French
DeutschПатрік Модіано — Вікіпедія
| Патрік Модіано | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Jean Patrick Modiano | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Jean Patrick Modiano | |||
| Народився | 30 липня 1945 (78 років) Франція: Іль-де-Франс: О-де-Сен:Булонь-Біянкур (передмістя Парижу) | |||
| Громадянство | Франція | |||
| Національність | батько француз походженням з єврейської родини в Італії, матір француженка з фламандського походження | |||
| Діяльність | прозаїк, сценарист | |||
| Alma mater | Ліцей Генріха IV і Lycée Michel-Montaigned | |||
| Мова творів | французька | |||
| Роки активності | 1968 — донині | |||
| Жанр | роман | |||
| Magnum opus | 1968 «Площа Зірки» 1978"Вулиця темних крамниць" 1997 «Дора Брудер» 2005 «Родовід» | |||
| Членство | comité de lecture des éditions Gallimardd | |||
| Батько | Albert Modianod | |||
| Мати | Louisa Colpeynd | |||
| У шлюбі з | Dominique Zehrfussd | |||
| Діти | Marie Modianod і Zina Modianod | |||
| Премії | 1972 Велика премія Французької академії за роман 2000 Велика літературна премія Поля Морана 2014 Нобелівська премія | |||
| Сайт: (фр.) | ||||
| | ||||
 Патрік Модіано у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Патрік Модіано (фр. Patrick Modiano; нар. 30 липня 1945, Булонь-Біянкур) — французький письменник. Автор численних романів. Лауреат кількох літературних премій, зокрема — Ґонкурівської від 1978 року за роман «Вулиця темних крамниць» [3] та Нобелівської 2014 року «за мистецтво пам'яті, завдяки якому він виявив найнезбагненніші людські долі й розкрив життєвий світ людини часів окупації».
Біографія[ред. | ред. код]
Патрік Модіано народився 30 липня 1945 року у повоєнній Франції, в паризькому передмісті — Булонь-Біянкур. Його батько Альберт Модіано (італ. Albert Modiano) — комерсант із заможного роду італійських євреїв із Тоскани (Італія). Матір Луїза Колпейн (нід. Louisa Colpeyn[fr]) — фламандка з Антверпена, бельгійська кіноактриса. [4]. Батьки познайомилися в окупованому Парижі восени 1942 року. За півтора року в лютому 1944-го вони побралися.
Вчився Модіано спершу в початковій школі в Жуї-ан-Жозас (Паризький регіон), далі в коледжі Святого Йосипа (фр. Saint-Joseph) в містечку Тон (Верхня Савоя), згодом в паризькому ліцеї Генріха IV. Завершив середню освіту і здобув ступінь бакалавра в Аннесі, проте до університету вирішив не вступати. [5]
Ще навчаючись у ліцеї Генріха IV, познайомився з приятелем своєї матері — письменником Ремоном Кено, який захоплювався математикою і погодився дати йому кілька уроків геометрії. Пізніше він увів юнака до літературного кола при видавництві Ґаллімар. Згодом саме це видавництво видало більшість романів Модіано, включно з першим — «Площа Зірки» (фр. La Place de l'Étoile[fr]), що вийшов 1968 року й одразу приніс визнання авторові.
У 2014 році став лауреатом Нобелівської премії з літератури.
Твори Патріка Модіно перекладено англійською, болгарською, німецькою, польською, російською, українською та іншими мовами.
Сім'я[ред. | ред. код]
2 вересня 1970 25-літній Патрік одружився з Домінік Зерфюс (фр. Dominique Zerhfuss). У них народилося дві доньки: Зіна (фр. Zina) — 1974 року, Марі[fr] — 1978 року (співачка і письменниця).
Бібліографія[ред. | ред. код]
«Зниклий квартал» та
«Вулиця темних крамниць», українське видання. 2005 р.
Перу автора належить майже тридцять прозових творів та сценаріїв. Дев'ять творів Модіано було екранізовано, один раз знявся у фільмі Генеалогія злочину в другорядній ролі [6] .
- 1968 «Площа Зірки» (фр. La Place de l'Étoile[fr]). Того ж року роман отримав премію імені Роже Нім'є[fr], наступного — премію Фенеон
- 1969 «Нічна варта» (фр. La Ronde de nuit).
- 1972 «Бульварне кільце» (фр. Les Boulevards de ceinture[fr]). Велика премія Французької академії за роман від того ж року.
- 1974 «Лакомб Люсьєн» (фр. Lacombe Lucien). Сценарій до фільму у співавторстві з Луї Маль. Наступного року фільм здобув премію BAFTA в номінації найкращий іноземний фільм. [6][7]
- 1975 «Сумна вілла» (фр. Villa triste[fr]). Наступного року приз книготорговців[fr]. В 1994 екранізовано Патрісом Леконтом, «Парфум Івонни» (фр. Le Parfum d'Yvonne[fr]). [6]
- 1977 «Сімейна хроніка» (фр. Livret de famille[fr]).
- 1978 «Вулиця темних крамниць» (фр. Rue des boutiques obscures). Ґонкурівська премія того ж року. Роман перекладений українською.
- 1978 «Пані суддя» (фр. Madame le juge[fr]), сценарій однієї серії з телесеріалу. [6]
- 1981 «Молодість» (фр. Une jeunesse[fr]). Роман — екранізований сценарій. [6]
- 1981 «Стежками пам'яті» (фр. Memory Lane[fr]).
- 1982 «Такі славні хлопці» (фр. De si braves garçons[fr]). Роман екранізовано у співавторстві з Міхаелем Герсем (фр. Mikhael Hers) в 2006 під назвою Чарель (фр. Charell). [6]
- 1985 «Зниклий квартал» (фр. Quartier perdu). Роман перекладено українською.
- 1986 «Неділі в серпні» (фр. Dimanches d'août[fr]). Роман перекладено українською. Екранізовано у 2001 Мануелем Пуар'є[fr] у фільмі «Я тебе кохаю» (ісп. "Te Quiero"[fr]). [6]
- 1988 «Катрін Сертітюд» (фр. Catherine Certitude[fr]).
- 1988 «Пом'якшення вироку» (фр. Remise de peine[fr]).
- 1989 «Гардероб дитинства» (фр. Vestiaire de l'enfance[fr]).
- 1990 «Весільна подорож» (фр. Voyage de noces[fr]).
- 1991 «Квіти на руїнах» (фр. Fleurs de ruine[fr]).
- 1992 «Цирк іде» (фр. Un cirque passe[fr]). Роман перекладено українською. За романом створено телевізійний фільм у 2009 за сценарієм Жака Сантамарія (фр. Jacques Santamaria) під назвою «Люди, що проходять» (фр. Des gens qui passent[fr]). [6]
- 1993 "Недоладна весна " (фр. Chien de printemps[fr]).
- 1995 «Син Гасконі» (Шаблон:Lang-frLe fils de Gascogne). Екранізований сценарій. [6]
- 1996 «З глибин забуття» (фр. Du plus loin de l'oubli[fr]).
- 1997 «Дора Брудер» (фр. fr:Dora Bruder[fr]).
- 1999 «Незнайомки» (фр. Des inconnues[fr]).
- 2001 «Перлинка» (фр. La Petite Bijou[fr]).
- 2003 «Нічна пригода» (фр. Accident nocturne[fr]).
- 2003 «Щасливої дороги!» (фр. Bon voyage). Екранізований сценарій у співавторстві з Жаном-Полем Раппено.
- 2005 «Родовід» (фр. Un pedigree[fr]). Автобіографія.
- 2007 «У кафе втраченої молодості» (фр. Dans le café de la jeunesse perdue[fr]).Перекладений українською.
- 2010 «Горизонт» (фр. L'Horizon[fr]).
- 2012 «Нічна трава» (фр. L'Herbe des nuits[fr]). Перекладений українською.
- 2014 «Щоб не загубитися у місті» (фр. Pour que tu ne te perdes pas dans le quartier[fr]). Перекладений українською.
- 2017 «Заснулі спогади» (фр. Souvenirs dormants[fr]).
- 2017 «Життєві дебюти» (фр. Nos débuts dans la vie[fr]).
- 2019 «Симпатичне чорнило» (фр. Encre sympathique[fr]).
- 2021 «Шеврез» (фр. Chevreuse).
Українські переклади[ред. | ред. код]
| Українська назва | Дата перекл. | Французька назва | Дата написання | Видавництво | Перекладач | ISBN | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| «Неділі в серпні» | 1988 | фр. Dimanches d'août[fr] | 1986 | Журнал Всесвіт, 1989, № 2 | Ярослав Коваль, Вадим Карпенко | — | |
| «Вулиця темних крамниць» | 2005 | фр. Rue des boutiques obscures | 1978 | Видавництво Пульсари | Ганна Малець | 966-8767-08 | |
| «Зниклий квартал» | 2005 | фр. Quartier perdu | 1985 | Видавництво Пульсари | Ганна Малець | 966-8767-08 | |
| «У кафе втраченої молодості» | 2015 | (фр. Dans le café de la jeunesse perdue[fr]) | 2007 | Видавництво Фоліо | Ярослав Коваль | 966-03-7316-7 | |
| «Щоб не загубитися у місті» | 2017 | (фр. Pour que tu ne te perdes pas dans le quartier[fr]) | 2014 | Київ: Видавництво Жупанського | Ярослав Коваль | 978-966-03-7316-7 | |
| «Нічна трава» | 2017 | (фр. L'Herbe des nuits[fr]) | 2012 | Видавництво Фоліо | Ярослав Коваль | 978-966-03-7713-4, 978-966-03-5083-0 | |
| «Цирк іде» | 2017 | (фр. Un cirque passe[fr]) | 1992 | Видавництво Фоліо | Іван Рябчій | 978-966-03-7318-1 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ LIBRIS — 2017.
- ↑ Лауреати. Ґонкурівської премії ((фр.)) . Académie Goncourt. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 10 листопада 2011.
- ↑ Louisa Colpeyn [картка: Луїза Колпейн] ((англ.)) . IMDb. Процитовано 10 листопада 2011.
- ↑ Yannick Pelletier. Patrick Modiano:Biographie ((фр.)) . на сайті журналу L'Express. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 10 листопада 2011.
- ↑ а б в г д е ж и к Patrick Modiano. фільмографія ((англ.)) . на сайті IMDb. Процитовано 10 листопада 2011.
- ↑ Lacombe Lucien ((англ.)) . IMDb. Процитовано 10 листопада 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
- Дмитро Кузьменко. Патрік Модіано: реаліст, постмодерніст чи автор детективів? // YouTube, 14 квітня 2024
- 10 фактів про Нобелівського лауреата, або Хто такий Патрік Модіано? // Українська правда: Життя, 10 жовтня 2014
- Нобелівську премію з літератури отримав Патрік Модіано // УНІАН, 9 жовтня 2014
- Le Réseau Modiano: Un site pour lire entre les lignes de Patrick Modiano
| |||||
| |||||||||||||||||