл. *mlinъ) пов'язане з *melti («молоти») і означає «корж з меленого борошна»[3].

Налисники[ред. | ред. код]

Докладніше: Налисник
Налисники з начинкою

Нали́сники — це тонкі млинці з начинкою, найчастіше з кисломолочним сиром.[4]

Млинці для налисників виготовляють з прісного яєчного рідкого тіста на гарячій пательні, змащеній жиром. Налисники начиняють домашнім сиром, варенням, грибами, м'ясом, ягодами, родзинками, відвареними крупами, риб'ячою ікрою тощо. Подають зі сметаною чи закусками.

Це традиційна страва української кухні. У польській кухні млинці з начинкою називаються налєшніки (пол. naleśnik).

У кухнях інших народів[ред. | ред. код]

У французькій кухні популярною стравою є млинці-крепи.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ляпуна // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Ляпуни (млинці) // З. Клиновецька. Страви й напитки на Україні. Видання репринтне. З видання: Київ — Львів. 1913 р.р. — Київ: Час, 1991. — С. 61. — 218 с. — ISBN 5-88520-094-7.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  4. Ольга Франко. Практична кухня  — Львів — Каменяр — 1993 р.— С.181

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]