Нечерда Борис Андрійович — Вікіпедія
Нечерда Борис Андрійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 11 липня 1939 с. Ярешки, Андрушівський район, Житомирська область | |||
Помер | 11 січня 1998 (58 років) Одеса, Україна | |||
Поховання | Другий християнський цвинтар | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | письменник, науковець | |||
Alma mater | Одеський національний морський університет | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | поезія | |||
Премії | Національна премія України імені Тараса Шевченка за 2000 рік | |||
|
Нечерда́ Борис Андрійович (11 липня 1939, с. Ярешки, Андрушівський район, Житомирська область — 11 січня 1998, Одеса) — український поет-шістдесятник.
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2000 рік (посмертно) за збірку поезій «Остання книга».
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в с. Ярешки. Дитинство пройшло в Олександрії.
Закінчив кораблебудівний факультет Одеського інституту інженерів морського флоту.
Жив і працював в Одесі.
За життя Борис Нечерда випустив 12 книг поезії та один роман. Особливо упереджено ставилися до нього київські видавництва і столичні журнали (аж до 1991 року, до розпаду СРСР). Однією з причин упередженості було регулярна поява віршів одесита на сторінках антологій, що вийшли в ряді країн Європи, в США та Канаді в підтримку дисидентського руху в Україні.
Друкувався Нечерда переважно в одеському «Маяку», а також на сторінках місцевих газет.
Пам'ять[ред. | ред. код]
По смерті поета Ліга українських меценатів, редакція журналу «Київ» і Одеська організація Національної Спілки письменників України заснували Літературну премію імені Бориса Нечерди.
19 лютого 2016 року в місті Олександрії (в місцевості Перемога) на честь Бориса Нечерди назвали вулицю, на якій він жив[1].
В Одесі Бориса Нечерду увічнили плитою на Алеї зірок.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перейменування в Олександрії. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 5 березня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Нечерда Борис Андрійович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 546.
- Юрій Андрухович. Наприкінці недольоту [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Анатолий Яни. Он сравнивал указательный палец с дятлом[недоступне посилання з липня 2019]
- Премія імені Бориса Нечерди
- Об Одессе с любовью! [Архівовано 5 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Твори[ред. | ред. код]
- На сайті «Клуб поезії» [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- На сайті ukr-lit.net [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Реквієм на здачу Севастополя [Архівовано 2 грудня 2010 у Wayback Machine.]
|
|